Передавальна функція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Передавальна функція (англ. Transfer function) — функція, що описує залежність виходів деякої динамічної лінійної стаціонарної системи від її входів. Також відома як системна або мережева функція. Є математичним представленням моделі чорного ящика деякої системи.

Зазвичай це подання в умовах просторової або часової частоти на зв'язку між входом і виходом теорії лінійних стаціонарних систем з нульовими початковими умовами і нульовою рівновагою. Наприклад, у випадку оптичних пристроїв обробки зображень — це перетворення Фур'є функції розсіювання точки (функція просторової частоти), тобто розподілу інтенсивності, викликаної точковим об'єктом в полі зору. Однак, деякі джерела використовують поняття «передавальна функція» для зазначення різних характеристик входу-виходу в прямих фізичних вимірюваннях (наприклад, вихідної напруги в залежності від вхідної напруги мережі), а не його перетворення в S-площині.

Передавальна функція використовується в основному в теорії автоматичного управління, теорії зв'язку та цифровій обробці сигналів і являє собою диференційний оператор, що виражає зв'язок між вхідним та вихідним сигналами лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи і передавальну функцію, можна визначити вихідний сигнал. В теорії автоматичного управління передавальна функція неперервної лінійної стаціонарної системи визначається через відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу за нульових початкових умов, та представляється дробово-раціональною функцією. Так як передавальна функція системи повністю визначає її динамічні властивості, то первинне завдання синтезу системи автоматичного управління зводиться до визначення її передавальної функції.

Лінійні стаціонарні системи[ред. | ред. код]

Нехай  — вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, a  — її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція такої системи записується у вигляді:

де і ) — перетворення Лапласа для сигналів і відповідно:

 Дискретна передавальна функція [ред. | ред. код]

Для дискретних і дискретно-безперервних систем вводиться поняття дискретної передавальної функції. Нехай  — вхідний дискретний сигнал такої системи, а  — її дискретний вихідний сигнал, . Тоді передавальна функція такої системи записується у вигляді:

де і  — z-перетворення для сигналів і відповідно:

Зв'язок з іншими динамічними характеристиками[ред. | ред. код]

  • АФЧХ системи можна отримати з передавальної функції за допомогою формальної заміни комплексної змінної на :

Властивості передавальної функції, полюси і нулі передавальної функції[ред. | ред. код]

1.Для стаціонарних систем (тобто систем незмінними параметрами компонентів) і з зосередженими параметрами передавальна функція — це дрібно-раціональна функція комплексної змінної :

2. Знаменник і чисельник передавальної функції — це характеристичні поліноми диференціального рівняння руху лінійної системи. Полюсами передавальної функції називають корені характеристичного полінома знаменника, нулі — корені характеристичного полінома чисельника.

3. У фізично реалізованих системах порядок полінома чисельника передавальної функції не може перевищувати порядку полінома її знаменника , тобто

4. Імпульсна перехідна функція являє собою оригінал (перетворення Лапласа) для передавальної функції.

5. При формальної заміні в виходить комплексна передавальна функція системи, що описує одночасно амплітудно-частотну (у вигляді модуля цієї функції) і фазо-частотну характеристики системи як аргумент її.

Матрична передавальна функція[ред. | ред. код]

Для MIMO-систем вводиться поняття матричної передавальної функції. Матрична передавальна функція від вектора входу системи до вектора виходу  — це матриця , елемент -й рядка -го стовпчика є передавальний функцію системи від -й координати вектора входу системи до -й координати вектора виходу

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]