Славко Загорац

Славко Загорац
Особисті дані
Народження	30 квітня 1909(1909-04-30)
	Гламоч, Королівство Сербія
Смерть	14 лютого 1988(1988-02-14) (78 років)
	Сараєво, СФРЮ
Громадянство	Югославія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1924–1925 «Балкан» (Баня-Лука) ? (?) 1926–1926 «Країшник» (Баня-Лука) ? (?) 1926–1941 «Славія» (Сараєво) 110 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1932–1938 Югославія 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1947–1948 «Сараєво» 1951 «Желєзнічар» (Сараєво) 1952–1953 «Сараєво» 1953 «Сараєво» 1956 «Сараєво»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Славко Загорац (босн. Slavko Zagorac, 30 квітня 1909, Гламоч  — 14 лютого 1988, Сараєво) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий виступами за клуб «Славія» (Сараєво) і національну збірну Югославії. Один з найкращих футболістів Боснії і Герцеговини.

Клубна кар'єра

У юнацькі роки грав у клубах «Балкан» (Баня-Лука) і «Країшник» (Баня-Лука). 1926 року приєднався до складу футбольного клубу «Славія» (Сараєво). Виступав у молодіжній команді, а з 1927 по 1941 рік у основній. Багаторазовий чемпіон Сараєва. Мав атлетичну статуру, грав безстрашно і жорстко, добре обирав позицію і вдало діяв персонально, а також сильно грав головою. Його постійним багаторічним партнером по лінії захисту клубу був Здравко Павлич.

В 1936 році став срібним призером першості Югославії. Того року команди були поділені на п'ять груп, переможці яких виходили у фінальний турнір, де мало виступати 8 команд. «Славія» попередньо не вийшла у фінальний турнір, посівши третє місце у групі. Через суперечності між клубами фінальний турнір не був проведений. Ряд сильних команд відмовились грати. Організатори вирішили розіграти титул чемпіона між клубами, що залишились за кубковою системою. У підсумку «Славія» дісталась фіналу, де поступилась команді БСК — 0:0, 0:1. На рахунку Загораца 8 матчів у кубковому турнірі.

Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років. «Славія» перемогла загребські ХАШК (0:1, 3:0) і «Конкордію» (2:2, 2:0), а також пройшла в півфіналі «Граджянські» завдяки технічній перемозі. Здравко виступав у цих матчах, але не грав у фінальних поєдинках проти «Югославії» (1:5, 0:0), що були зіграні через рік у січні 1940 року.

Ще раз став призером чемпіонату Югославії у сезоні 1939-1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи - сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд. На рахунку Славко участь в усіх 10 матчах у фінального турніру, у яких він забив 1 гол.

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал.

Загалом у складі клубу «Славія» зіграв близько 500 матчів.

В 1945 році Загорац був тренером збірної республіки Боснія і Герцеговина у першому післявоєнному чемпіонаті Югославії. Боснія і Герцеговина з рахунком 1:6 програла Хорватії.

У 1951 році був тренером клубу «Желєзнічар» (Сараєво). Також неодноразово ставав на тренерський місток клубу «Сараєво»

Проживав у Сараєво, де помер у 1988 році у віці 79 років.

Виступи за збірну

Був кандидатом у збірну, що відправлялась у 1930 році на перший чемпіонат світу у Монтевідео, але відмовився від цієї довготривалої поїздки через навчання. Дебютував у національній команді в 1932 році в матчі проти Іспанії (1:2). В 1933 році був срібним призером Балканського кубка. Югославська збірна перемогла Грецію (5:3) і Болгарію (4:0), але поступилась Румунії (0:5). Останній сьомий матч у збірній зіграв у 1938 році проти Румунії.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Югославія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
24.04.1932	Ов'єдо	Іспанія	2 – 1	Югославія	товариський матч	-
03.05.1932	Лісабон	Португалія	3 – 2	Югославія	товариський матч	-
05.06.1932	Белград	Югославія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
03.06.1933	Бухарест	Греція	3 – 5	Югославія	Балканський кубок	-
07.06.1933	Бухарест	Болгарія	0 – 4	Югославія	Балканський кубок	-
11.06.1933	Бухарест	Румунія	5 – 0	Югославія	Балканський кубок	-
06.09.1938	Белград	Югославія	1 – 1	Румунія	Кубок Едуарда Бенеша	-
Усього		Матчів	7		Голів	0

Статистика виступів у кубку Мітропи

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи
1	1940	1/4	19.06.1940 Сараєво	Славія (Сараєво)	3:0	Ференцварош
2	1940	1/4	23.06.1940 Будапешт	Ференцварош	11:1	Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи					2		0

Трофеї і досягнення

• Срібний призер чемпіонату Югославії: 1936
• Бронзовий призер чемпіонату Югославії: 1940
• Фіналіст Зимового кубка Югославії: 1939
• Срібний призер Балканського кубка: 1933

Примітки

Посилання

• Профіль (серб) . reprezentacija.rs. Процитовано 9 січня 2020.
• Профіль (англ) . eu-football.info. Процитовано 9 січня 2020.
• Профіль (угор) . magyarfutball.hu. Процитовано 9 січня 2020.
• Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.)