Собор Святого Архангела Михаїла (Белград)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Святого Архангела Михаїла
Собор Святого Архангела Михаїла у Белграді
44°49′05″ пн. ш. 20°27′08″ сх. д. / 44.81806° пн. ш. 20.45216° сх. д. / 44.81806; 20.45216Координати: 44°49′05″ пн. ш. 20°27′08″ сх. д. / 44.81806° пн. ш. 20.45216° сх. д. / 44.81806; 20.45216
Тип споруди православний собор
Розташування  СербіяБелград
Архітектор Адам Фрідріх Кверфельд
Початок будівництва 28 квітня 1837
Кінець будівництва 1840
Будівельна система цегла
Стиль класицизм
Належність Православна церква Сербії
Єпархія Archeparchy of Belgrade and Karlovcid
Стан пам'ятка культури Сербії виняткового значенняd
Адреса Белград, Кнеза Симе Марковића 3
Оригінальна назва серб. Саборна Црква Св. Архангела Михайла
Епонім Архангел Михаїл
Присвячення Архангел Михаїл
Покровитель Архангел Михаїл
Вебсайт saborna-crkva.com
Собор Святого Архангела Михаїла (Белград). Карта розташування: Сербія
Собор Святого Архангела Михаїла (Белград)
Собор Святого Архангела Михаїла (Белград) (Сербія)
Мапа
CMNS: Собор Святого Архангела Михаїла у Вікісховищі

Собо́р Свято́го Арха́нгела Михаї́ла (серб. Саборна Црква Св. Архангела Михайла) — кафедральний собор Белграду, одна з найважливіших пам'яток міста. Належить Сербській православній церкві, поруч із собором розташовується будівля Сербського Патріархату. У храмі розташований музей Сербської православної церкви.

Входить у список пам'яток культури Сербії виняткового значення.

Історія[ред. | ред. код]

Собор був побудований за наказом сербського князя Мілоша Обреновича. Проект будівлі був створений архітектором Адамом Фрідріхом Кверфельдом, уродженцем Панчево. Церква присвячена Святому Архангелу Михаїлу.

У 1882 році тут відбулося помазання на престол короля Мілана IV Обреновича, а в 1904 році тут був коронований Петро I Карагеоргієвич. Після відновлення в Сербії патріаршества в соборі пройшла інтронізація патріарха Димитрія.

У соборі зберігаються мощі сербського короля Стефана Уроша і святителя Стефана Штільяновича. Тут же поховані деякі першоієрархи Сербської православної церкви (митрополити Михайло і Інокентій, патріархи Гавриїл і Вікентій), а також правителі держави з династії Обреновичів (Мілош і Михайло). Перед головним порталом будівлі знаходяться поховання двох чільних представників сербської культури - Досифея Обрадовича і Вука Караджича.

Архітектура[ред. | ред. код]

Будівля була побудована в стилі пізнього класицизму з елементами бароко. Портал будівлі прикрашений мозаїками із зображеннями Пресвятої Богородиці, Святої Трійці, Архангелів Гавриїла і Михаїла.

Інтер'єр багато прикрашений. Позолочений різьблений іконостас створений скульптором Димитрієм Петровичем, ікони для іконостасу, престол, хори, а також розпис стін і склепінь були зроблені Димитрієм Аврамовичем, одним з найвідоміших сербських художників XIX століття.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бранко Вујовић (September 1996). Саборна црква у Београду. Belgrade: Projekat Rastko. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.

Галерея[ред. | ред. код]