Сигнальна теорія дивідендів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сигнальна теорія дивідендів (або «теорія сигналізування»). Ця теорія побудована на тому, що основні моделі оцінки поточної реальної ринкової вартості акцій як базисний елемент використовують розмір дивідендів, що виплачуються за нею. Таким чином, ріст рівня дивідендних виплат визначає автоматичне зростання реальної, а також котированої ринкової вартості акцій, що при їх реалізацій приносить акціонерам додатковий дохід. Крім того, виплата високих дивідендів «сигналізує» про те, що компанія перебуває на підйомі й очікує істотного зростання прибутку в наступному періоді. Ця теорія невід'ємно пов'язана з високою «прозорістю» фондового ринку, на якому оперативно одержана інформація істотно впливає на коливання ринкової вартості акцій.

Джерела

[ред. | ред. код]