Павуки-тенетники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павуки-тенетники
самиця Steatoda grossa
самиця Steatoda grossa
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Підряд: Аранеоморфні павуки (Araneomorphae)
Надродина: Araneoidea
Родина: Павуки-тенетники (Theridiidae)
Sundevall, 1833
124 родів, 3028 видів

Підродини
Посилання
Вікісховище: Theridiidae
Віківиди: Theridiidae
EOL: 169
ITIS: 82740
NCBI: 34643
Fossilworks: 57477

Снувальникові[1], павуки-тенетники (Theridiidae) — родина аранеоморфних павуків надродини Araneoidea.

Невеликі і середніх розмірів павуки, зазвичай 2-10 мм, зрідка більші. Форма тіла дуже різноманітна, особливо у тропічних видів. На кінцях задніх ніг кілька вигнутих щетинок, що призначені для закидання здобичі клейкими нитками (характерний прийом павуків-тенетників).

Павуки-тенетники завжди менш повороткі, ніж павуки, що не користуються ловецьким приладдям, і тілобудова у них менш «спортивна» — тонші, довші і слабкіші ноги, більш товсте, роздуте черевце.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Павуки цієї родини трапляються у найрізноманітніших біотопах — у різних типах лісів, замешкуючи всі яруси, від підстилки до крон дерев, мешкають у пустелях, агроландшафтах, печерах, будівлях людини. Для більшості тенетників характерні мисливські тенета двох видів. Неправильна сітка має вигляд системи перехресних ниток, частина з яких несе клейкий секрет.

Такі тенета характерні здебільшого для павуків роду Theridion і пристосовані для ловіння дрібних літаючих і стрибаючих комах (комарів, мух, цикадок). Впорядковані сітки (павуки родів Dipoena, Srteatoda та ін), споруджуються у вигляді ковпачка кулястої форми, оберненого отвором додолу і замаскованого зверху рештками комах і частинками рослин, слугують для лову нелітаючих членоногих — мурах, личинок прямокрилих, жуків, інших павуків і т. д. Деякі види харчуються виключно мурахами.

Тенета можуть слугувати і лігвом для павука, але іноді влаштовуються спеціальні кубла, замасковані піщинками, шматочками ґрунту і глицею. Копуляція відбувається у тенетах самиці. Інколи після парування самиця з'їдає самця (самиці каракурта Latrodectus spp. та ін.) Самиця охороняє кокони і тримає їх у заростях або на тенетах. Деякий час молодь мешкає у гнізді. Самиця перший час охороняє потомство і навіть підгодовує, відригуючи вміст горлянки.

Палеонтологія

[ред. | ред. код]

За викопними рештками, що відомі починаючи з юрського періоду, описано 187 видів

Класифікація

[ред. | ред. код]

Родина нараховує 109 родів[2].

Argyrodes miniaceus
(підродина Argyrodinae)
Dipoena martinae
(підродина Hadrotarsinae)
Latrodectus mactans
(підродина Latrodectinae)
Enoplognatha abrupta
(підродина Pholcommatinae)
Epsinus nubilus
(підродина Spintharinae)
Theridion impressum
(підродина Theridiinae)
Chrysso pulcherrima
(підродина Theridiinae)
Coscinida japonica
(incertae sedis)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 244.
  2. Biology Catalog. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 18 січня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Agnarsson I. 2006a. A revision of the New World eximius lineage of Anelosimus (Araneae, Theridiidae) and a phylogenetic analysis using worldwide exemplars. Zoological Journal of the Linnean Society 146: 453—593. PDF
  • Agnarsson I. 2006b. Asymmetric female genitalia and other remarkable morphology in a new genus of cobweb spiders (Theridiidae, Araneae) from Madagascar. Biological Journal of the Linnean Society 87: 211—232. PDF
  • Agnarsson I. 2006c. Phylogenetic placement of Echinotheridion (Araneae: Theridiidae) — do male sexual organ removal, emasculation, and sexual cannibalism in Echinotheridion and Tidarren represent evolutionary replicas? Invertebrate Systematics 20: 415—429. PDF
  • Agnarsson I. 2004. Morphological phylogeny of cobweb spiders and their relatives (Araneae, Araneoidea, Theridiidae). Zoological Journal of the Linnean Society 141: 447—626. PDF
  • Cooperative behavior of Anelosimus jabaquara (2002). PDF
  • Arnedo, M.A., Coddington, J., Agnarsson, I. & Gillespie, R.G. (2004). From a comb to a tree: phylogenetic relationships of the comb-footed spiders (Araneae, Theridiidae) inferred from nuclear and mitochondrial genes. Molecular Phylogenetics and Evolution 31:225-245. PDF
  • Arnedo MA, Agnarsson I, Gillespie RG. In Press. Molecular insights into the phylogenetic structure of the spider genus Theridion (Araneae, Theridiidae) and the origin of the Hawaiian Theridion-like fauna. Zoologica Scripta.
  • Aviles, L., Maddison, W.P. and Agnarsson, I. 2006. A new independently derived social spider with explosive colony proliferation and a female size dimorphism. Biotropica, 38: 743—753.
  • Benjamin, S.P. and Zschokke, S. 2003. Webs of theridiid spiders: construction, structure and evolution. Biological Journal of the Linnean Society, 78: 293—305.
  • Blackledge, T.A., Swindeman, J.E. and Hayashi, C.Y. 2005. Quasistatic and continuous dynamic characterization of the mechanical properties of silk from the cobweb of the black widow spider Latrodectus hesperus. Journal of Experimental Biology, 208: 1937—1949.
  • Blackledge, T.A. and Zevenbergen, J.M. 2007. Condition dependent spider web architecture in the western black widow Latrodectus hesperus. Animal Behaviour, 73: 855—864.
  • Gillespie, R.G. and Tabashnik, B.E. 1994. Foraging Behavior of the Hawaiian Happy Face Spider (Araneae, Theridiidae). Annals of the Entomological Society of America, 87: 815—822.
  • Gillespie, R.G. and Tabashnik, B.E. 1989. What makes a happy face? Determinants of color pattern in the Hawaiian happy face spider Theridion grallator (Araneae, Theridiidae). Heredity, 62: 355—364.
  • Grostal, P. and Walter, D.E. 1997. Kleptoparasites or commensals? Effects of Argyrodes antipodianus (Araneae: Theridiidae) on nephila plumipes (Araneae: Tetragnathidae). Oecologia, 111: 570—574.
  • Oxford, G.S. and Gillespie, R.G. 1996. Quantum shifts in the genetic control of a colour polymorphism in Theridion grallator (Araneae: Theridiidae), the Hawaiian happy-face spider. Heredity, 76: 249—256.
  • Oxford, G.S. and Gillespie, R.G. 1996. Genetics of a colour polymorphism in Theridion grallator (Araneae: Theridiidae), the Hawaiian happy-face spider, from greater Maui. Heredity, 76: 238—248.
  • Purcell, J. and Aviles, L. 2007. Smaller colonies and more solitary living mark higher elevation populations of a social spider. Journal of Animal Ecology, 76: 590—597.
  • Vollrath, F. 1979. Behavior of the Kleptoparasitic Spider Argyrodes-Elevatus (Araneae, Theridiidae). Animal Behaviour, 27: 515—521.
  • Platnick, N.I. 2006. World Spider Catalog [Архівовано 16 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • Key to several Theridiidae genera [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  • Tree of Life: Theridiidae [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • Theridiidae research [Архівовано 18 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]