Руперт Еверетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руперт Еверетт
англ. Rupert Everett
Руперт Еверетт у 2015 році
Ім'я при народженніРуперт Джеймс Гектор Еверетт (англ. Rupert James Hector Everett)
Дата народження29 травня 1959(1959-05-29)[1][2][…] (65 років)
Місце народженняBurnham Deepdaled, Англія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіяактор
Alma materЦентральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[4], Коледж Амплфорсd і Farleigh Schoold
Роки активності1981 — наш час
IMDbID 0000391
Руперт Еверетт у Вікісховищі

Ру́перт Джеймс Ге́ктор Е́веретт (англ. Rupert James Hector Everett; нар. 29 травня 1959, Норфолк, Велика Британія) — британський актор, продюсер та письменник. Дворазовий номінант на здобуття кінопремії «Золотий глобус» (за ролі у фільмах «Весілля мого найкращого друга» та «Ідеальний чоловік») .

Біографія

[ред. | ред. код]

Руперт Еверетт народився 29 травня 1959 році в Норфолці, в аристократичній сім'ї. Його батьком був майор Британської армії Ентоні Майкл Еверетт (1921—2009), матір'ю — Сара Маклін, що походила з роду баронетів Вівіан та була донькою віце-адмірала сера Гектор Лахлана Стюарта Макліна[5][6]. Руперт і його брат Ентоні (нар. 1956) — внучаті племінники Дональда Дюарта Макліна, англійського дипломата і правнуки сера Дональда Макліна, ліберального політика, що був лідером парламентської опозиції після Першої світової війни.

Руперт Еверетт навчався спочатку в Школі Фарлей (англ. Farleigh School) в Андовері (графство Гемпшир), потім у коледжі ченців-бенедиктинців в Амплефорті, графство Йоркшир. Покинувши школу у 15 років, Руперт вирушив до Лондона для навчання акторській майстерності в Центральні школу дикції і драми. Згодом Еверетт зізнався в інтерв'ю журналу US Magazine, що в Лондоні йому доводилося заробляти на життя проституцією[7]. Деякий час провчившись в школі дикції і драми, він не зміг закінчити її через численні конфлікти з викладачами і вирушив до Глазго, де поступив до трупи авангардного Сітізенс-театру (англ. Glasgow Citizen's Theatre). У 1981 році зіграв свою першу помітну роль в спектаклі «Білі дияволи». Також брав участь у таких виставах, як «Дон Жуан», «Дім, де розбиваються серця», а в 1981 році був нагороджений премією London Critics Circle Theatre Award за головну роль у постановці п'єси Джуліана Мітчелла «Інша країна» — історії двох хлопчиків з вищих кіл британського суспільства, які безнадійно закохуються один в одного напередодні Другої світової війни.

Кінокар'єра

[ред. | ред. код]

У кіно Руперт Еверетт дебютував у 1982 році епізодичною роллю у фільмі «Шокуюча випадковість». Перший успіх до Еверетта прийшов у 1984 році після ролі Гая Беннета у кіноверсії вистави «Інша країна» в якій він знявся разом з Коліном Фертом, та за яку номінувався на Премію Британської кіноакадемії, «Золотий глобус», «Супутник» та Премію MTV). Фільм мав величезний успіх у всьому світі, і Еверетта було визнаний однією з найяскравіших висхідних зірок Великої Британії.

Руперт Еверетт на Венеційському кінофестивалі, 1985

У 1987 році Еверетт від'їжджає до Франції і Італії. Знімався у низці італійських фільмів — Баярдо Сан Роман у стрічці «Хроніка оголошеної смерті» (1987, режисер Франческо Розі), Девід Латтес у драмі «Окуляри в золотій оправі» (1987, реж. Джуліано Монтальдо), цвинтарний сторож Франческо Деламорте в італійському хоррорі «Про любов, про смерть» (1994).

У 1997 році актор з'явився в успішній голлівудській романтичній комедії «Весілля мого найкращого друга» в ролі гея-приятеля головної героїні у виконанні Джулії Робертс. Потім Еверетт знявся у цілій серія фільмів, так чи інакше пов'язаних з шекспірівською темою: «Закоханий Шекспір» (1998), де зіграв роль шпигуна і поета єлизаветинської епохи Крістофера Марлоу, «Ідеальний чоловік» (1999), в екранізації Майкла Гоффмана п'єси Шекспіра «Сон літньої ночі» (1999), де виконав роль Оберона.

У 2003 році Руперт Еверетт зіграв роль короля Чарльза I в історичній драмі «Убити короля» з Тімом Ротом і Олівією Вільямс у головних ролях, у 2004-му з'явився в костюмованій мелодрамі про постшекспірівський англійський театр «Краса по-англійськи» в ролі короля Чарльза II. Також у 2004 році вийшов телевізійний фільм «Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху» з Евереттом у ролі знаменитого сищика. Крім того, актор взяв участь в озвучуванні мультфільму «Шрек 2», де його голосом заговорив головний супротивник Шрека Принц Чармінг. У тому ж 2004 році відбулася прем'єра політичної драми «Подвійний агент», головні ролі в якій виконали Руперт Еверетт і Шерон Стоун. У 2005 році в анімаційному фільмі «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і платтяна шафа» він озвучив Лиса.

На фестивалі ЛГБТ Марді Гра у Сіднеї, 2007

У 2006 році актор у Росії на екрани вийшов семисерійний фільм Сергія Бондарчука «Тихий Дон» за романом Шолохова у якому Еверетт зіграв головну роль Григорія Мелехова.

У 2007 році Руперт Еверетт виконав роль Секундуса в сімейному фентезі «Зоряний пил», а також з'явився в комедії «Однокласниці», де зіграв відразу дві ролі: батька головної героїні і її тітки, директорки школи Сен-Трініан. У 2009 році вийшов сиквел «Однокласниці-2», у якому актор втілив відразу трьох персонажів: Каміллу і Фортнама Фріттонів та капітана Арчибольда. У 2010 році на екрани вийшов омедійний бойовик Джонатана Лінна «Дика штучка» з Евереттом в одній з ролей другого плану.

У 1980-і роки Руперт Еверетт виступав як поп-співак на естраді, випустив кілька музичних альбомів. З 2003 року виступає як кінопродюсер.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1989 році Руперт Эверетт в інтерв'ю в Парижі відкрито заявив про свою гомосексуальність[8].

У період між 2006 і 2010 роками, Еверетт жив у Нью-Йорку, США, але повернувся до Лондона, через поганий стан здоров'я його батька[9]. У 2008 році Еверетт купив будинок у Західному Лондоні в районі Белгравія[10].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Примітки
1983 Принцеса Дейзі Princess Daisy Рем Валенськи
1984 Інша країна Another Country Гай Беннетт
1985 Танець з незнайомцем Dance with a Stranger Девід Блейклі
1987 Окуляри в золотій оправі Gli occhiali d'oro Давид Латтес
1987 Hearts of Fire Джеймс Кольт
1987 Хроніка оголошеної смерті Cronaca di una morte annunciata Байярдо Сен Роман
1990 Розрада незнайомців The Comfort Of Strangers Колін
1994 Висока мода Prêt-à-Porter Джек Лоуенталь
Безумство короля Георга The Madness of King George принц Уельський
Закоханий трунар Dellamorte Dellamore Франческо Делламорте
1996 З'являється Данстон Dunston Checks In Лорд Раутледж
1997 Весілля мого найкращого друга My Best Friend's Wedding Джордж Даунз
1998 Закоханий Шекспір Shakespeare in Love Крістофер Марлоу
1999 Інспектор Гаджет Inspector Gadget Доктор Клоу
Ідеальний чоловік An Ideal Husband Лорд Горінг
Сон літньої ночі A Midsummer Night's Dream Оберон
2000 Найкращий друг The Next Best Thing Роберт Віттакер
2001 Південний Кенсінгтон South Kensington Bill Blue
2002 Як важливо бути серйозним The Importance of Being Earnest Алджернон
Дика сімейка Торнберрі The Wild Thornberrys Movie Слоан Блекберн
2003 Безумовне кохання Unconditional Love Дірк С.
2003 Убити короля To Kill a King король Карл I
2004 Краса по-англійськи Stage Beauty Карл II
Подвійний агент A Different Loyalty Лео Коффілд
Шрек 2 Shrek 2 Принц Чамінг голос
Піпл People Шарль Пуліньяк
2005 Охоронець по найму Separate Lies Білл Буле
Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і платтяна шафа The Chronicles of Narnia: The Lion, the Witch and the Wardrobe Лис голос
2006 Тихий Дон Тихий Дон Григорій Мелехов
2007 Зоряний пил Stardust Секундус
Шрек III Shrek the Third Принц Чамінг голос
Однокласниці St. Trinian's Директорка школи Камілла Фріттон / Карнебі Фріттон
2009 Однокласниці 2: Легенда про золото Фріттона St. Trinian's 2: The Legend of Fritton's Gold Директорка школи Камілла Фріттон
2010 Дика штучка Wild Target Містер Фергюсон
2011 Без істерики! Hysteria Лорд Едмунд
2014 Розенн Rosenn Льюїс Лафолі
2015 Лондонські канікули A Royal Night Out король Георг VI
2018 Щасливий принц The Happy Prince Оскар Уайльд
2021 Попередження Warning Чарлі
2023 Наполеон Napoleon Артур Веллслі
Ролі на телебаченні

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Руперта Еверетта[11]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія BAFTA
1985 Найкращий актор-новачок Інша країна Номінація
1998 Найкращий чоловіча роль другого плану Весілля мого найкращого друга Номінація
Національна рада кінокритиків США
1994 Найкращий акторський склад Висока мода Перемога
Кінофестиваль Фанташпорту
1996 Найкращий актор Закоханий трунар Перемога
Премія «Супутник»
1998 Золотий Супутник за найкращу чоловічу роль другого плану Весілля мого найкращого друга Перемога
2000 Ідеальний чоловік Номінація
2005 Найкращий актор в серіалі або телефільмі Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху Номінація
Лондонське коло кінокритиків
1998 Найкращий актор року в ролі другого плану Весілля мого найкращого друга Перемога
2005 Краса по-англійськи Номінація
MTV Movie Awards
1998 Найкращий акторський прорив Весілля мого найкращого друга Номінація
Найкраща комедійна роль Номінація
Приз Європейської кіноакадемії
1999 Найкращий європейський актор Ідеальний чоловік Номінація
2018 Щасливий принц Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Сіетлі
1999 Найкращий актор Ідеальний чоловік Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #113582676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. High Profile AlumniЦентральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва.
  5. Rupert Everett's father dies. Newkerala.com. 11 грудня 2009. Процитовано 11.03.2016.
  6. Vice Admiral Sir Hector MacLean obituary The Telegraph, 24 лютого 2003.
  7. Hester Lacey. Middle class boy to rent... The Independent (англ) . 13.07.1997. Процитовано 11.03.2016.
  8. Richard C. Bartone. Everett, Rupert
  9. IAIN BLAIR (11 листопада 2010). A Minute With: Rupert Everett talking "Wild Target". Reuters. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11.03.2016.
  10. Walker, Tim (27 травня 2008). Rupert Everett ain't got no body. The Daily Telegraph. London. Процитовано 11.03.2016.
  11. Нагороди та номінації Руперта Еверетта на сайті IMDb(англ.)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1992 Hello, Darling, Are You Working? (роман)
  • 1995 The Hairdressers of St. Tropez (роман)
  • 2006 Red Carpets and Other Banana Skins (Червоні доріжки і інша нісенітниця) (мемуари)
  • 2012 Vanished Years (Зниклі роки) (мемуари)

Посилання

[ред. | ред. код]