Праска (хмарочос)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Праска
Flatiron Building
Flatiron crop 20040522 114306 1.jpg
Інформація
40°44′27″ пн. ш. 73°59′22″ зх. д. / 40.74111100002777164° пн. ш. 73.98972200002778266° зх. д. / 40.74111100002777164; -73.98972200002778266Координати: 40°44′27″ пн. ш. 73°59′22″ зх. д. / 40.74111100002777164° пн. ш. 73.98972200002778266° зх. д. / 40.74111100002777164; -73.98972200002778266
Розташування Нью-Йорк, США
Країна Flag of the United States.svg США[1][1]
Статус Збудовано
Стиль неоренесанс
Завершено 1902
Використання офіси
Висота
Дах 87 м
Технічні деталі
Кількість поверхів 22
Інше
Архітектор Деніел Хадсон Бернхем

Праска у Вікісховищі?

Праска, також Флетайрон-білдінг (англ. Flatiron Building) — хмарочос у Нью-Йорку, США. Висота 22-поверхового будинку дорівнює 87 метрів. Будівництво було завершено в 1902 році. Назву будинок отримав через специфічну форму, що нагадує праску. Проект будинку було розроблено Деніелом Бернхемом у стилі Боз-ар.

Сьогодні Флетайрон-білдінг — національна пам'ятка[2] і один із символів «Великого яблука».

Розташування та передісторія[ред. | ред. код]

Під час прокладки П'ятої авеню між 23-ою вулицею і Бродвеєм утворилася трикутна ділянка з основою завдовжки 26 метрів на 22-й вулиці та вершиною на 23-ій вулиці. На цьому місці раніше знаходився чотириповерховий готель «Сен-Жермен» (англ. St. Germaine), споруджений 1855 року[3].

1857 року цю ділянку і прилеглу до неї територію викупив комерсант Еймос Ено[en]. 1859 року навпроти ділянки між 23-ою та 24-ою вулицями він спорудив фешенебельний Готель П'ята авеню[en]. 1880 року Ено зніс готель Сен-Жермен і побудував на його місці семиповерховий багатоквартирний Дім Камберленд (англ. the Cumberland), а також чотири триповерхові будівлі. За час існування цих будівелль в них знаходилися різні заклади на кшталт стоматології та панчішної крамниці. На розі знаходилася каса залізниці Ері (Erie Railroad) [4].

Те, що Камберленд був значно вищий у порівнянні з сусідньою забудовою, дозволило використовувати його північну стіну для рекламних вивісок. Цим користувалися міські газети, зокрема «The New York Times» та «New York Tribune». Згодом на стіні почали подавати важливі новини, в тому числі про результати виборів, що зробило «трикутник» одним з центрів суспільного життя Нью-Йорка[4].

Після смерті Ено в 1898 році, цю ділянку було виставлено на аукціон. Після кількох перепродажів її викупив Гаррі Блек, керівник компанії-забудовника «Фуллер». Було вирішено побудувати на цій ділянці нову штаб-квартиру компанії та назвати її «Фуллер-білдінг» на честь засновника Джорджа Фуллера, який помер у грудні 1900 року[5][4].

Історія[ред. | ред. код]

Типовий поверх хмарочоса «Праска»

У жовтні 1871 року чимало будівель Чикаго загинули у великій пожежі. Багато висотних будівлі було знищено: під дією надвисоких температур кам'яна кладка обсипалася, а сталеві балки погнулися[6]. Хоча пожежа і стала каталізатором нової забудови та супутнього економічного зростання міста, проте 1892 року міська влада Чикаго запровадила обмеження на максимально допустиму висоту будівель[7]. Того ж року було внесено поправку і в містобудівний кодекс Нью-Йорка. Проте ця поправка, незважаючи на досвід Чикаго, скасовувала протипожежні вимоги до використання кам'яної кладки при будівництві будівель із сталевим каркасом. Це значно спрощувало будівництво хмарочосів[6].

Авторами проекту нового хмарочоса виступили чиказькі архітектори Деніел Бернем та Фредерік Динкелберг[8]. Вони втілили в хмарочосі багато характерних рис чиказького стилю[9].

Хмарочос на різних стадіях будівництва

Роботи зі спорудження хмарочоса було розпочато в середині 1901 року. Сталеві балки для нього виготовляла компанія American Bridge Company. При цьому процес був організований таким чином, що багато елементів конструкції збиралися ще на самому заводі-виробнику[10]. Таким чином зростання будівлі становило один поверх на тиждень. До лютого 1902 каркас Флетайрона був готовий, а до середини травня він вже був наполовину облицьований. Повністю будівництво було завершено в червні 1902 року, через всього рік після його початку[6]. На момент спорудження Флетайрон-Білдінг став однією з найвищих будівель в Нью-Йорку[11].

Хоча спочатку хмарочосу було дано офіційне ім'я «Фуллер-білдінг», воно не прижилося. Будівля, як і ділянка, викликала у городян стійкі асоціації з праскою (англ. flat-iron), так врешті хмарочос і отримав свою нинішню назву[6].

У тому ж році компанія «Фуллер» увійшла в конгломерат «U. S. Realty» загальною вартістю 66 мільйонів доларів[12]. З часом справи у новоствореної компанії стали йти не дуже вдало, і в жовтні 1925 року Блек був змушений продати хмарочос. Покупцем став Льюїс Розенбаум, єврейський інвестор з Угорщини. Вартість угоди становила 2 мільйони доларів, саме така сума була витрачена на купівлю ділянки, на якій стоїть Флетайрон, та на його будівництво.[13] 1933 року, під час Великої депресії, Розенбаум збанкрутував. Хмарочос перейшов у власність страхової компанії AXA Equitable Life Insurance Company.

1946 року Флетайрон викупила група інвесторів, серед яких був Гаррі Гелмслі. Через шість років, в 1952 році, входи з боку П'ятої авеню і Бродвею були реконструйовані. Місце дверей, оброблених червоним деревом, зайняли непоказні «вертушки» зі сталі та скла, які використовуються і донині. 1991 року фасад будівлі був відреставрований компанією Hurley & Farinella[14]. Через 6 років, в 1997 році, було укладено угоду з продажу будівлі компанії Newmark Grubb Knight Frank[15].

На початку 2009 року італійська корпорація Sorgente Group придбала половину приміщень хмарочоса. Сума угоди становила близько 190 мільйонів доларів. Тоді ж корпорація повідомила про плани збільшити з часом свою частку, викуповуючи офісні приміщення після закінчення терміну оренди поточних орендарів. Згідно з планами компанії, Флетайрон з офісної будівлі буде перетворений у фешенебельний готель[16].

Відгуки[ред. | ред. код]

«Океанський пароплав, що тягне на буксирі Бродвей». 1925 рік

Хмарочос «Праска» неоднозначно сприймався сучасниками. Нові віяння у містобудуванні дивували здебільшого європейців[17]. Так англійський художник Філіп Берн-Джонс обізвав його «велетенським кошмаром» (англ. vast horror), у Герберта Веллса хмарочос залишив враження «величезної незавершеності» (англ. immense incompleteness), а французький письменник П'єр Лоті поскаржився на те, що до подібних «похмурих гігантів <…> що ростуть все вище і вище; жахливим і неймовірним», буде складно звикнути.

З іншого боку, американський журналіст Джон Корбін[en] розгледів в хмарочосі, який домінує над Медісон-сквером, «океанський пароплав, що тягне на буксирі Бродвей». Французький ілюстратор Шарль Юар[fr] вважав його «безмежний силует» абсолютно хвилюючим; аналогічні почуття ця будівля та й архітектура всього міста викликала у французького композитора Сен-Санса, який відвідав Нью-Йорк в 1906 році[18].

Орендарі[ред. | ред. код]

В перші роки на 19-му поверсі знаходився центральний офіс компанії «Фуллер». Згодом він переїхав в інший хмарочос, що належить компанії — Фуллер-білдінг на 57-ій вулиці[19].

У будівлі також розташовувалося консульство Російської імперії, а з 1914 по 1918 рік — російські військові заготівельні комісії, які відповідали за великі оборонні закупівлі Росії в США в роки Першої світової війни[20][21]. Також орендували приміщення редакції журналу «American Architect and Building News» видавця Френка Мансі, страхова компанія Equitable Life Assurance Society та інші[6]. На розі знаходилися магазини тютюнової корпорації United Cigar Stores[en], а на цокольному поверсі — фешенебельний ресторан на 1500 персон[22].

Станом на 2019 рік перші поверхи хмарочоса досі займають магазини, а основними орендарями офісних приміщень є різні видавництва[23].

Оздоблення[ред. | ред. код]

Вид з офісу на розі будівлі

Орнамент хмарочоса виконаний переважно в стилістиці італійського ренесансу. В оформленні колон в самій вузькій частині Флетайрона, орієнтованої на північ, простежується вплив елементів французького ренесансу. Для прикраси фронтону, а також в основі фасаду використані грецькі колони, що складаються з основи, стовбура і капітелі. В оздоленні арок і колон застосовані камінь і теракота, а основного фасаду — неяскрава цегла і та ж теракота; в нижній частині будівлі — обтесаний темно-жовтий вапняк[24]. Віконні рами зроблені з вогнетривкого дерева, облицьованого мідью[25].

Загалом стиль будівлі, поєднує в собі кілька класичних напрямків і характеризується як Боз-ар[26].

Цікавинки[ред. | ред. код]

«23-скіду»[ред. | ред. код]

Внаслідок унікального розташування Флетайрона на перетині основних магістралей навпаки Медісон-сквер, на 23-й вулиці біля хмарочоса виникає помітний аеродинамічний ефект. На початку XX століття Це місце притягувало багатьох чоловіків, що заглядалися на та, як розвіваються спідниці жінок і те, що оголює вітер під ними. Цей «флетайронський» ефект знайшов відображення в багатьох поштових картках та ілюстраціях того часу. Крім того, з тих років у вжиток увійшов вислів «23-скіду» (Шаблон:Lang-en / 23 skidoo; дослівно — «„23 — роби ноги“»), якою поліцейські розганяли тодішніх витріщак[27][28].

В кінематографі[ред. | ред. код]

Хмарочос «Праска» доволі часто фігурює у кінофільмах. Зокрема тут можна згадати такі фільми, як Червоні (фільм), Людина-павук (фільм), Людина-павук 2 та Людина-павук 3. У фільмі Ґодзілла (фільм, 1998) американська армія руйнує хмарочос, намагаючись таким чином зупинити Ґодзіллу.

Галерея[ред. | ред. код]

Дві фотографії хмарочоса в стилі пікторіалізму

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. National Historic Віхах Program (NHL):Flatiron Building (en). nps.gov. Архів оригіналу за 2015-06-20. Процитовано 2016-11-12. 
  3. Fifth Avenue: glances at the vicissitudes and romance of a world renowned thoroughfare, together with many rare illustrations that bring back an interesting past // Fifth Avenue Bank of New York. — 1915. — P. 26.
  4. а б в Alexiou, 2010, с. 26-29
  5. J. W. Master In Real Estate (en). The New York Times. 1902-08-09. Архів оригіналу за 2016-03-06. Процитовано 2016-11-04. 
  6. а б в г д Treasures of New York: The Flatiron Building (en). WLIW. 2014-04-23. Процитовано 2016-11-12. 
  7. FRAME STRUCTURES AND HIGH BUILDINGS (en). Chicago Tribune. 1892-03-27. Процитовано 2016-11-12. 
  8. Alexiou, 2010, с. 48
  9. John Zukowsky, Pauline Saliga. Late Works by Burnham and Sullivan // Art Institute of Chicago Museum Studies. — 1984. — No. 1. — P. 70-79. — DOI:10.2307/4115889.
  10. Alexiou, 2010, с. 94
  11. Aia Guide to New York City, 2010, с. 237
  12. Alexiou, 2010, с. 113
  13. Alexiou, 2010, с. 245
  14. AIA Guide to New York City, 2010, с. 237-238
  15. Alexiou, 2010, с. 264-272
  16. Jason Sheftell (2009-01-26). Italian real estate investor buys stake in Flatiron building, eyes hotel (en). NY Daily News. Процитовано 2016-11-12. 
  17. Allen, 1995, с. 131
  18. Bayrd Still. Mirror for Gotham: New York as Seen by Contemporaries from Dutch Days to the Present. — N. Y., 1956. — P. 258-259.
  19. Christopher Gray (1995-06-11). Streetscapes/Fuller Building; Art Deco Delight Seeks to Recapture Past Its Glory (en). The New York Times. Процитовано 2016-11-12. 
  20. Гайдук М. И. «Утюг»: Материалы и факты о заготовительной деятельности русских военных комиссий в Америке. — Нью-Йорк, 1918. — С. 6.
  21. Rielage, Dale C. Russian Supply Efforts in America During the First World War. — Jefferson, NC, 2002. — 164 p. — ISBN 0786413379.
  22. Alexiou, 2010, с. 133-141
  23. Flatiron Building - Facts & Summary (en). history.com. 2010. Процитовано 2010. 
  24. Джонс, 2012, с. 104-106
  25. Alexiou, 2010, с. 81
  26. Edmund Vincent Gillon, Henry Hope Reed. Beaux-arts Architecture in New York: A Photographic Guide. — Dover books on architecture. — Courier Corporation. — P. 33-34. — ISBN 0486256987.
  27. Andrew S. Dolkart. The Architecture and Development of New York City (en). The Architecture and Development of New York City. Процитовано 2016-11-12. 
  28. Alexiou, 2010, с. 149-150

Література[ред. | ред. код]

  • Alexiou A. S.. the Flatiron: The New York Landmark and the Incomparable City That Arose with It. — Macmillan. — 320 с. — ISBN 1429923873.
  • Allen I. L.. The City in Slang: New York Life and Popular Speech. — Oxford University Press, 1995. — 572 p. — ISBN 0195357760.
  • Dolkart A.. Flatiron Building // Guide to New York City Віхах / Matthew A. Postal, New York Віхах Preservation Commission. — N. Y. : John Wiley & Sons, 2008. — P. 77-79. — ISBN 0470289635.
  • Federal Writers' Project. Madison Square District // New York City Guide: A Comprehensive Guide to the Five Boroughs of the Metropolis: Manhattan, Brooklyn, the Bronx, Queens, and Richmond. — N. Y. : Random House, 1939. — Т. 1. — 708 p. — ISBN 1603540555.
  • Scheiner S. M., Piscina S.. Flatiron Building // The Encyclopedia of New York City / Kenneth T. Jackson, Lisa Keller, Nancy Flood. — 2. — Yale University Press, 2010. — 1584 p. — ISBN 0300182570.
  • White N., Willensky E., Leadon F.. New York State Pavilion // AIA Guide to New York City. — 5. — Oxford University Press, 2010. — 1088 p. — ISBN 0199758646.

Посилання[ред. | ред. код]