Петербурзькі повісті

Петербурзькі повісті (рос. Петербургские повести) — загальна назва п'яти повістей, написаних Миколою Гоголем, і назва складеного з них збірника. Об'єднані спільним місцем дії — Санкт-Петербургом 1830—1840-х років.

Петербурзькі повісті являють собою особливий етап у творчості Гоголя; історики літератури говорять про другий, «петербурзький», період його діяльності.

Зміст збірника[ред. | ред. код]

«Невський проспект» (рос. «Невский проспект»)
«Ніс» (рос. «Нос»)
«Портрет» (рос. «Портрет»)
«Шинель» (рос. «Шинель»)
«Записки божевільного» (рос. «Записки сумасшедшего»)

Деякі літературознавці, зокрема і Олександр Воронський, ставлять в один ряд з Петербурзькими повістями ще і повість «Карета» (рос. «Коляска»)^[1].

Хронологічні рамки[ред. | ред. код]

Повісті створювалися протягом 30—40-х років XIX століття. 1835 року були видані повісті «Записки божевільного», «Невський проспект», «Портрет» (значно перероблений варіант цієї повісті вийшов у 1842 році), більшість з яким були написані одним-двома роками раніше. Наступного, 1836, року з'явилася на світ повість «Ніс», а 1842 — «Шинель».