Сибіга Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сибіга Андрій Іванович
Сибіга Андрій Іванович
Сибіга Андрій Іванович
Перший заступник Міністра закордонних справ України
Нині на посаді
На посаді з 12 квітня 2024
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Еміне Джапарова
Заступник Керівника Офісу Президента України
31 травня 2021 — 12 квітня 2024
Президент Володимир Зеленський
Наступник Микола Точицький
Посол України в Туреччині
22 серпня 2016 — 19 травня 2021
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Попередник Сергій Корсунський
Наступник Василь Боднар
Народився 1 січня 1975(1975-01-01) (49 років)
м.Зборів Тернопільська область
Відомий як дипломат
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський університет
У шлюбі з Тетяна Михайлівна Сибіга
Діти Софія (2008 р.), Андрій (2011 р.), Іван (2017 р.)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Андрій Іванович Сибіга (нар. 1 січня 1975, м. Зборів Тернопільської області Україна) — український дипломат та юрист. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці (2016—2021)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1975 року в місті Зборові на Тернопільщині[2].

В 1997 році закінчив Львівський державний університет ім. I. Франка, спеціаліст з міжнародних відносин, перекладач англійської мови. Вільно володіє англійською та польською мовами.

У 1997—1998 рр. — аташе, третій, другий секретар відділу державно-правових питань Договірно-правового управління M3C України.

У 1998—2002 рр. — другий, перший секретар Посольства України в Республіці Польща.

У 2002—2003 рр. — перший секретар відділу правового та гуманітарного співробітництва Управління європейської інтеграції M3C України.

У 2003—2005 рр. — начальник відділу міжнародно-правового співробітництва Договірно-правового управління M3C України.

У 2005—2006 рр. — начальник відділу міжнародного права та законодавства в галузі зовнішньої політики Договірно-правового департаменту M3C України.

У 2006—2008 рр. — заступник директора Договірно-правового департаменту M3C України.

У 2008—2012 рр. — радник-посланник Посольства України в Республіці Польща.

У 2012—2016 рр. — директор Департаменту консульської служби M3C України.

23 серпня 2016 року був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Турецькій Республіці[3]. 19 травня 2021 року звільнений із посади указом президента В. Зеленського[4].

З 31 травня 2021 року — заступник Керівника Офісу Президента України[5]. 12 квітня 2024 року звільнений зі займаної посади[6].


Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[8]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (22 грудня 2021) — За вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 19 травня 2021 року № 200/2021 «Про звільнення А. Сибіги з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці»
  2. Посольство України в Турецькій Республіці. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  3. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 346/2016 «Про призначення А. Сибіги Надзвичайним і Повноважним Послом України в Турецькій Республіці»
  4. Президент звільнив посла України в Туреччині. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 травня 2021.
  5. Указ Президента України від 31 травня 2021 року № 221/2021 «Про призначення А. Сибіги Заступником Керівника Офісу Президента України»
  6. Зеленський звільнив Сибігу з посади заступника керівника ОП, Укрінформ, 12.04.2024
  7. Указ Президента України від 22 грудня 2017 року № 426/2017 «Про присвоєння дипломатичних рангів»
  8. Указ президента України №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 25 серпня 2020.
  9. Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»

Посилання[ред. | ред. код]