Ямайська валютна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ямáйська вал́ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінґстон (Ямайка, 1976).

Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення, які випускає МВФ.

Основні принципи Ямайської системи: відмова від встановлення офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення розміну доларів на золото; дозвіл купівлі-продажу золота за ринковими цінами; право вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу; визнання плаваючих валютних курсів на підставі ринкових механізмів (вільна торгівля валютою); надання повноважень МВФ з нагляду за валютною політикою країн-членів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]