Джордж Форман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Форман Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джордж Едвард Форман
англ. George Edward Foreman
Прізвисько англ. Big
Громадянство Flag of the United States.svg США
Народився 10 січня 1949(1949-01-10) (68 років)
Маршалл, Техас
Вагова категорія Важка
Стійка Правша
Зріст 192
Розмах рук 199
Стиль Ортодокс
Професійна кар'єра
Перший бій 23 червня 1969
Останній бій 22 листопада 1997
Боїв 81
Перемог 76
Перемог нокаутом 68
Поразок 5
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв 26
Перемог 22
Поразок 4

Джордж Форман (англ. George Foreman, нар. 10 січня 1949, Маршалл, штат Техас, США) — американський боксер, чемпіон Олімпіади 1968 у важкій вазі, чемпіон у важкій вазі за версіями WBC (1973—1974), WBA (1973—1974, 1994) та IBF (1994—1995). Найстарший чемпіон світу у важкій вазі в історії боксу.

Біографія[ред.ред. код]

Спортивні медалі
Представник Flag of the United States.svg США
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 Важка вага

У 1965 році приєднався до програми допомоги знедоленим дітям та невдовзі переїхав до Каліфорнії. Там Форман зустрів Чарльза Дока Бродаса (англ. Charles "Doc" Broadus), який став його першим тренером.

Аматорська кар'єра[ред.ред. код]

Протягом любительської кар'єри Джордж Форман провів 26 боїв, перемігши у 22 з них. У 1968 році на Олімпіаді в Мехіко здобув золоту медаль.

Професіональна кар'єра[ред.ред. код]

У 1969 році перейшов у професійний бокс. Маючи 37 перемог та жодної поразки у 1973 році вийшов на бій з непереможним чемпіоном Джо Фрейзером та переміг його нокаутом у другому раунді, завдяки чому став чемпіоном у важкій вазі за версіями WBC та WBA. Після двох успішних захистів Форман у 1974 році втратив чемпіонські титули програвши Мухаммеду Алі. У 1977 році за рішенням суддів програв Джиммі Янгу та вирішив піти із боксу. У 1987 році Форман повернувся в ринг. У 1991 році програв Евандеру Холіфілду в бою за титул чемпіону світу за версіями WBA, WBC та IBF. У 1993 році змагався за вакантний чемпіонський титул за версією WBO, але не зміг перемогти Томмі Моррісона. У 1994 в наступному ж бою переміг Майкла Мурера та у віці 45 років здобув чемпіонський титул за версіями WBA та IBF, ставши найстаршим чемпіоном світу в важкій вазі в історії. У 1997 році після суперечливої поразки за рішенням суддів від Шеннона Бріггса завершив кар'єру.

Таблиця боїв[ред.ред. код]

76 перемог (68 нокаутом, 8 за рішенням суддів), 5 поразок (1 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 0 нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
Поразка 76–5 США Шеннон Бріггз MD 12 22/11/1997 США Атлантик-Сіті, США
Перемога 76–4 США Лу Саварез SD 12 26/04/1997 США Атлантик-Сіті, США Захистив титул чемпіона WBU у важкій вазі.
Перемога 75–4 США Кровфорд Грімслі UD 12 03/11/1996 Японія Тіба, Японія Захистив титул чемпіона WBU у важкій вазі. Виграв вакантний титул чемпіона IBA у важкій вазі.
Перемога 74–4 Німеччина Аксель Шульц MD 12 22/04/1995 США Лас-Вегас, США Захистив титул чемпіона IBF у важкій вазі. Виграв вакантний титул чемпіона WBU у важкій вазі.
Перемога 73–4 США Майкл Мурер KO 10 (12) 05/11/1994 США Лас-Вегас, США Виграв титули чемпіона WBA та IBF у важкій вазі.
Поразка 72–4 США Томмі Моррісон UD 12 07/06/1993 США Лас-Вегас, США За вакантний титул чемпіона WBO у важкій вазі.
Перемога 72–3 ПАР П'єр Кутцер TKO 8 (10) 16/01/1993 США Рино (Невада), США
Перемога 71–3 США Алекс Стюарт MD 10 11/04/1992 США Лас-Вегас, США
Перемога 70–3 США Джиммі Елліс TKO 3 (10) 07/12/1991 США Рино (Невада), США
Поразка 69–3 США Евандер Холіфілд UD 12 19/04/1991 США Атлантик-Сіті, США За титули чемпіона WBC, WBA та IBF у важкій вазі.
Перемога 69–2 США Террі Андерсон KO 1 (10) 25/09/1990 Велика Британія Лондон, Велика Британія
Перемога 68–2 Канада Кен Лакуста KO 3 (10) 31/07/1990 Канада Едмонтон, Canada
Перемога 67–2 Бразилія Еділсон Родригез KO 2 (10) 16/06/1990 США Лас-Вегас, США
Перемога 66–2 США Майк Джеймсон TKO 4 (10) 17/04/1990 США Стейтлайн, США
Перемога 65–2 США Джеррі Куні KO 2 (10) 15/01/1990 США Атлантик-Сіті, США
Перемога 64–2 США Еверет Мартін UD 10 20/07/1989 США Тусон, США
Перемога 63–2 США Берт Купер RTD 2 (10) 01/06/1989 США Фінікс, США
Перемога 62–2 США Дж. Б. Вільямсон TKO 5 (10) 30/04/1989 США Галвестон, США
Перемога 61–2 Бразилія Мануель Де Алмейда TKO 3 (10) 16/02/1989 США Орландо, США
Перемога 60–2 США Марк Янг TKO 7 (10) 26/01/1989 США Рочестер, США
Перемога 59–2 США Девід Джако TKO 1 (10) 28/12/1988 США Бейкерсфілд, США
Перемога 58–2 Тонга Тоні Фуліланджі TKO 2 (10) 27/10/1988 США Маршалл, США
Перемога 57–2 США Боббі Хітц TKO 1 (10) 10/09/1988 США Оберн-Гіллс, США
Перемога 56–2 Мексика Ладіслао Міянджос TKO 2 (10) 25/08/1988 США Форт-Маєрс, США
Перемога 55–2 Куба Карлос Гернандес TKO 4 (10) 26/06/1988 США Атлантик-Сіті, США
Перемога 54–2 США Френк Люкс TKO 3 (10) 21/05/1988 США Анкоридж, США
Перемога 53–2 США Двайт Мухаммед Кваві TKO 7 (10) 19/03/1988 США Лас-Вегас, США
Перемога 52–2 Італія Гвідо Трейн TKO 5 (10) 05/02/1988 США Лас-Вегас, США
Перемога 51–2 США Том Трімм KO 1 (10) 23/01/1988 США Орландо, США
Перемога 50–2 США Рокі Сікорські TKO 3 (10) 18/12/1987 США Лас-Вегас, США
Перемога 49–2 США Тім Андерсон TKO 4 (10) 21/11/1987 США Орландо, США
Перемога 48–2 США Боббі Крабтрі TKO 6 (10) 15/09/1987 США Спрингфілд, США
Перемога 47–2 США Чарльз Гостеттер KO 3 (10) 09/07/1987 США Окленд, США
Перемога 46–2 США Стів Зюйські TKO 4 (10) 09/03/1987 США Сакраменто, США
Поразка 45–2 США Джиммі Янг UD 12 17/03/1977 Пуерто-Рико Сан Хуан, Пуерто-Рико Бій року 1977 за версією журналу Ринг.
Перемога 45–1 Пуерто-Рико Педро Агосто TKO 4 (10) 22/01/1977 США Пенсакола, США
Перемога 44–1 США Джон Діно Деніс TKO 4 (10) 15/10/1976 США Голлівуд, США
Перемога 43–1 США Скотт ЛеДо TKO 3 (10) 14/08/1976 США Утіка, США
Перемога 42–1 США Джо Фрейзер TKO 5 (12) 15/06/1976 США Юніондейл, США Захистив титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Перемога 41–1 США Рон Лайл KO 5 (12) 24/01/1976 США Лас-Вегас, США Виграв вакантний титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Бій року 1976 за версією журналу Ринг.
Поразка 40–1 США Мухаммед Алі KO 8 (15) 30/10/1974 Заїр Кіншаса, Заїр Втратив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Бій року 1974 за версією журналу Ринг.
Перемога 40–0 США Кен Нортон TKO 2 (15) 26/03/1974 Венесуела Каракас, Венесуела Захистив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Перемога 39–0 Пуерто-Рико Хосе Роман KO 1 (15) 01/09/1973 Японія Токіо, Японія Захистив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Перемога 38–0 США Джо Фрейзер TKO 2 (15) 22/01/1973 Ямайка Кінгстон, Ямайка Виграв титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Бій року 1973 за версією журналу Ринг.
Перемога 37–0 США Террі Соррел KO 2 (10) 10/10/1972 США Солт-Лейк-Сіті, США
Перемога 36–0 Аргентина Мігель Ангел Паез KO 2 (10) 11/05/1972 США Окленд, США Виграв титул чемпіона Pan American у важкій вазі.
Перемога 35–0 США Тед Галлік KO 2 (10) 10/04/1972 США Інглвуд, США
Перемога 34–0 США Клеренс Бун KO 2 (10) 07/03/1972 США Бомонт, США
Перемога 33–0 США Джо Мерфі Гудвін KO 2 (10) 29/02/1972 США Остін, США
Перемога 32–0 Бразилія Луїс Фаустіно Пірез TKO 5 (10) 29/10/1971 США Нью-Йорк, США
Перемога 31–0 США Оллі Вілсон KO 2 (10) 07/10/1971 США Сан-Антоніо, США
Перемога 30–0 США Лерой Колдвел KO 2 (10) 21/09/1971 США Бомонт, США
Перемога 29–0 США Вік Скот KO 1 (10) 14/09/1971 США Ель-Пасо (США), США
Перемога 28–0 Аргентина Грегоріо Перальта TKO 10 (15) 10/05/1971 США Окленд, США Виграв вакантний титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Перемога 27–0 Ямайка Стемфорд Гарріс KO 2 (10) 03/04/1971 США Лейк-Дженева, США
Перемога 26–0 США Чарлі Бостон KO 1 (10) 08/02/1971 США Сент-Пол США
Перемога 25–0 США Мел Тернбов TKO 1 (10) 18/12/1970 США Сієтл, США
Перемога 24–0 США Буні Кіркмен TKO 2 (10) 18/11/1970 США Нью-Йорк, США
Перемога 23–0 США Лу Бейлі TKO 3 (10) 03/11/1970 США Оклахома-Сіті, США
Перемога 22–0 Канада Джордж Чувало TKO 3 (10) 04/08/1970 США Нью-Йорк, США
Перемога 21–0 США Роджер Рассел KO 1 (10) 20/07/1970 США Філадельфія, США
Перемога 20–0 США Джордж Джонсон TKO 7 (10) 16/05/1970 США Інглвуд, США
Перемога 19–0 США Аарон Істлінг TKO 4 (10) 29/04/1970 США Клівленд, США
Перемога 18–0 США Джеймс Дж. Вуді TKO 3 (10) 17/04/1970 США Нью-Йорк, США
Перемога 17–0 США Руфус Брассел TKO 1 (10) 31/03/1970 США Х'юстон, США
Перемога 16–0 Аргентина Грегоріо Перальта UD 10 16/02/1970 США Нью-Йорк, США
Перемога 15–0 США Джек О'Гелорен KO 5 (10) 26/01/1970 США Нью-Йорк, США
Перемога 14–0 США Чарлі Полайт KO 4 (10) 06/01/1970 США Х'юстон, США
Перемога 13–0 США Гері Гобо Вайлер TKO 1 (10) 18/12/1969 США Сієтл, США
Перемога 12–0 США Леві Форте UD 10 16/12/1969 США Маямі-Біч, США
Перемога 11–0 США Боб Газельтон TKO 1 (6) 06/12/1969 США Лас-Вегас, США
Перемога 10–0 США Макс Мартінез KO 2 (10) 18/11/1969 США Х'юстон, США
Перемога 9–0 Тринідад і Тобаго Лео Петерсон KO 4 (8) 05/11/1969 США Пенсильванія, США
Перемога 8–0 Перу Роберто Давіла UD 8 31/10/1969 США Нью-Йорк, США
Перемога 7–0 США Вернон Клей TKO 2 (6) 07/10/1969 США Х'юстон, США
Перемога 6–0 США Рой Воллес KO 2 (6) 23/09/1969 США Х'юстон, США
Перемога 5–0 США Джонні Керрол KO 1 (8) 18/09/1969 США Сієтл, США
Перемога 4–0 США Чак Вепнер TKO 3 (10) 18/08/1969 США Нью-Йорк, США
Перемога 3–0 США Сильвестр Даллейр TKO 1 (6) 14/07/1969 США Меріленд, США
Перемога 2–0 США Фред Еск'ю KO 1 (6) 01/07/1969 США Х'юстон, США
Перемога 1–0 США Дон Вальдгельм TKO 3 (6) 23/06/1969 США Нью-Йорк, США Дебют як професіонала.

Посилання[ред.ред. код]