Закоханий Шекспір
| Закоханий Шекспір | |
|---|---|
| Shakespeare in Love | |
| Жанр | драма, комедія, мелодрама |
| Режисер | Джон Медден |
| Продюсер | Девід Парфітт Донна Джильйотті Гарві Вайнштайн Едвард Цвік Марк Норман |
| Сценарист | Марк Норман Том Стоппард |
| У головних ролях | Джозеф Файнс Ґвінет Пелтров Колін Ферт Бен Аффлек Джеффрі Раш Джуді Денч Том Вілкінсон Імелда Стонтон Руперт Еверетт Мартін Кланс |
| Оператор | Richard Greatrexd |
| Композитор | Стівен Ворбек |
| Художник | Martin Childsd |
| Кінокомпанія | Universal Pictures і Miramax Films |
| Дистриб'ютор | Miramax Films (США) Alliance Atlantis (Канада) Universal Pictures (не-США/Канада) |
| Тривалість | 123 хв. |
| Мова | Англійська |
| Країна | |
| Рік | 1998 |
| Дата виходу | 3 грудня 1998 |
| Кошторис | $25 млн. |
| Касові збори | $289,317,794 |
| IMDb | ID 0138097 |
| Рейтинг | MPAA: R |
| miramax | |
| | |
«Закоханий Шекспір» (англ. Shakespeare in Love) — романтична комедія 1998 року. Отримала сім премій «Оскар», у тому числі як Найкращий фільм року.
У 1593 році в Лондоні Вільям Шекспір — інколи актор трупи лорда-камергера та драматург для театру «Роза», власником якого є Філіп Генслоу. Страждаючи від творчої кризи з новою комедією «Ромео та Етель, дочка пірата», Шекспір намагається спокусити Розаліну — коханку Річарда Бербеджа, власника суперницького театру «Завіса», — і переконати Бербеджа купити п’єсу в Генслоу. Шекспір отримує поради від друга й суперника, драматурга Крістофера Марло, але впадає в відчай, дізнавшись, що Розаліна спить із майстром розваг Едмундом Тілні. Відчайдушний Генслоу, який заборгував жорстокому лихварю Феннімену, все одно починає прослуховування.
Віола де Лессепс, дочка багатого купця, яка бачила п’єси Шекспіра при дворі, переодягається чоловіком на ім’я Томас Кент, щоб пройти прослуховування. Кент привертає увагу Шекспіра промовою з «Двох веронців», але тікає, коли Шекспір починає розпитувати. Він переслідує Кента до будинку Віоли й залишає записку її няньці з проханням, щоб Кент почав репетиції в «Розі». Шекспір пробирається на бал у будинку, де батьки Віоли домовляються про її заручини з лордом Вессексом — аристократом, якому потрібні гроші. Танцюючи з Віолою, Шекспір втрачає дар мови. Зіткнувшись із Вессексом, Шекспір представляється Крістофером Марло. Вессекс викидає «Марло» й погрожує вбити його. Шекспір знаходить Віолу на балконі, де вони зізнаються одне одному в почуттях, перш ніж нянька його виявляє, і він тікає.
Натхненний Віолою, Шекспір швидко перетворює п’єсу на те, що стане «Ромео і Джульєттою». Починаються репетиції: Томас Кент — Ромео, провідний трагіст Нед Аллейн — Меркурій, а закоханий у театр Феннімен — у маленькій ролі. Після того, як Шекспір дізнається справжню особу Віоли, вони починають таємний роман.
Віолу викликають до двору, щоб отримати схвалення на шлюб із Вессексом. Шекспір супроводжує її, переодягнувшись у жіночу кузину няньки, й анонімно переконує Вессекса публічно закластися на 50 фунтів, що п’єса може передати справжню природу кохання — саме стільки Шекспіру потрібно, щоб купити частку в трупі лорда-камергера. Королева Єлизавета I заявляє, що сама судитиме справу.
Бербедж дізнається, що Шекспір спокусив Розаліну й обдурив його з оплатою за п’єсу, і влаштовує бійку в «Розі» зі своєю трупою. Актори «Рози» відбивають напад Бербеджа й його людей і святкують у пабі, де п’яний Генслоу випадково розповідає Віолі, що Шекспір одружений, хоча й розлучений із дружиною. Надходить звістка, що Марло вбили. Почуваючись винним, Шекспір думає, що Вессекс убив Марло, вважаючи його коханцем Віоли, тоді як Віола вважає жертвою Шекспіра. Шекспір з’являється в церкві Віоли, заспокоюючи її страхи й лякаючи Вессекса, який думає, що це привид. Віола зізнається в коханні до Шекспіра, але обоє розуміють, що вона не може уникнути обов’язку вийти за Вессекса. Хлопець Джон Вебстер, неприємний підліток, який вештається біля театру, підглядає за Шекспіром і Віолою під час кохання й доносить Тілні, який закриває «Розу» за порушення заборони на жінок-акторок. Особу Віоли викрито, Шекспір залишається без сцени й без головного актора, доки Бербедж не пропонує свій театр, а розбитий серцем Шекспір бере роль Ромео. Після весілля Віола дізнається, що п’єсу гратимуть того ж дня, і тікає до «Завіси». Вона підслуховує, що хлопець, який грав Джульєтту, не може виступити — у нього зламався голос, — і Генслоу просить її замінити його. Вона грає Джульєтту для Ромео-Шекспіра перед зачарованою публікою.
Щойно вистава завершується, прибуває Тілні, щоб арештувати всіх за непристойність через присутність Віоли, але королева виявляє себе серед глядачів і зупиняє його, прикидаючись, що Кент — чоловік із «дивовижною схожістю» на жінку. Безсилий розірвати законний шлюб, вона наказує Віолі відплисти з Вессексом до Вірджинії. Королева також каже Вессексу, якого Вебстер видав, що той пішов за Віолою до театру, що «Ромео і Джульєтта» виграла заклад для Шекспіра, і доручає Кенту передати Шекспіру його 50 фунтів із вказівкою написати «щось веселіше наступного разу, для Дванадцятої ночі». Віола й Шекспір прощаються, і він обіцяє увічнити її, уявляючи початок «Дванадцятої ночі», де жінка на ім’я Віола, переодягнена в чоловіка, прибуває після подорожі до чужої землі.
- Джозеф Файнз — Вільям Шекспір
- Гвінет Пелтроу[1] — Віола де Лессепс
- Джеффрі Раш — Філіпп Генслов
- Том Вілкінсон — Г'ю Феннімен
- Джуді Денч — Королева Єлизавета I
- Колін Ферт — Лорд Вессекс
- Мартін Кланс — Річард Бербедж
- Саймон Келлов — Сер Едмунд Тілні
- Імельда Стонтон — Годувальниця
- Бен Аффлек — Нед Аллен
- Руперт Еверетт — Крістофер Марлов
- Джо Робертс — Джон Вебстер
| Нагороди | |||
|---|---|---|---|
| Нагорода | Категорія | Ім'я | Результат |
| Оскар | Найкращий фільм | Виграно | |
| Найкраща жіноча роль | Гвінет Пелтроу | Виграно | |
| Найкраща жіноча роль другого плану | Джуді Денч | Виграно | |
| Найкращі декорації | Мартін Чайлдс & Джилл Квертьє | Виграно | |
| Найкращі костюми | Сенді Павелл | Виграно | |
| Найкращий саундтрек до музичного/комедійного фільму | Стівен Ворбек | Виграно | |
| Найкращий сценарій | Марк Норман & Том Стоппард | Виграно | |
| Найкращий режисер | Джон Медден | Номіновано | |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Джеффрі Раш | Номіновано | |
| Найкраща робота оператора | Річард Ґрейтрекс | Номіновано | |
| Найкращий монтаж | Девід Ґембл | Номіновано | |
| Найкращий грим | Ліза Весткотт & Вероніка Бребнер | Номіновано | |
| Британська академія | Найкращий фільм | Виграно | |
| Найкраща жіноча роль другого плану | Джуді Денч | Виграно | |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Джеффрі Раш | Виграно | |
| Найкращий монтаж | Девід Ґембл | Виграно | |
| Найкраща режисура | Джон Медден | Номіновано | |
| Найкраща жіноча роль | Гвінет Пелтроу | Номіновано | |
| Найкраща чоловіча роль | Джозеф Файнз | Номіновано | |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Том Вілкінсон | Номіновано | |
| Найкраща робота оператора | Річард Ґрейтрекс | Номіновано | |
| Найкращий оригінальний сценарій | Марк Норман & Том Стоппард | Номіновано | |
| Найкращий грим/зачіски | Ліза Весткотт | Номіновано | |
| Найкращий звук | Робін O'Доноґ, Домінік Лестер, Пітер Ґлоссоп, Джон Довнер | Номіновано | |
| Премія імені Ентоні Есквіта за досягнення в створенні музики до фільму | Стівен Ворбек | Номіновано | |
| Найкращі костюми | Сенді Павелл | Номіновано | |
| Найкраща робота художника-постановника | Мартін Чайлдс | Номіновано | |
| Золотий глобус | Найкращий фільм (комедія або мюзикл) | Виграно | |
| Найкраща жіноча роль (комедія або мюзикл) | Гвінет Пелтроу | Виграно | |
| Найкращий сценарій | Марк Норман & Том Стоппард | Виграно | |
| Найкращий режисер | Джон Медден | Номіновано | |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Джеффрі Раш | Номіновано | |
| Найкраща жіноча роль другого плану | Джуді Денч | Номіновано | |
| Премія Гільдії кіноакторів США | Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Виграно | |
| Найкраща жіноча роль | Гвінет Пелтроу | Виграно | |
| Writers Guild of America Award | Найкращий оригінальний сценарій | Марк Норман & Том Стоппард | Виграно |
- У фільмі використана повна реконструкція справжнього театру Роуз, знесеного близько 1606 року.
- ↑ [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.] /Gwyneth Paltrow talks to Joe Leydon about «Shakespeare…»/(англ.)
- Рецензії на фільм [Архівовано 19 лютого 2012 у WebCite] (англ.)
- Закоханий Шекспір на сайті IMDb (англ.)

- Закоханий Шекспір на сайті AllMovie (англ.)

- Shakespeare in Love на сайті Rotten Tomatoes (англ.)

- Фільми 1998
- Фільми — лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм
- Фільми — лауреати премії BAFTA
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм — комедія або мюзикл
- Лауреати премії Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно
- Фільми США 1998
- Фільми Великої Британії 1998
- Фільми-мелодрами Великої Британії
- Історичні фільми Великої Британії
- Фільми-мелодрами США
- Історичні фільми США
- Фільми про Вільяма Шекспіра
- Біографічні фільми Великої Британії
- Фільми Miramax Films
- Кінокомедії США
- Кінокомедії Великої Британії
- Фільми-драми США
- Фільми-драми Великої Британії
- Біографічні фільми США
- Біографічні фільми про письменників
- Фільми, засновані на Ромео і Джульєтті
- Фільми, дія яких відбувається в Англії XVI століття
- Фільми англійською мовою
- Суперечки про непристойність у фільмах
