Паліашвілі Захарій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Паліашвілі.
Паліашвілі Захарій Петрович
груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი
Основна інформація
Повне ім'ягруз. ზაქარია ფალიაშვილი
Дата народження4 (16) серпня 1871[1][2][…]
Місце народженняКутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4]
Дата смерті6 жовтня 1933(1933-10-06)[4][2][…] (62 роки)
Місце смертіТифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[4]
ПохованняТбілісі
ГромадянствоРосійська імперія, Закавказька Демократична Федеративна Республіка, Грузинська Демократична Республіка, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка і СРСР
Професіїкомпозитор, музичний педагог
ОсвітаМосковська консерваторія (1903)
ВчителіКленовський Микола Семенович і Танєєв Сергій Іванович
Відомі учніПаліашвілі Леван Петрович
Жанриопера
Нагороди
Вчене званняпрофесор
Брати, сестриПаліашвілі Іван Петрович, Паліашвілі Полікапр Петровичd і Паліашвілі Леван Петрович
CMNS: Файли у Вікісховищі

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі; груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 16 серпня 1871, Кутаїсі — 6 жовтня 1933, Тифліс) — грузинський композитор (один з основоположників грузинської класичної музики), музичний педагог, громадський діяч. Народний артист Грузинської РСР з 1925 року[5]. Автор музики до сучасного Гімну Грузії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 [16] серпня 1871(18710816) року в місті Кутаїсі (нині Грузія) у багатодітній сім'ї співака церковного хору[5], 6 (він, четверо братів і сестра[6]) із 18 дітей якого стали професійними музикантами[7]. Ази музичної освіти здобув у школі при католицькому костелі, де з 8 років співав у хорі та навчався гри на органі. Також брав уроки гри на фортепіано у кутаїського музиканта Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї у 1887 році до Тифлісу, вступив до грузинського народного хору Ладо Агніашвілі[6]. Музикою із ним займався старший брат Іван[7]. Протягом 1895—1899 років навчався у Тифліському музичному училищі за класом валторни і вивчав теорію композиції у Миколи Кленовського[5]. 1896 року розпочав записувати і обробляти грузинські народні пісні. У 1900—1903 роках навчався у Московській консерваторії за класом композиції у Сергія Танєєва. Під час навчання у Москві створив хор грузинських студентів, які виконували народні пісні, опублікував збірки народних пісень і статті про народну грузинську музику[6].

З 1903 року повернувся до Тифлісу, де розгорнув широку творчу, педагогічну, виконавчу (як органіст та диригент), музино-громадську діяльність. Разом з Мелітоном Баланчивадзе, Дмитром Аркакішвілі та іншими музикантами брав активну участь у створенні нової грузинської музичної школи, у всебічному розвитку музичного життя Грузії[5]. У 1905 році став одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, протягом 1908—1917 років очолював хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві[8].

Вів педагогічну роботу. З 1919 року — професор, у 1919, 1923, 1929—1932 роках — директор Тбіліської консерваторії[9].

Помер в Тбілісі 6 жовтня 1933 року. Похований у Тбілісі, в саду Грузинського театру опери і балету[7].

Творчість

[ред. | ред. код]
Головна категорія: Твори Захарія Паліашвілі

Зібрав близько 300 грузинських народних пісень, частина з яких була опублікована 1910 року у «Збірнику грузинських народних пісень». Узагальнивши музичні особливості численних типів народних пісень і танців (карталіно-кахетських, гурійських, сванських та інших) сприяв розвитку грузинської професійної музики[10].

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1918), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927). Серед інших творів — «Грузинська літургія», «Урочиста кантата» (1927, присвячена 10-й річниці Жовтневої революції), сюїта для оркестру (1927), хори, романси[11][12].

Вшанування

[ред. | ред. код]
Поштова марка 1971 року.
Поштова марка 1971 року.
Два грузинських ларі.
Два грузинських ларі.
Поштова марка Грузії.
Поштова марка Грузії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103803807 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Палиашвили Захарий Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в г Театральная энциклопедия, 1965, с. 256.
  6. ↑ а б в Музыкальная энциклопедия, 1978, с. 165.
  7. ↑ а б в Творческие портреты композиторов, 1990.
  8. ↑ Большая советская энциклопедия та 1969—1978.
  9. ↑ Театральная энциклопедия, 1965, с. 257.
  10. ↑ Энциклопедический словарь, 1964.
  11. ↑ 50 опер, 1959, с. 251.
  12. ↑ а б в г д Музыкальная энциклопедия, 1978, с. 166.
  13. ↑ Дом-музей имени Захария Палиашвили / mygeotrip.com. (рос.)
  14. ↑ Москва. Энциклопедия, 1980.
  15. ↑ Москва: все улицы, площади, бульвары, переулки / Вострышев М. И. — Москва : Алгоритм, Эксмо, 2010. — С. 181. — ISBN 978-5-699-33874-0. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паліашвілі_Захарій_Петрович&oldid=43525788