Пропала грамота (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пропала грамота M:
Пропала грамота (фільм).jpg
Жанр комедія, дорожній фільм
Режисер Борис Івченко
Продюсер Кіностудія імені Олександра Довженка
Сценарист Іван Драч
У головних
ролях
Іван Миколайчук
Василь Хорошко
Галина Долгозвяга
Федір Стригун
Лідія Вакула
Земфіра Цахілова
Михайло Голубович
Володимир Глухий
Василь Симчич
Анатолій Барчук
Оператор Віталій Зимовець
Кінокомпанія Кіностудія ім. Довженка
Тривалість 79 хв.
Мова українська
російська
Країна УРСР УРСР
Рік 1972
IMDb ID 0175075
Q: Пропала грамота у Вікіцитатах

Пропала грамота — кінострічка українського кінорежисера Бориса Івченка. Екранізація за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.

Сюжет[ред.ред. код]

Героїчна комедія оповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього — про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку.

Фільм має ознаки трагікомедії і карнавалу.

Загальне спрямування фільму оптимістичне:

...звернення до народно-карнавальної лінії в показі українських реалій було вдалою знахідкою. Непереможний життєствердний дух, наявний в усіх карнавальних формах і символах, відчуття могутньої єдності народу, сповненого природної сили і волі до життя, відчуття безперервного часового плину і вічного оновлення світу, в якому ще не сказане останнє слово, - все це стверджує українців як націю, дає надію на краще майбутнє.[1]

Прокат[ред.ред. код]

Фільм був знятий у період, коли в Україні проводилася відверта русифікаційна політика. Від творців кіно вимагалося відходити від усього, що пов'язано з національною самобутністю українців. Через це фільм критикували за замилування козацькою минувшиною і спотворення характерів дійових осіб. Влада розуміючи, що кінофільм має велике значення для піднесення національного духу українців, відправила його на десять років на сумнозвісну полицю[2].

Актори[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Пропала грамота

Знімальна група[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

У фільмі звучать такі пісні:

Пісні співали Ніна Матвієнко, В. Ковальська, М. Миколайчук.

Бандура — Галина Менкуш. Скрипки — брати Чередники.

З інструментальної лунав «Козацький марш», у виконанні оркестру народних інструментів під управлінням Я. Орлова, та марш «Пенджаб»[3].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У сцені, коли козаки Іван і Петро коло хати намагаються згадати ім'я писаря, що передав грамоту, звучить прізвище Стригун — саме так звати виконавця ролі козака Андрія.
  • Сюжетну лінію Одарки (З. Цахілова) — дівчини, що «не з своєї волі стала відьмою» — запозичено з повісті Олекси Стороженка «Закоханий чорт».
  • У сцені гри в дурня (в пеклі) козак Василь (І. Миколайчук) і Відьма (Л. Вакула) мають у руках карти, ескізи яких виконав у 1918 році художник Георгій Нарбут.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віра Кандинська. Концепція національної історії у фільмі «Пропала грамота»
  2. Кіндрачук Н. М. Заборона національних мотивів в українському кіномистецтві 60-х – поч. 70-х рр. ХХ ст.//Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 42. — 348 с. — С. 175—179
  3. Марш «Пенджаб»

Посилання[ред.ред. код]