Безробіття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рівень безробіття у світі за даними Книги фактів ЦРУ, станом на 30 березня 2006

Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.

Методика підрахунку[ред.ред. код]

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), що одночасно задовольняють трьом умовам:

  • не мали роботи (прибуткового заняття);
  • активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
  • готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

Види безробіття[ред.ред. код]

  • Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
  • Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.
  • Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.
  • Фрикційне безробіття(тимчасове) виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
  • Структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

Безробіття в Україні[ред.ред. код]

Чисельність економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,2 млн осіб, з них 20,4 млн осіб, або 92,1 %, були зайняті економічною діяльністю, решта — не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних працездатного віку (за методологією МОП) становила 1,7 млн осіб, або 8,5 % від чисельності економічно активного населення зазначеного віку (дані наведені в середньому за І квартал 2006 р., розраховані на базі матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності). До цієї категорії безробітних відносяться особи, що самостійно шукали роботу, та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості.

 

Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб1)

в тому числі

Безробітні (за методологією МОП) у віці  15-70 років-всього, тис.осіб 1)

в тому числі

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

1995

24125,1

12132,6

11992,5

1437,0

631,3

805,7

1996

24114,0

11981,3

12132,7

1997,5

940,3

1057,2

1997

23755,5

12124,0

11631,5

2330,1

1113,2

1216,9

1998

22998,4

11757,6

11240,8

2937,1

1422,0

1515,1

1999

19947,8

9904,1

10043,7

2614,3

1267,8

1346,5

2000

20175,0

9856,9

10318,1

2655,8

1298,4

1357,4

2001

19971,5

9794,8

10176,7

2455,0

1192,0

1263,0

2002

20091,2

9901,3

10189,9

2140,7

1034,2

1106,5

2003

20163,0

9963,6

10199,7

2008,0

952,3

1055,7

2004

20295,7

10006,9

10288,8

1906,7

905,1

1001,6

2005

20680,0

10075,5

10604,5

1600,8

738,3

862,5

1) Дані наведено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності та не включають інформацію щодо інституційного населення. Основні показники економічної активності населення за 1999—2003 рр. перераховані у зв'язку з приведенням їх у відповідність до нової демографічної структури населення, отриманої за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.

Ситуація з гастарбайтерами — громадянами України[ред.ред. код]

За межами України працює 6,5 мільйона громадян країни, що становить більше 14 відсотків українського населення, повідомляє УНІАН з посиланням на інформаційні матеріали, поширені представництвом Міжнародної організації по міграції (МОМ) в Україні.

Найчастіше українці вибирають для трудової міграції Росію, Німеччину, США, Ізраїль, Чехію, Угорщину і Польщу. При цьому з 6,5 мільйонів мігрантів 67 відсотків складають чоловіки, а 33 відсотки — жінки[1].

Безробіття у світі[ред.ред. код]

Незважаючи на зростання економіки у світі, рівень безробіття залишається рекордно високим. За даними Міжнародної організації праці на 2003 рік воно охопило до 185,9 млн осіб. що становило 6,2 % від загальної кількості робочої сили, а в 2005 році у світі налічувалося вже 191,8 млн безробітних (при цьому 2,8 млрд чоловік мають роботу). Останніми роками рівень зайнятості росте в усіх регіонах світу, окрім арабських країн. Рекордний рівень безробіття охопив країни Близького Сходу та Північної Африки. Нині він тут досягає 12,2 %. Зростання безробіття помітне також у країнах Східної Азії. У цих країнах зафіксований і найвищий рівень безробіття — 13,2 % від працездатного населення. На другому місці — «чорна Африка» з 9,7 %. У розвинених країнах рівень безробіття в 2005 році склав 6,7 %. Щодо США, то, незважаючи на економічний розвиток, тут рівень безробіття становить майже 6 %. Кількість чоловіків з-поміж безробітних становить 108,1 млн осіб у світі, що на 600 тис. осіб більше порівняно з 2002 роком. Безробітних жінок у світі 77,8 млн осіб у 2003 році. Найбільше від безробіття потерпає молодь у віці від 15 до 24 років. Безробіттям охоплено 88,2 млн юнаків і дівчат, або 14,4 % цієї вікової групи.

У зв'язку із погіршенням економічної ситуації як України, так і світу на початку 2009 року рівень безробіття склав понад 3 млн осіб. Прогнози експертів — до кінця 2009 року понад 5,5 млн.

Закон Оукена[ред.ред. код]

Артур Оукен на прикладі США математично виразив зв'язок між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП. Він сформулював закон, згідно з яким країна втрачає 2-3 % фактичного ВВП відносно потенційного ВВП, коли фактичний рівень безробіття збільшується на 1 % порівняно з його природним рівнем:

(Yf-Yp)/Yp= - λ*(Uf – Up)

де Yf — фактичний ВВП, Yp — потенційний ВВП, Uf, — фактичний рівень безробіття, Up — природний рівень безробіття, λ — емпіричний коефіцієнт чутливості ВВП до змін циклічного безробіття (коефіцієнт Оукена). Припустимо, λ = 2,5. Тоді закон Оукена формулюється так: якщо фактичний рівень безробіття Uf перевищує природний рівень Up на 1 %, то відставання обсягу ВВП становить 2,5 %. Це відношення (і :2,5 або 2:5) дозволяє обчислити абсолютні втрати продукції, які пов'язані з будь-яким рівнем безробіття.

закон Оукена це залежність між відставанням фактичного обсягу ВВП і рівнем циклічного безробіття

       y-y*/y* * 100%=-В(U-U*)

Де Y — фактичний обсяг виробництва Y* — потенційний ВВП u — фактичний рівень безробіття u-u*- рівень циклічного безробіття u*- природний В — коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття (він показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1 %, то фактичний обсяг виробництва буде нижчим за потенційно можливий на b%). Можна визначати також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою. Тоді варто скористатися такою формулою:

 (Y1-Yo)/Yo *100%= 3-2*(U1– Uo)

де Y1- фактичний обсяг виробництва в поточному році; Y0-фактичний обсяг виробництва у попередньому році; U1-фактичний рівень безробіття в поточному році; Uo-фактичний рівень безробіття у попередньому році. Ця формула свідчить, що коли рівень безробіття не зміниться в порівнянні з попереднім (U1 = Uo), то темп зростання реального ВВП дорівнюватиме 3 %. Цей показник називають темпом зростання потенційного ВВП, а його значення обумовлене приростом населення, нагромадженням капіталу та науково-технічним прогресом.

Закон Оукена розкриває істотний зв'язок між ринком продукту і ринком праці, та ще раз нагадує про те, що безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли рівень безробіття є високим, ресурси використовуються неповністю, значна частина продуктів не добирається, доходи населення зменшуються.

Самопоміч безробітнього[ред.ред. код]

Не робіть нічого незаконного[ред.ред. код]

Безробіття — для свідомої особи не привід робити щось протизаконне. Яким би не було суспільство, незнання законів — не привід їх порушувати, що приводить до суду і ув'язнення. Всяка буржуазна держава і кожний буржуазний уряд зазвичай виступають як безжальна і байдужа машина. Машина держави не стільки піклується по безробітніх, скільки відслідковує виконання законів, їх порушення та покарання. Безробіття і відчай — не привід потрапити у тюрму.

Піклуйтеся про себе самі[ред.ред. код]

Пам'ятайте, що рятування потопаючого — це справа самого потопаючого, незважаючи на наявність біржі труду.

  • Негайно скоротіть ваші грошові витрати, невідомо, як довго ви будете безробітнім. Не беріть кредити у банку (!) хоча би тимчасово. У випадку невиплат за боги можуть забрати ваше майно, побутову техніку, коштовності, житло, котре ви не готові втратити.
  • Неупинно шукайте роботу самі.
  • При невдалій спробі влаштуватися на тотожне робоче місце, шукайте працю менш кваліфіковану на період, поки знайдете роботу за фахом. Нову роботу шукайте навіть за планом, по схемі, у всі вихідні дні.
  • Розпитуйте про робочі місця всіх родичів, друзів, знайомих. Влаштуйтесь на тимчасову роботу, якщо пощуки затяглися, аби мати хоть якусь зарплатню. Краще мала зарплатня, ніж ніякої. Нехай це буде стимулом наполегливо шукати нову роботу.
  • Подбайте про охайний зовнішній вигляд, майте чистий одяг. Не носіть тимчасово золоті прикраси і коштовні аксесуари (це може дратувати можливого роботодавця, викликати заздрість і спротив. Одінете прикраси коли влаштуєтесь).
  • Безробіття — не привід покинути ваше хоббі. Робіт може бути п'ять, сім, тринадцять як і випадків безробіття (невідомо, що готує вам економічний стан держави в майбутньому). Хоббі (якщо воно не затратне) допоможе пережити скрутний період, скільки би разів ви не були безробітнім. Годяться лікування музикою, книгами, комп'ютером.
  • Бережіть власну добру репутацію. Будьте ближче до релігійних громад, де не привічають пияцто, лайки, шахрайство. Ваша добра репутація — запорука швидше позбавитись безробіття.
  • Відкладіть гроші на випадок хвороби (!) . Бажано також заощадити кошти на майбутню освіту дітей. Бажано, щоби діти не постраждали від вашого безробіття.
  • Мільйони людей проходять через етап безробіття. На це впливають економічна ситуація, прорахунки у плануванні, непрофесіоналізм меденжерів, зникнення низки професій, потрібних ще вчора. Серед безробітніх — чиновництво, вчителі, лікарі, особи з двома вищими освітами, водії, вантажники тощо. Готуйте власні документи (портфоліо). Готуйте себе психологічно до тривалих пошуків і довгих співбесід з новими роботодавцями.
  • Переїзд у нове місто (добре розпитуйте, куди намагаєтесь виїхати). Іноді це спрацьовує, але не для всіх.
  • Перекваліфікація. Використайте шанс перекваліфікації або здобутку нової професії. Перекваліцікацію можуть запропонувати і на біржі труда, але зараз це платна послуга і втрата вашого часу.
  • Еміграція. Вирішитися на еміграцію — важкий крок. Виграють люди, що мають родичів за кордоном, знають мову держави, кудти їдуть, або мобільна молодь, що готова опанувати і нову мову, і нові закони, і стати частиною нового суспільства. Еміграція не цукор і багатьох ламає, хоча це старанно і завжди приховують. Ви можете поповнити довгий рахунок невдах і в новій державі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Маркс К. Капітал, т. 1 [розд. 23]. К., 1954;
  • Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії. В кн.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 2. К., 1958;
  • Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. Твори. Вид. 4, т. 3;
  • СССР в цифрах. Стат. сб. М., 1958;
  • Досягнення Радянської України за 40 років. Стат. зб. Грозд. «В Українській РСР всім громадянам забезпечено право на працю»]. К., 1957;
  • Экономическое положение капиталистических стран. М., 1959;
  • Yearbook of Labour Statistics. Geneva, 1957.

Посилання[ред.ред. код]

  1. ЛентаРу: «Каждый седьмой украинец оказался гастарбайтером».