Перейти до вмісту

Сибіга Андрій Іванович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сибіга.
Сибіга Андрій Іванович
Сибіга Андрій Іванович
Сибіга Андрій Іванович
15-й Міністр закордонних справ України
Нині на посаді
На посаді з5 вересня 2024
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
Юлія Свириденко
ПопередникДмитро Кулеба
Перший заступник Міністра закордонних справ України
12 квітня 2024 — 5 вересня 2024
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникЕміне Джапарова
НаступникСергій Кислиця
заступник керівника Офісу Президента України
31 травня 2021 — 12 квітня 2024
ПрезидентВолодимир Зеленський
НаступникМикола Точицький
Посол України в Туреччині
22 серпня 2016 — 19 травня 2021
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
ПопередникСергій Корсунський
НаступникВасиль Боднар
Народився1 січня 1975(1975-01-01) (51 рік)
м. Зборів Тернопільська область
Відомий якдипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materЛьвівський університет
У шлюбі зСибіга Тетяна Михайлівна
ДітиСофія (нар. 2008),
Андрій (нар. 2011),
Іван (нар. 2017)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Іванович Сибіга (нар. 1 січня 1975, м. Зборів Тернопільської області, УРСР) — український дипломат та юрист. Міністр закордонних справ України з 5 вересня 2024 року. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині (2016—2021)[1], заступник керівника Офісу Президента України (2021—2024).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1975 року в Зборові на Тернопільщині[2]. Батько правник Іван Сибіга. Молодший брат дипломат Ігор.

В 1997 році закінчив Львівський державний університет ім. I. Франка, спеціаліст з міжнародних відносин, перекладач з англійської мови. Вільно володіє англійською та польською мовами.[джерело?]

У 1997—1998 рр. працював аташе, третім і другим секретарем відділу державно-правових питань Договірно-правового управління M3C України. У 1998—2002 рр. обіймав посади другого та першого секретаря Посольства України в Польщі.

У 2002—2003 рр. працював першим секретарем відділу правового та гуманітарного співробітництва Управління європейської інтеграції M3C України. У 2003—2005 рр. очолював відділ міжнародно-правового співробітництва Договірно-правового управління M3C України, в 2005—2006 рр. — відділ міжнародного права та законодавства в галузі зовнішньої політики Договірно-правового департаменту M3C України.

У 2006—2008 рр. був заступником директора Договірно-правового департаменту M3C України. У 2008—2012 рр. працював радником-посланником Посольства України в Польщі. У 2012—2016 рр. обіймав посаду директора Департаменту консульської служби M3C України.

23 серпня 2016 року був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туреччині[3], з якої був звільнений 19 травня 2021 року указом президента В. Зеленського[4]. З 31 травня 2021 року обіймав посаду заступника Керівника Офісу Президента України[5], з якої був звільнений 12 квітня 2024 року[6]. 12 квітня 2024 року став першим заступником міністра закордонних справ України[7], а 5 вересня 2024 року був призначений міністром закордонних справ України[8][9].

Цитати

[ред. | ред. код]

Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна.[10][11]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, виховує трьох дітей.[12]

Дипломатичний ранг

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (22 грудня 2021) — За вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[14]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[15]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 19 травня 2021 року № 200/2021 «Про звільнення А. Сибіги з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці»
  2. ↑ Посольство України в Турецькій Республіці. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. [Архівовано 2021-05-24 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 346/2016 «Про призначення А. Сибіги Надзвичайним і Повноважним Послом України в Турецькій Республіці»
  4. ↑ Президент звільнив посла України в Туреччині. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 травня 2021. {{cite web}}: символ зміни рядка в |website= на позиції 6 (довідка)
  5. ↑ Указ Президента України від 31 травня 2021 року № 221/2021 «Про призначення А. Сибіги Заступником Керівника Офісу Президента України»
  6. ↑ [https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3851774-zelenskij-zvilniv-sibigu-z-posadi-zastupnika-kerivnika-op.html Зеленський звільнив Сибігу з посади заступника керівника ОП, Укрінформ, 12.04.2024]
  7. ↑ Офіційно . Сибігу призначили першим заступником глави МЗС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024. {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 9 (довідка)
  8. ↑ Міністерство закордонних справ очолив Андрій Сибіга. LB.ua. 5 вересня 2024. Процитовано 5 вересня 2024. {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 13 (довідка)
  9. ↑ Рада призначила нового главу МЗС замість Кулеби. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 вересня 2024. {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 5 (довідка)
  10. ↑ "Сидіти за кордоном і отримувати послуги від держави не вийде". Кулеба пояснив рішення щодо чоловіків за кордоном. BBC News Україна (укр.). 23 квітня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
  11. ↑ Консульський капкан для ухилянтів. Юридичний розбір скандальної вказівки МЗС. ГЛАВКОМ (укр.). 24 квітня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
  12. ↑ Сибіга Андрій Іванович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 8 вересня 2024.
  13. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2017 року № 426/2017 «Про присвоєння дипломатичних рангів»
  14. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»
  15. ↑ Указ президента України №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 25 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сибіга_Андрій_Іванович&oldid=46952317