Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка»
Під прапором КНР КНР, 10 човнів


В'єтнам В'єтнам, замовлено 6 човнів
Алжир Алжир, 2 човни, 2 замовлено
Росія Росія, 6 замовлено

Спуск на воду з 1995 р (12 човнів, замовлено 14)
Проєкт
Тип ПЧ Багатоцільовий ДПЧ
Розробник проєкту ЦКБ «Рубін»
Головний конструктор Ю. М. Кормиліцин
Класифікація НАТО Improved Kilo
Вартість $300 млн. (2009 рік)[1]
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 11 вузлів (21 км/год)
Швидкість (підводна) 19-20 вузлів (37-38 км/год)
Робоча глибина занурення 240 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавання 45 діб
Екіпаж 52 особи[2]
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 73,2 м 72,6-73,8
Ширина корпусу найб. 9,9 м
Середня осадка (по КВЛ) 6,2 м
Водотоннажність надводна 2350[3] 2300т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		Носові: 6 ТА калібру 533-мм з автоматичним заряджанням, 18 торпед (6 в ТА) або 24 міни.
Ракетне озброєння РК «Калібр», замість частини торпед. Бірюза ЗМ-54Э1
ППО ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1» (8 ракет)
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка» (Improved Kilo) — серія багатоцільових підводних човнів, спроєктованих у СРСР на базі проєкту 877 Палтус і добудованих у РФ. Серія планувалася як один з експортних варіантів.

Історія

[ред. | ред. код]

Збільшені до 1970-их років можливості гідроакустичних засобів призвели до легкого виявлення підводних човнів по акустичному полю,[4] і радянські конструктори стали приділяти питанням зниження шумності першорядну увагу. Оскільки шуми підводних човнів проєкту 641Б, що належать до другого покоління, знизити не вдалося, то було прийнято рішення спроєктувати принципово новий тип підводного човна, у зв'язку з чим в конструкторському бюро «Рубін» під керівництвом Ю. М. Корміліціна була розпочата розробка проєкту дизельних підводних човнів третього покоління[ru]. Згідно із завданням, проєктований човен повинен був би гарантовано вигравати в дуельних ситуаціях у будь-якого підводного човна даного класу, що досягалося оптимальним поєднанням дальності засобів виявлення, швидкодії та потужності зброї.[5]

Завчасно в проєкт були закладені великі можливості для подальших модернізацій. Будівництво велося двома серіями, що значно відрізняються за характеристиками. У складі ВМФ СРСР всі човни були віднесені до проєкту 877, а експортні — одна серія позначалася як проєкт 877Е і 877ЕКМ, друга — проєкт 636. У 1979 році на заводі ім. Ленінського Комсомолу в Комсомольську-на-Амурі був закладений головний корабель проєкту, котрий був переданий флоту в 1982 році. Згодом човни проєкту 877 випускалися на суднобудівних заводах у Ленінграді й Горькому.

Підводні човни серії 636 передбачалося будувати у великих кількостях на експорт в країни Варшавського договору, тому проєкт і має таку назву. Човен призначений для боротьби з підводними і надводними кораблями противника, захисту військово-морських баз, морського узбережжя і морських комунікацій. Основний проєкт проєкту 877 «Палтус» був створений в 1970-х роках, серія за проєктом 636 — одна з останніх його модифікацій. Будівництво кораблів проєкту 636 почалося з середини 1990-х років. Човен Б-340 проєкту 636М, добудований в 2005 році на замовлення Китаю, ставши останнім підводним човном, повністю побудованим на заводі «Червоне Сормово».[6][7]

Сучасне будівництво човнів цієї серії здійснюється на заводі Адміралтейські верфі в Санкт-Петербурзі. Підводні човни модифікованої серії 636 проєкту мають більш високу (у порівнянні з базовим проєктом) бойову ефективність. Оптимальне поєднання акустичної скритності й дальності виявлення цілей, новітній інерціальний навігаційний комплекс, сучасна автоматизована інформаційно-управляюча система, потужне швидкодіюче торпедно-ракетне озброєння забезпечують світовий пріоритет кораблів цього класу в області неатомного підводного кораблебудування[8]

Конструкція

[ред. | ред. код]

Двокорпусна, міцний корпус з 6 водонепроникними відсіками:

  1. Перший відсік ділиться на три палуби. Верхня зайнята торпедним озброєнням, середня — житлова, у нижній — перша група акумуляторів.
  2. Другий відсік також трьохпалубний. На верхній палубі — центральний пост, під ним — друга палуба, на якій розташована рубка радиста і рубка одного з помічників штурмана. Через цей же відсік проходять всі висувні пристрої.
  3. Третій відсік — трьохпалубний, житловий. Дві палуби зайняті приміщеннями для екіпажу, а нижня — другою групою акумуляторної батареї.
  4. Четвертий відсік — дизель-генераторний.
  5. П'ятий відсік — електромоторний. З цього відсіку випускається кормовий аварійний буй.
  6. Шостий відсік — кормовий, в ньому знаходяться електродвигун економічного ходу і приводи рулів, кормовий люк.

Легкий корпус обмежує розвинений носовий край, у верхній частині якого знаходяться торпедні апарати, а нижню займає розвинена основна антена гідроакустичного комплексу «Рубікон-М».

Обгороджування висувних пристроїв знаходиться над другим відсіком і виконує звичайні свої функції — ходовий місток, повітрозабірник, обтікання і захист перископів, антен і інших підіймально-щоглових пристроїв, там же знаходиться герметичний кранець для ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1»

Озброєння

[ред. | ред. код]

Човни проєкту отримали автоматизований комплекс озброєння. До складу озброєння увійшли 6 торпедних апаратів калібру 533-мм; боєкомплект 18 торпед або 24 міни. Перезарядження ТА здійснюється за 15 секунд. З ТА був можливий запуск крилатих ракет. За радянських часів на кораблях встановлювався оборонний ЗРК «Стріла-3», який міг використовуватися в надводному положенні.

Ракетний комплекс «Клаб» міг встановлюватися на човнах серії 636М.

Енергетичне обладнання

[ред. | ред. код]

Підводні човни проєкту 636 мають одновальну енергетичну установку, реалізовану за принципом повного електроруху. Два дизелі типу 4-2ДЛ42М мають потужність по 1000 кВт при частоті обертання 700 об/хв, і працюють спільно з генераторами типу ПГ-142. Гребний електродвигун моделі ПГ-101 має потужність 5500 к.с. (4040 кВт) на 500 об/хв і дублюється електродвигуном економічного ходу типу ПГ-140 (139 кВт на 150 об/хв)[9]. Два резервних рушії типу «гвинт в трубі» знаходяться в напівкільцевих тунелях в кормовій частині всередині легкого корпусу човна[10] і приводяться в обертання резервними електродвигунами ПГ-168 (2x 75 кВт при 650 об/хв).

Акумуляторна батарея типу 446 складається з двох груп по 120 елементів в кожній, і розміщена на нижніх палубах 1-го і 3-го відсіків.

Дальність ходу:

  • економічним ходом в підводному положенні при 3 вузлах швидкості — 400 миль (724 км)
  • в режимі РДП (шноркеля) на швидкості 7 вузлів — 7500 миль (13650 км)[11].

Експлуатація

[ред. | ред. код]
  • КНР КНР — експлуатується 10 одиниць проєктів 636 і 636М[12].
  • В'єтнам В'єтнам — чотири одиниці експлуатуються. Всього замовлено шість човнів за проєктом 636.1[13].
  • Алжир Алжир — 2 одиниці проєкту 636М експлуатуються; ще 2 — замовлені додатково[14]
  • Росія Росія — п'ять побудовано. Замовлено 6 одиниць за проєктом 636.3 для Чорноморського флоту та ще шість для Тихоокеанського.

Сучасний статус і перспективи

[ред. | ред. код]
Підводний човен «Магадан» під час швартових випробувань

Підводні човни серії 636 «Варшавянка» і його модифікації є основним класом неатомних підводних човнів, побудованих у Росії. Вони стоять на озброєнні російського та деяких зарубіжних флотів. Базовий проєкт серії 877 «Палтус», розроблений в кінці 1970-х років, вважається вельми вдалим, тому будівництво серії з низкою удосконалень продовжувалося і у 2010-х роках.

Починаючи з 2014 року для Чорноморського флоту побудовано шість підводних човнів.

У 2019—2021 рр. побудовано три човни проєкту 636.3 для Тихоокеанського флоту Російської Федерації, ще три планується побудувати у 2022—2024 рр.[15]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

29 квітня 2022 року міністерство оборони РФ повідомило, що під час російсько-українського вторгнення з дизель-електричного підводного човна ЧФ ВМФ РФ було завдано удару по ЗСУ крилатими ракетами «Калібр»[16].

13 вересня 2023 року Повітряні сили України завдали ракетного удару по Севморзаводу, уразивши підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону»[17]. 2 серпня 2024 року ЗСУ завдали повторного удару, знищивши підводний човен поблизу Севастополя[18]. «Ростов-на-Дону» став першим російським підводним човном, втраченим у ході російсько-української війни та першим в історії підводним човном, знищеним крилатою ракетою[19].

Оцінка проєкту

[ред. | ред. код]

Серія 636 відрізнялася від базового проєкту 877:

  • потужнішими руховими системами й вищою підводною швидкістю;
  • більшою дальністю плавання на дизельних двигунах;
  • покращені електронні компоненти;
  • поліпшені гідроакустичні системи (у тому числі був встановлений гідролокатор МГК-400EM замість МГК-400 «Рубікон»);
  • зниженими шумами.

Представники

[ред. | ред. код]
Схема проєкту 877
Схема проєкту 636
Назва Завод Заводський № Закладений Спущений на воду Переданий флоту Флот Країна-оператор Стан
Проєкт 636
366 Yuan Zhend 66 Hao Адміралтейські верфі 01616 16.07.1996 26.04.1997 26.08.1997 ВМС Китаю КНР КНР Активний
367 Yuan Zhend 67 Hao Адміралтейські верфі 01327 28.08.1997 18.06.1998 25.10.1998 ВМС Китаю КНР КНР Активний
Проєкт 636М
368 Yuan Zhend 68 Hao Адміралтейські верфі 01329 18.10.2002 27.05.2004 20.10.2004 ВМС Китаю КНР КНР Активний
369 Yuan Zhend 69 Hao Адміралтейські верфі 01330 18.10.2002 19.08.2004 ВМС Китаю КНР КНР Активний
370 Yuan Zhend 70 Hao Адміралтейські верфі 01331 2004 ВМС Китаю КНР КНР активний
371 Yuan Zhend 71 Hao Адміралтейські верфі 01332 2004 ВМС Китаю КНР КНР Активний
372 Yuan Zhend 72 Hao Адміралтейські верфі 01333 2004 ВМС Китаю КНР КНР Активний
021 Messali el Hadj Адміралтейські верфі 01336 ВМС Алжиру Алжир Алжир Активний
022 Akram Pacha Адміралтейські верфі 01337 ВМС Алжиру Алжир Алжир Активний
Проєкт 636.1
HQ-182 Hà Nội («Ханой») Адміралтейські верфі 01339 2009 28.8 .2012 ВМС В'єтнаму В'єтнам В'єтнам Спущено на воду
Проєкт 636.3
Б-261 «Новоросійськ»[ru] Адміралтейські верфі 01670 20.08.2010 28.11.2013 17.09.2014 Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Активний
Б-237 «Ростов-на-Дону» Адміралтейські верфі 01671 21.11.2011 26.06.2014 30.12.2014 Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Знищений
Б-262 «Старий Оскол»[ru] Адміралтейські верфі 01672 17.08.2012[20] 28.08.2014 03.07.2015 Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Активний
Б-265 «Краснодар» Адміралтейські верфі 01673 20.02.2014 25.04.2015 05.11.2015 Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Активний
Б-268 «Великий Новгород»[ru] Адміралтейські верфі 01674 30.10.2014[21] 18.03.2016 26.10.2016[22] Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Активний
Б-271 «Колпіно»[ru] Адміралтейські верфі 01675 30.10.2014[21] 31.05.2016[23] 24.11.2016[24] Чорноморський флот ВМФ Росії Росія Росія Активний

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рособоронэкспорт, обзор прессы[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ Неатомная подводная лодка КИЛО-класса (пр. 636). admship.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 17 грудня 2011.
  3. ↑ Проект 636. deepstorm.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 25 листопада 2011.
  4. ↑ Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр 69
  5. ↑ Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр 71
  6. ↑ Б-340, 373 «Yuan Zhend 73 Hao» (ВМС Китаю), проект 877, 636М, deepstorm.ru
  7. ↑ Нижегородский завод «Красное Сормово» завершает производство последней в своей истории подводной лодки [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.], nta-nn.ru, 19.07.2004
  8. ↑ ОАО «Адмиралтейские верфи» заложило большую дизель-электрическую подводную лодку проекта 636.3 «Старый Оскол»
  9. ↑ Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб. : «Элмор», 2009. — С. 232-233. — 280 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0153-7.
  10. ↑ Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб. : «Элмор», 2009. — С. 241. — 280 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0153-7.
  11. ↑ Дизель-электрическая подводная лодка проекта 636 «Варшавянка» — ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2013.
  12. ↑ Lenta.ru: Оружие: Россия передала иностранному покупателю подлодку проекта «Варшавянка»
  13. ↑ Вьетнам купит российские подлодки на два миллиарда долларов. lenta.ru. 15.12.2009. Архів оригіналу за 28.02.2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  14. ↑ Алжир докупит у России две «Варшавянки», Лента.ру, 19 вересня 2012
  15. ↑ В Петербурге начали строить тихоокеанскую серию подлодок. ФлотПром. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  16. ↑ Минобороны РФ сообщили об ударе с подлодки в Черном море по объектам ВСУ
  17. ↑ Атака на морський завод у Севастополі: що відомо про вражені російські кораблі
  18. ↑ [1]
  19. ↑ З'явилися фото ураженого підводного човна “Ростов-на-Дону”. Мілітарний (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  20. ↑ Заложена третья подводная лодка проекта 06363 для ВМФ России. Сделано у нас. Процитовано 1 листопада 2016.
  21. ↑ а б Заложены подводные лодки «Великий Новгород» и «Колпино». Сделано у нас. Процитовано 1 листопада 2016.
  22. ↑ Пятая подлодка "Варшавянка" для Черноморского флота будет передана военным. ТАСС. Процитовано 29 жовтня 2016.
  23. ↑ Сегодня будет спущена на воду дизель-электрическая подлодка «Колпино» : Министерство обороны Российской Федерации. structure.mil.ru. Процитовано 29 жовтня 2016.
  24. ↑ Подлодка "Колпино" после передачи флоту сразу отправится в Новороссийск. РИА Новости (рос.). 20161124T1153+0300Z. Процитовано 18 липня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ю Апалков Корабли ВМФ СССР. Многоцелевые ПЛ и ПЛ спецназначения. Санкт Петербург 2003, ISBN 5-8172-0069-4
  • А. Б. Широкорад Советские подводные лодки послевоенной постройки' Москва 1997, ISBN 5-85139-019-0.
  • А. Е. Тарас Дизельные подводные лодки 1950—2005 М. Харвест 2006 ISBN 5-17-036930-1
  • Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб.: «Элмор», 2009. в 2 томах, том 1 — 336 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0146-4, том 2 — 280 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7399-0153-7
  • Oleg A. Godin, David R. Palmer: History of Russian underwater acoustics. World Scientific Publishing Company, 2008, ISBN 978-981-256-825-0 (englisch).
  • Norman Friedman: The Naval Institute guide to world naval weapon systems. 5. Auflage, US Naval Institute Press, 2006, ISBN 978-1-55750-262-9 (englisch).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підводні_човни_проєкту_636_«Варшавянка»&oldid=43213751