Координати: 40°44′28″ пн. ш. 73°59′23″ зх. д. / 40.741111° пн. ш. 73.989722° зх. д. / 40.741111; -73.989722

Праска (хмарочос)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Праска
Flatiron Building
Інформація
40°44′28″ пн. ш. 73°59′23″ зх. д. / 40.741111° пн. ш. 73.989722° зх. д. / 40.741111; -73.989722
РозташуванняНью-Йорк, США
Країна  США[1][1]
СтатусЗбудовано
Стильнеоренесанс
Завершено1902
Відкрито1902
Використанняофіси
Висота
Дах87 м
Технічні деталі
Кількість поверхів22
Інше
АрхітекторДеніел Хадсон Бернхем
Мапа
CMNS: Праска у Вікісховищі
Див. також: Праска (значення)

Праска, також Флетайрон-білдінг (англ. Flatiron Building) — хмарочос у Нью-Йорку, США. Висота 22-поверхового будинку дорівнює 87 метрів. Будівництво було завершено в 1902 році. Назву будинок отримав через специфічну форму, що нагадує праску. Проект будинку було розроблено Деніелом Бернхемом у стилі Боз-ар.

Сьогодні Флетайрон-білдінг — національна пам'ятка[2] і один із символів «Великого яблука».

Розташування та передісторія

[ред. | ред. код]

Під час прокладки П'ятої авеню між 23-ю вулицею і Бродвеєм утворилася трикутна ділянка з основою завдовжки 26 метрів на 22-й вулиці та вершиною на 23-й вулиці. На цьому місці раніше знаходився чотириповерховий готель «Сен-Жермен» (англ. St. Germaine), споруджений 1855 року[3].

1857 року цю ділянку і прилеглу до неї територію викупив комерсант Еймос Ено[en]. 1859 року навпроти ділянки між 23-ю та 24-ю вулицями він спорудив фешенебельний Готель П'ята авеню[en]. 1880 року Ено зніс готель Сен-Жермен і побудував на його місці семиповерховий багатоквартирний Дім Камберленд (англ. the Cumberland), а також чотири триповерхові будівлі. За час існування цих будівелль в них знаходилися різні заклади на кшталт стоматології та панчішної крамниці. На розі знаходилася каса залізниці Ері (Erie Railroad)[4].

Те, що Камберленд був значно вищий у порівнянні із сусідньою забудовою, дозволило використовувати його північну стіну для рекламних вивісок. Цим користувалися міські газети, зокрема «The New York Times» та «New York Tribune». Згодом на стіні почали подавати важливі новини, в тому числі про результати виборів, що зробило «трикутник» одним з центрів суспільного життя Нью-Йорка[4].

Після смерті Ено в 1898 році, цю ділянку було виставлено на аукціон. Після кількох перепродажів її викупив Гаррі Блек, керівник компанії-забудовника «Фуллер». Було вирішено побудувати на цій ділянці нову штаб-квартиру компанії та назвати її «Фуллер-білдінг» на честь засновника Джорджа Фуллера, який помер у грудні 1900 року[5][4].

Історія

[ред. | ред. код]
Типовий поверх хмарочоса «Праска»

У жовтні 1871 року чимало будівель Чикаго загинули у великій пожежі. Багато висотних будівель було знищено: під дією надвисоких температур кам'яна кладка обсипалася, а сталеві балки погнулися[6]. Хоча пожежа і стала каталізатором нової забудови та супутнього економічного зростання міста, проте 1892 року міська влада Чикаго запровадила обмеження на максимально допустиму висоту будівель[7]. Того ж року було внесено поправку і в містобудівний кодекс Нью-Йорка. Проте ця поправка, незважаючи на досвід Чикаго, скасовувала протипожежні вимоги до використання кам'яної кладки при будівництві будівель зі сталевим каркасом. Це значно спрощувало будівництво хмарочосів[6].

Авторами проекту нового хмарочоса виступили чиказькі архітектори Деніел Бернем та Фредерік Динкелберг[8]. Вони втілили в хмарочосі багато характерних рис чиказького стилю[9].

Хмарочос на різних стадіях будівництва

Роботи зі спорудження хмарочоса було розпочато в середині 1901 року. Сталеві балки для нього виготовляла компанія American Bridge Company. При цьому процес був організований таким чином, що багато елементів конструкції збиралися ще на самому заводі-виробнику[10]. Таким чином зростання будівлі становило один поверх на тиждень. До лютого 1902 каркас Флетайрона був готовий, а до середини травня він вже був наполовину облицьований. Повністю будівництво було завершено в червні 1902 року, через всього рік після його початку[6]. На момент спорудження Флетайрон-Білдінг став однією з найвищих будівель в Нью-Йорку[11].

Хоча спочатку хмарочосу було дано офіційне ім'я «Фуллер-білдінг», воно не прижилося. Будівля, як і ділянка, викликала у городян стійкі асоціації з праскою (англ. flat-iron), так врешті хмарочос і отримав свою нинішню назву[6].

У тому ж році компанія «Фуллер» увійшла в конгломерат «U. S. Realty» загальною вартістю 66 мільйонів доларів[12]. З часом справи у новоствореної компанії стали йти не дуже вдало, і в жовтні 1925 року Блек був змушений продати хмарочос. Покупцем став Льюїс Розенбаум, єврейський інвестор з Угорщини. Вартість угоди становила 2 мільйони доларів, саме така сума була витрачена на купівлю ділянки, на якій стоїть Флетайрон, та на його будівництво.[13] 1933 року, під час Великої депресії, Розенбаум збанкрутував. Хмарочос перейшов у власність страхової компанії AXA Equitable Life Insurance Company.

1946 року Флетайрон викупила група інвесторів, серед яких був Гаррі Гелмслі. Через шість років, в 1952 році, входи з боку П'ятої авеню і Бродвею були реконструйовані. Місце дверей, оброблених червоним деревом, зайняли непоказні «вертушки» зі сталі та скла, які використовуються і донині. 1991 року фасад будівлі був відреставрований компанією Hurley & Farinella[14]. Через 6 років, в 1997 році, було укладено угоду з продажу будівлі компанії Newmark Grubb Knight Frank[15].

На початку 2009 року італійська корпорація Sorgente Group придбала половину приміщень хмарочоса. Сума угоди становила близько 190 мільйонів доларів. Тоді ж корпорація повідомила про плани збільшити з часом свою частку, викуповуючи офісні приміщення після закінчення терміну оренди поточних орендарів. Згідно з планами компанії, Флетайрон з офісної будівлі буде перетворений у фешенебельний готель[16].

Відгуки

[ред. | ред. код]
«Океанський пароплав, що тягне на буксирі Бродвей». 1925 рік

Хмарочос «Праска» неоднозначно сприймався сучасниками. Нові віяння у містобудуванні дивували здебільшого європейців[17]. Так англійський художник Філіп Берн-Джонс обізвав його «велетенським кошмаром» (англ. vast horror), у Герберта Веллса хмарочос залишив враження «величезної незавершеності» (англ. immense incompleteness), а французький письменник П'єр Лоті поскаржився на те, що до подібних «похмурих гігантів <…> що ростуть все вище і вище; жахливим і неймовірним», буде складно звикнути.

З іншого боку, американський журналіст Джон Корбін[en] розгледів в хмарочосі, який домінує над Медісон-сквером, «океанський пароплав, що тягне на буксирі Бродвей». Французький ілюстратор Шарль Юар[fr] вважав його «безмежний силует» абсолютно хвилюючим; аналогічні почуття ця будівля та й архітектура всього міста викликала у французького композитора Сен-Санса, який відвідав Нью-Йорк в 1906 році[18].

Орендарі

[ред. | ред. код]

В перші роки на 19-му поверсі знаходився центральний офіс компанії «Фуллер». Згодом він переїхав в інший хмарочос, що належить компанії — Фуллер-білдінг на 57-й вулиці[19].

У будівлі також розташовувалося консульство Російської імперії, а з 1914 по 1918 рік — російські військові заготівельні комісії, які відповідали за великі оборонні закупівлі Росії в США в роки Першої світової війни[20][21]. Також орендували приміщення редакції журналу «American Architect and Building News» видавця Френка Мансі, страхова компанія Equitable Life Assurance Society та інші[6]. На розі знаходилися магазини тютюнової корпорації United Cigar Stores[en], а на цокольному поверсі — фешенебельний ресторан на 1500 персон[22].

Станом на 2019 рік перші поверхи хмарочоса досі займають магазини, а основними орендарями офісних приміщень є різні видавництва[23].

Оздоблення

[ред. | ред. код]
Вид з офісу на розі будівлі

Орнамент хмарочоса виконаний переважно в стилістиці італійського ренесансу. В оформленні колон в самій вузькій частині Флетайрона, орієнтованої на північ, простежується вплив елементів французького ренесансу. Для прикраси фронтону, а також в основі фасаду використані грецькі колони, що складаються з основи, стовбура і капітелі. В оздобленні арок і колон застосовані камінь і теракота, а основного фасаду — неяскрава цегла і та ж теракота; у нижній частині будівлі — обтесаний темно-жовтий вапняк[24]. Віконні рами зроблені з вогнетривкого дерева, облицьованого мідью[25].

Загалом стиль будівлі, поєднує в собі кілька класичних напрямків і характеризується як Боз-ар[26].

Цікавинки

[ред. | ред. код]

«23-скіду»

[ред. | ред. код]

Внаслідок унікального розташування Флетайрона на перетині основних магістралей навпроти Медісон-сквер, на 23-й вулиці біля хмарочоса виникає помітний аеродинамічний ефект. На початку XX століття Це місце притягувало багатьох чоловіків, що заглядалися на та, як розвіваються спідниці жінок і те, що оголює вітер під ними. Цей «флетайронський» ефект знайшов відображення в багатьох поштових картках та ілюстраціях того часу. Крім того, з тих років у вжиток увійшов вислів «23-скіду» (англ. 23 skidoo; дослівно — «„23 — роби ноги“»), якою поліцейські розганяли тодішніх витріщак[27][28].

В кінематографі

[ред. | ред. код]

Хмарочос «Праска» доволі часто фігурує у кінофільмах. Зокрема тут можна згадати такі фільми, як Червоні (фільм), Людина-павук (фільм), Людина-павук 2 та Людина-павук 3. У фільмі Ґодзілла (фільм, 1998) американська армія руйнує хмарочос, намагаючись таким чином зупинити Ґодзіллу.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Хмарочос на світлині 1903 року.
    Хмарочос на світлині 1903 року.
  • Відділ рекрутингу Військово-морських сил США в Першу світову війну (19 квітня 1917)
    Відділ рекрутингу Військово-морських сил США в Першу світову війну
    (19 квітня 1917)
  • Вид збоку
    Вид збоку
  • Вид ззаду
    Вид ззаду
  • Зблизька верхня частина будівлі
    Зблизька верхня частина будівлі
Дві фотографії хмарочоса в стилі пікторіалізму
Альфред Стігліц (1903)
Едвард Стайхен (1904)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ National Historic Віхах Program (NHL):Flatiron Building (англ.). nps.gov. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 12 листопада 2016.
  3. ↑ Fifth Avenue: glances at the vicissitudes and romance of a world renowned thoroughfare, together with many rare illustrations that bring back an interesting past // Fifth Avenue Bank of New York. — 1915. — P. 26.
  4. ↑ а б в Alexiou, 2010, с. 26—29.
  5. ↑ J. W. Master In Real Estate (англ.). The New York Times. 9 серпня 1902. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  6. ↑ а б в г д Treasures of New York: The Flatiron Building (англ.). WLIW[en]. 23 квітня 2014. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 12 листопада 2016.
  7. ↑ FRAME STRUCTURES AND HIGH BUILDINGS (англ.). Chicago Tribune. 27 березня 1892. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 12 листопада 2016.
  8. ↑ Alexiou, 2010, с. 48.
  9. ↑ John Zukowsky, Pauline Saliga. Late Works by Burnham and Sullivan // Art Institute of Chicago Museum Studies. — 1984. — No. 1. — P. 70-79. — DOI:10.2307/4115889.
  10. ↑ Alexiou, 2010, с. 94.
  11. ↑ Aia Guide to New York City, 2010, с. 237.
  12. ↑ Alexiou, 2010, с. 113.
  13. ↑ Alexiou, 2010, с. 245.
  14. ↑ AIA Guide to New York City, 2010, с. 237—238.
  15. ↑ Alexiou, 2010, с. 264-272.
  16. ↑ Jason Sheftell (26 січня 2009). Italian real estate investor buys stake in Flatiron building, eyes hotel (англ.). NY Daily News. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 12 листопада 2016.
  17. ↑ Allen, 1995, с. 131.
  18. ↑ Bayrd Still. Mirror for Gotham: New York as Seen by Contemporaries from Dutch Days to the Present. — N. Y., 1956. — P. 258-259.
  19. ↑ Christopher Gray (11 червня 1995). Streetscapes/Fuller Building; Art Deco Delight Seeks to Recapture Past Its Glory (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 12 листопада 2016.
  20. ↑ Гайдук М. И. «Утюг»: Материалы и факты о заготовительной деятельности русских военных комиссий в Америке. — Нью-Йорк, 1918. — С. 6.
  21. ↑ Rielage, Dale C. Russian Supply Efforts in America During the First World War. — Jefferson, NC, 2002. — 164 p. — ISBN 0786413379.
  22. ↑ Alexiou, 2010, с. 133—141.
  23. ↑ Flatiron Building - Facts & Summary (англ.). history.com. 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 2010.
  24. ↑ Джонс, 2012, с. 104-106.
  25. ↑ Alexiou, 2010, с. 81.
  26. ↑ Edmund Vincent Gillon, Henry Hope Reed. Beaux-arts Architecture in New York: A Photographic Guide. — Dover books on architecture. — Courier Corporation. — P. 33-34. — ISBN 0486256987.
  27. ↑ Andrew S. Dolkart. The Architecture and Development of New York City (PDF) (англ.). The Architecture and Development of New York City. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2016.
  28. ↑ Alexiou, 2010, с. 149—150.

Література

[ред. | ред. код]
  • Alexiou A. S.. the Flatiron: The New York Landmark and the Incomparable City That Arose with It. — Macmillan. — 320 с. — ISBN 1429923873.
  • Allen I. L.. The City in Slang: New York Life and Popular Speech. — Oxford University Press, 1995. — 572 p. — ISBN 0195357760.
  • Dolkart A.. Flatiron Building // Guide to New York City Віхах / Matthew A. Postal, New York Віхах Preservation Commission. — N. Y. : John Wiley & Sons, 2008. — P. 77-79. — ISBN 0470289635.
  • Federal Writers' Project. Madison Square District // New York City Guide: A Comprehensive Guide to the Five Boroughs of the Metropolis: Manhattan, Brooklyn, the Bronx, Queens, and Richmond. — N. Y. : Random House, 1939. — Т. 1. — 708 p. — ISBN 1603540555.
  • Scheiner S. M., Piscina S.. Flatiron Building // The Encyclopedia of New York City / Kenneth T. Jackson, Lisa Keller, Nancy Flood. — 2. — Yale University Press, 2010. — 1584 p. — ISBN 0300182570.
  • White N., Willensky E., Leadon F.. New York State Pavilion // AIA Guide to New York City. — 5. — Oxford University Press, 2010. — 1088 p. — ISBN 0199758646.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Праска (хмарочос)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Праска_(хмарочос)&oldid=42830827