Павловський Андрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павловський Андрій Федорович
Народився 11 (22) грудня 1789 або 10 (21) грудня 1789
Валки, Харківське намісництво, Російська імперія або Таранівка, Зміївський район, Україна
Помер 17 лютого (1 березня) 1857 (67 років)
Харків, Російська імперія
Країна Рос. імперія
Діяльність математик
Alma mater Харківський університет
Галузь математика
Заклад Харківський університет
Посада ректор Харківського університету (1837 - 1838)
Вчене звання професор
Відомі учні М. В. Остроградський
Відомий завдяки: автор першого твору з теорії імовірностей в Рос. імперії
Діти Павловський Федір Андрійович

Павловський Андрій Федорович (8 (19) листопада 1789(17891119),[1] за іншими даними — 30 листопада (11 грудня) 1789(17891211)[2] або 29 листопада (10 грудня) 1788(17881210)[3] село Валки, тепер місто Харківської області — 12 (24) січня 1857,[1] 5 (17) лютого 1857,[2][3] Харків) — український математик.

Праця Павловського «Про імовірності» була першим твором з теорії імовірностей в Рос. імперії. Основні праці Павловського — з теорії диференційних рівнянь з частинними похідними й алгебраїчних кривих.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Валки Харківської губернії у сім'ї небагатого поміщика Ф. К. Павловського. За іншими даними, народився в слободі Таранівка Зміївського повіту. Початкову освіту здобув у Валківському народному училищі, потім навчався казенним коштом у Харківському колегіумі. 1806 року поступив у нещодавно відкритий Харківський університет на фізико-математичний факультет. Тут він навчався у Т. Ф. Осиповського. Павловський закінчив університетзі ступенью кандидата у 1809 року, пройшовши трирічний курс. З 1810 року почав викладати в університеті алгебру, геометрію, тригонометрію і конічні перерізи.

В 1813 році отримав ступінь магістра, з 1815 року — ад'юнкт по кафедрі чистої математики. У 1819 році затверджений у званні екстраординарного професора, а в 1826 році — ординарного професора. У 1845 році одержав звання екстраордінарного професора.

Павловський друкувався мало. Відомо лише дві його друковані праці.[2] У 1820 році А. Ф. Павловський надрукував "Таблицы логарифмов по изданию Каллета со своим «Предуведомлением». 1821 року надрукував працю з теорії імовірностей.

З 1828 по 1829 рік був секретарем Ради університету. У 1830 році обраний бібліотекарем університетської бібліотеки і був ним до 1837 року. До січня 1835 року склав рукописний каталог з богослов'я, філософії, правознавства, політики, статистики, географії; продовжив складання повного каталогу. За часів Павловського -бібліотекаря вона вперше була відкрита для читачів, що не були пов'язани с Харківським університетом. У 1833—1835 роках — інспектор студентів. Брав активну участь у відкритті навчальних закладів на Харківщині і в Харкові.

У 1837 році призначений ректором Харківського університету, однак 1838 року був звільнений з цієї посади за власним бажанням. Вийшов у відставку в 1849 році. У 1850 році Рада університету обрала А. Ф. Павловського своїм почесним членом.

Наприкінці 1880-х років. в Харківському університеті при фізико-математичному факультеті на кошти його сина, Федора Андрійовича, була заснована премія за найкращу роботу з математики імені А. Ф. Павловського.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Павловський Андрій Федорович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
  2. а б в Н. Сумцовъ. Павловскій, Андрей θедоровичъ [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]. // Русскій біографическій словарь. Т. 13. — СПб, 1902. С. 85 — 86. (рос.)
  3. а б Павловський Андрій Федорович [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Харківський національний університет [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]