Джо Фрейзер
| Джо Фрейзер | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Джозеф Вільям «Джо» Фрейзер англ. Joseph William "Joe" Frazier |
| Прізвисько | англ. Smokin |
| Громадянство | |
| Народження | 12 січня 1944 Боферт, Південна Кароліна, США |
| Смерть | 7 листопада 2011 (67 років) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Поховання | Ivy Hill Cemeteryd |
| Вагова категорія | Важка вага |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 182 |
| Розмах рук | 185 |
| Професіональна кар'єра | |
| Боїв | 37 |
| Перемог | 32 |
| Перемог нокаутом | 27 |
| Поразок | 4 |
| Нічиїх | 1 |
| Аматорська кар'єра | |
| Боїв | 40 |
| Перемог | 38 |
| Поразок | 2 |
Джо́зеф Ві́льям «Джо» Фре́йзер (англ. Joseph William "Joe" Frazier; 12 січня 1944, Б'юфорт, Південна Кароліна — 7 листопада 2011, Філадельфія, Пенсільванія, США) — американський боксер, золотий медаліст Олімпійських ігор в Токіо 1964 року у важкій вазі, чемпіон світу в 1970-1973 роках за версіями WBA та WBC. Загалом переміг 10 бійців за титул чемпіона світу у важкій вазі[1]. Виграв 4 бої, отримавші оцінку «5 зірок» від BoxRec[2]
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник | |||
| Бокс | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | Токіо 1964 | Важка вага | |
Джозеф Вільям Фрейзер народився 12 січня 1944 року в містечку Б'юфорт, штат Південна Кароліна. Боксом почав займатися випадково, після того як прийшов у спортзал лише для того щоб підтримати форму.
Протягом аматорської кар'єри провів 40 боїв, вигравши 38 із них. Першу поразку здобув від Бастера Матіса в бою на відборі до Олімпійських ігор 1964 року в Токіо. Але згодом Матіс тяжко травмувався, тому Фрейзер замінив його. Він здобув золоту медаль, у фіналі перемігши Ганса Губера з Німеччини за рішенням суддів (з п'яти суддів троє віддали перевагу йому).
Перейшов у професійний бокс у 1965 році, перемігши Вуді Госса технічним нокаутом у першому раунді. У 1970 переміг Джиммі Елліса в бою за титули чемпіона світу у важкій вазі за версіями WBC та WBA, які залишилися вакантними після того як Мухаммеда Алі позбавили боксерської ліцензії за відмову воювати у В'єтнамі. Фрейзер провів 4 успішні захисти титулів, в тому числі і в бою з самим Мухаммедом Алі (цей бій отримав назву «Бій сторіччя»). У 1973 році втратив титули, програвши їх Джорджу Форману, бій було зупинено після того як Фрейзер шостий раз побував у нокдауні протягом перших двох раундів. У 1975 році мав останню змогу повернути собі звання чемпіону світу в своєму третьому бої з Мухаммедом Алі, але програв не змігши вийти на останній раунд. Після другої поразки від Джорджа Формана у 1976 році залишив ринг. У 1981 році зробив спробу повернутися, але після нічиєї з Флойдом Каммінгсом остаточно пішов з боксу.
7 листопада 2011 року Джо Фрейзер помер у Філадельфії від раку печінки у віці 67 років.
- ↑ Most Opponents Beaten for World Heavyweight Title. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 січня 2021.
- ↑ Professional boxing record: Joe Frazier. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- Офіційний сайт [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Список професійних боїв (boxrec.com)
- Народились 12 січня
- Народились 1944
- Уродженці Боферта (Південна Кароліна)
- Померли 7 листопада
- Померли 2011
- Померли у Філадельфії
- Олімпійські чемпіони з боксу
- Афроамериканські боксери
- Боксери важкої ваги
- Чемпіони світу з боксу у важкій вазі
- Чемпіони WBC
- Чемпіони WBA
- Особи, включені до Міжнародної зали боксерської слави
- Померли від раку печінки в США
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1964
- Олімпійські чемпіони США
- Спортсмени з Делаверу
- Спортсмени з Південної Кароліни
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1964
- Спортсмени Філадельфії