Ропенка
Село
 Координати 49°32′00″ пн. ш. 22°31′00″ сх. д. / 49.53333333° пн. ш. 22.51666667° сх. д.
|
Ропенька пол. Ropienka) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 710 осіб (2011[1]).
Ропенька знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.
Вперше зустрічається в документі 1513 року.[2] Село було шляхецької власності Петра Кміти Собенського, закріпачене за волоським правом. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руського воєводства.
За податковим реєстром 1589 р. село належало Тарлу, були 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, млин і піп (отже, вже була церква).[3]
У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. Село є одним з найдавніших у світі осередків добування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже в 1884 і спричинили приплив до села поляків. У 1888 році село поділялося на Горішню і Долішню частини, належало до Ліського повіту, нараховувалось 81 будинок у селі і 5 у фільварку, 585 мешканців (516 греко-католиків, 38 римо-католиків і 31 юдей), греко-католики належали до парафії Ванькова Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. було адміністративним центром ґміни Ропєнка. На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 810 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 240 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв і 10 німців[4].
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[5]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[6]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[7] на понімецькі землі. В хати українців поселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 344 | 55 | 248 | 41 |
| Жінки | 366 | 61 | 217 | 88 |
| Разом | 710 | 116 | 465 | 129 |
В селі була греко-католицька філіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1808 року побудови. Належала до парафії Ванькова Ліського деканату УГКЦ Перемишльської єпархії.
У повоєнний час церква розібрана, перевезена в село Ванькова і в 1986 р. там з неї зведений костел.
- Іван Волянський (*1926 - †1947) - вояк УПА, вбитий польськими комуністами в таборі Явожно.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 75-76.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 59.(лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ропенка
- Ropienka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 744. (пол.)
- Апокриф руський (пол.)
- Ropienka - galeria zdjęć (пол.)
- Zabytkowa kopalnia ropy naftowej w Ropience (пол.)
Адміністративний центр: Устрики-Долішні | ||
| Міста |  | |
| Села | Бандрів • Береги Долішні • Бреликів • Войтківка • Войткова • Воля-Мацькова • Воля Романова • Гошів • Гошовець • Дашівка • Дзвиняч Долішній • Завадка • Задвір'я • Коросно • Ліскувате • Ліщовате • Лобізва • Лобозев-Дольни • Лодина • Мочари • Новосілки Козицькі • Рівня • Ропенка • Середниця • Станкова • Телешниця Ошварова • Телешниця Сянна • Устянова-Дольна • Устянова • Юречкова • Ялове • Ямна Горішня • Ямна Долішня | |
| Поселення | ||
| Колишні населенні пункти | Арламів • Воля-Мацькова • Дашівка • Грузова • Ямна Долішня • Ямна Горішня • Квасинина • Смільниця • Соколе • Стебник • Трійця • Штайнфельс | |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |