Александар Петрович (футболіст, 1914)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Александар Петрович
Особисті дані
Народження 8 вересня 1914(1914-09-08)
  Крагуєваць, Королівство Сербія
Смерть 31 липня 1987(1987-07-31) (72 роки)
  Суботиця, СФРЮ
Прізвисько Аца
Громадянство Flag of Serbia (1947–1992); Flag of Montenegro (1946–1993).svg Сербія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1930–1932 Югославія «Палілулац» (Белград) ? (?)
1932–1936 Югославія «Чукарички» ? (?)
1936–1943 Югославія «Югославія» 57[1] (47)
1945–1949 Югославія «Воєводина» ? (?)
1950 Югославія «Желєзнічар» (Сараєво) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1938–1940 Югославія Югославія 9 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
? Югославія «Єсеніце»
? Югославія «Пролетер» (Зренянин)
1950 Югославія «Желєзнічар» (Сараєво)
? Югославія «Новий Сад»
? Югославія «Раднички» (Ниш)
1959–1960 Югославія «Звезда» (Суботиця)
? Югославія «Црвенка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Александар Петрович (серб. Aleksandar Petrović/Aлeкcaндap Пeтpoвић, нар. 8 вересня 1914, Крагуєваць  — пом. 31 липня 1987, Суботиця) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, футбольний тренер. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Югославія», а також національну збірну Югославії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочинав кар'єру в футбольному клубі «Палілулац» (Белград). Після чого чотири сезони відіграв у команді «Чукарички» із Белграду.

В 1936 році приєднався до клубу «Югославія». З командою був бронзовим призером чемпіонату 1938—39 року[2]. У 1936 році став володарем кубка Югославії. «Югославія» у фіналі двічі перемогла «Граджянскі» 2:1 і 4:0, а Петрович у другій грі зробив хет-трик[3]. У 1939 році виграв ще одне кубкове змагання, що носило назву Зимовий кубок. У фіналі «Югославія» переграла клуб Славія (Сараєво) 5:1, 0:0, а на рахунку Петровича два голи у першій грі[4].

У роки Другої світової війни «Югославія» (перейменована в СК 1913) виступала в чемпіонаті Сербії, у якому здобула перемогу 1941–42 році[5].

Після війни грав у командах «Воєводина» і «Желєзнічар» (Сараєво).

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1938 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Італії (0:4). Уже у другій грі проти команди Бельгії (2:2) відзначився першим забитим голом. У 1939 році був учасником історичної перемоги югославської збірної над Англією — 2:1. Загалом зіграв за збірну 9 матчів і забив 5 голів.

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
22.05.1938 Генуя Італія  4 – 0  Югославія товариський матч -
29.05.1938 Брюссель Бельгія  2 – 2  Югославія товариський матч 1
28.08.1938 Загреб Югославія  1 – 3  Чехословаччина Кубок Едуарда Бенеша -
06.09.1938 Белград Югославія  1 – 1  Румунія Кубок Едуарда Бенеша 1
26.02.1939 Берлін Німеччина  3 – 2  Югославія товариський матч 1
07.05.1939 Бухарест Румунія  1 – 0  Югославія Кубок короля Кароля ІІ -
18.05.1939 Белград Югославія  2 – 1  Англія товариський матч -
04.06.1939 Белград Югославія  1 – 2  Італія товариський матч 1
31.03.1940 Бухарест Румунія  3 – 3  Югославія Кубок Дунаю -
22.09.1940 Белград Югославія  1 – 2  Румунія Кубок Дунаю 1
Усього Матчів 9 Голів 5

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Більше двох десятків років працював тренером. Був наставником команд «Єсеніце», «Пролетер» (Зренянин), «Желєзнічар» (Сараєво), |«Новий Сад», |«Раднички» (Ниш), «Звезда» (Суботиця), «Црвенка».

Клуб «Црвенка» з однойменного міста вивів у 1970 році до вищого дивізіону чемпіонату Югославії.

Після завершення тренерської кар'єри проживав у місті Суботиця, де й помер 31 липня 1987 року.

Трофеї і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. Виступи клубу «Югославія» у вищому дивізіоні. Архів оригіналу за 11 січень 2017. Процитовано 18 січень 2017. 
  3. Подробиці змагань. Архів оригіналу за 7 березень 2017. Процитовано 18 січень 2017. 
  4. Подробиці змагань[недоступне посилання з травня 2019]
  5. Підсумкова таблиця змагань у газеті «Спорт»

Посилання[ред. | ред. код]