Координати: 48°22′48″ пн. ш. 25°39′6″ сх. д. / 48.38000° пн. ш. 25.65167° сх. д. / 48.38000; 25.65167

П'ядиківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село П'ядиківці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Неполоковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA73060390050010789
Основні дані
Населення 971
Поштовий індекс 59331
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°22′48″ пн. ш. 25°39′6″ сх. д. / 48.38000° пн. ш. 25.65167° сх. д. / 48.38000; 25.65167
Середня висота
над рівнем моря 		187 [1] м
Місцева влада
Адреса ради 59330 Чернівецька обл., Кіцманський р-н, смт. Неполоківці, вул. Головна, 7
Карта
П'ядиківці. Карта розташування: Україна
П'ядиківці
П'ядиківці
П'ядиківці. Карта розташування: Чернівецька область
П'ядиківці
П'ядиківці
Мапа
Мапа

П'ядиківці — село в Україні, у Неполоковецькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Назва П'ядиківців походить від міри вимірювання. Раніше, терени села були дуже малі, тому селянам не вистачало землі для ведення сільського господарства. Щоб нікого не обділити, цю землю ділили п'ядями між селянами.

Місцеві ж мешканці називають село Берестя. Кожна з цих двох назв має своє походження. Назва Берестя походить від назви дерева берест. Колись у селі росли могутні берести.

Історія села

[ред. | ред. код]

П'ядиківці вперше згадуються у 1624 році. Польський король Ян III Собеський, який заволодів Буковиною унаслідок польсько-турецьких війн, передав П'ядиківці 20 грудня 1691 року ротмістру Стефану Голубовському за його бойові заслуги.

8 лютого 1887 року у селі було відкрито школу. У 1970-х роках школу в П'ядиківцях закрили, а учнів перевели на навчання в Неполоковецьку середню школу.

У селі діяло спортивно-пожежне товариство «Січ»[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 901 78,48 %
румуни 146 12,72 %
євреї 52 4,53 %
поляки 42 3,66 %
німці 4 0,35 %
росіяни 2 0,17 %
серби, хорвати, словенці 1 0,09 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1020 88,85 %
їдиш 48 4,18 %
румунська 35 3,05 %
польська 29 2,53 %
німецька 14 1,22 %
російська 2 0,17 %

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 961 98.97%
російська 7 0.72%
румунська 3 0.31%
Усього 971 100%

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі діє церква св. євангеліста Іоанна Богослова. Культова споруда, планувальна основа якої складалася з широкої чотирикутної нави та вужчих прямокутних притвору і вівтаря.

Культура

[ред. | ред. код]

У селі діє клуб. В результаті стихійного лиха 2008 року сільський клуб зазнав значних пошкоджень, був відремонтований. Бібліотека села знаходиться в приміщенні клубу.

Визначні вихідці і жителі села

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ П'ядиківці
  2. ↑ До 95-річчя перемоги Українських Січових Стрільців на горі Маківка
  3. ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 22 липня 2018. (рум.)(фр.)
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Микола Гуйванюк. Січовий рух у Галичині й Буковині (1900—1914 рр.). — Чернівці: Зелена Буковина, 2009. — 254 с. Додаток Б. Скорочений виклад статуту товариства гімнастичного і пожежного «Січ» у с. П'ядиківці Кіцманського повіту.

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27ядиківці&oldid=43239937