Перейти до вмісту

Белград (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міжнародний аеропорт Ніколи Тесли «Белград»
серб. Аеродром Никола Тесла Београд
ІАТА: BEG  • ICAO: LYBE
Загальні дані
44°49′10″ пн. ш. 20°18′25″ сх. д. / 44.819444444444° пн. ш. 20.306944444444° сх. д. / 44.819444444444; 20.306944444444G O
Типцивільний
ОператорАеропорт Nikola Tesla
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.102 м / 336 фт
Вебсайтbeg.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
12/30 3,400 11,155 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг5,641,105 ▲5.6%
Авіатрафік59,036 ▲0,3%
Cargo Вантажообіг20,065 тонн ▲1.6%
Джерело: Офіційний вебсайт[1]
Сербських AIP у Євроконтролі[2]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames6299779
Карти
BEG. Карта розташування: Сербія
BEG
BEG
Мапа
CMNS: Белград у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Під'їзд до аеропорту
Термінaл № 1

Аеропорт Нікола Тесла Белград (серб. Аеродром Никола Тесла Београд/Aerodrom Nikola Tesla Beograd) (IATA: BEG, ICAO: LYBE) — міжнародний аеропорт, обслуговуючий Белград, Сербія. Раніше відомий як Белградський аеропорт, він був перейменований у 2006 році на честь вченого і винахідника Ніколи Тесла. Це найбільший аеропорт в колишній Югославії.

Аеропорт розташований за 18 км (11 миль) на захід від центру Белграда. У 2008 році аеропорт встановлено обладнання ILS CAT IIIb, щоб дозволити літакам і злітати у великий туман, який в останні роки призвів до скасування рейсів в основному в кінці грудня і початку січня.[3](англ.)

Національний авіаперевізник і найбільша авіакомпанія Сербії, Air Serbia (колишній Jat Airways) використовує аеропорт Белграда як хаб. Він також є одним з операційних баз для недорогих авіакомпанії, таких як наприклад — Wizz Air. Послуги повітряних перевезень також тут надають Air Pink, Jat Airways AVIO таксі і Prince Aviation. Аеропорт знаходиться під управлінням державного підприємства «Аеродром Нікола Тесла Белград». Аеропорт зафіксував чистий прибуток у розмірі 1,4 млрд динарів протягом перших трьох кварталів 2014[4] (серб.) У 2014 Аеропорт Нікола Тесла Белград став другим найбільш швидкозростаючим великим аеропортом у Європі.[5](англ.)

Історія

[ред. | ред. код]

Перші аеродроми в Белграді

[ред. | ред. код]

Перший аеродром в Белграді був відкритий в 1910 році . Два роки по тому був побудований дерев'яний ангар для сербських ВПС, які брали участь в Першій Балканській війні проти Туреччини. У 1914 році аеропорт Баньіца був базою для ескадри сербських ВПС і Balloon Company. Після закінчення Першої світової війни, аеропорт використовувався для авіапошти руху, а також включені маршрути: Скоп'є-Ніш-Белград-Нові Сад і Белград-Сараєво-Мостар.[6]

У 1911 році ще один аеропорт був відкритий в Белграді, в нижній частині міста.[6]

Аеропорт Панчево

[ред. | ред. код]

Аеропорт на околицях Панчево, на північний схід від Белграда, почав діяти в 1923 році, коли відкрили міжнародний маршрут Париж-Стамбул, який проходив через аеропорт Белград. У тому ж році почав працювати сервіс авіапошти. Аеропорт Панчево був також використаний в Академії ВПС Югославії. Після Другої світової війни аеропорт використовувався ВПС Югославії, перш ніж вони перебазувалися в аеропорт Утва.[6]

Міжнародний аеропорт «Белград»

[ред. | ред. код]

Через відстані між центром міста Белград і Панчево, було прийнято рішення про створення нового аеропорту, який буде ближче. Планували побудувати недалеко від річки Сава, на околицях якої розташований Новий Белград. Він був відкритий 25 березня 1927 року з офіційною назвою Міжнародний аеропорт Белград. у лютому 1928 року літак, що належав першій місцевій авіакомпанії Aeropol почав зліт з нового аеропорту. Посадкова здатність аеропорту складалася з чотирьох злітно-посадкових смуг між 1,100 до 2,900 метрів (3,610 до 9,510 футів) в довжину. Проект залізобетонного ангара був зроблений сербським вченим Миланковичем, більш відомий за його теорії зміни клімату. Сучасна будівля терміналу була побудована в 1931 році і у 1936 році було встановлене обладнання для посадки при поганій видимості.[6] Починаючи з квітня 1941 року аеропорт використовували німецькі окупаційні війська. В 1944 році він зазнав бомбардування союзниками, а в жовтні того ж року німецька армія знищила об'єкти, що залишилися при виведенні своїх військ з країни.

Аеропорт був відновлений, і до кінця війни використовувався Радянським Союзом та Югославією в рамках військових зусиль союзників.

Будівництво нового аеропорту

[ред. | ред. код]

У перші роки повоєнного розвитку Белграда будівництво сучасного аеропорту стало соціальним і економічним пріоритетом. Основні інженерні дослідження почалися в 1947 році і стали частиною генерального плану міста. Це визначило майбутнє повітряного руху і роль аеропорту Белграда в рамках югославської і міжнародної повітряної мережі.

Експерти з Бюро сербського міського планування, з архітектором Нікола Добровічем, біля керма, зробили попередні плани нового аеропорту.[7](серб.) Розробка і реалізація ідеї була прийнята з 1953 року Департаментом цивільної авіації (згодом Atlthfkmybq Департамент цивільної авіації), фахівці якого, з Мілошем Лукичом, інженером і керівником групи, закінчили загальний план однієї злітно-посадкової смуги. Будівництво нового аеропорту почалося в квітні 1958 року і тривало до 28 квітня 1962 коли він був офіційно відкритий президентом Брозом Тіто.

На рубежі століть

[ред. | ред. код]

Протягом 1990-х років після початку війни в Югославії і санкцій Організації Об'єднаних Націй, введених щодо Союзної Республіки Югославії, авіаперельоти були заборонені. В аеропорту був мінімальний пасажирський рух, і багато об'єктів потребували уваги.

Зі зміною уряду і міжнародних настроїв, був відновлений повітряний рух в 2001 році. Через кілька років другий термінал в аеропорту пройшов масштабну реконструкцію.

Злітно-посадкова смуга в жовтні 2005-го була переоснащена і її категорія підвищена до CAT IIIb.

У 2006 році аеропорт було перейменовано в «Аеропорт Белград імені Ніколи Тесли». Сам Тесла був сербсько-американським винахідником і вченим. Він вважається одним з найважливіших електричних інженерів в світі.

У серпні 2007 року керівництво аеропорту оголосило, що протягом майбутніх чотирьох років термінал 2 буде розширено, а також збільшено кількість місць для стоянки для літаків.

В 2010 році було завершено будівництво нового центру управління аеропорту.


Термінали

[ред. | ред. код]
  • Термінал 1 - протягом довгого часу був єдиним на території аеропорту, але з січня 2010 року він спеціалізується головним чином на чартерних рейсах і лоу-кост перевезеннях.
  • Термінал 2 - приймає більшу частину пасажиропотоку і регулярних рейсів.

Авіалінії та напрямки

[ред. | ред. код]

Пасажирські перевезення

[ред. | ред. код]
АвіакомпаніяПункт призначення
Греція Aegean AirlinesАфіни
Сезонний чартер: Іракліон
РосіяAeroflotМосква-Шереметьєво
Air ArabiaШарджа (з 28 червня 2019)[8]
Air CairoХургада
Air FranceПариж-Шарль де Голль (з 31 березня 2019)
СербіяAir SerbiaАмстердам, Афіни, Баня-Лука, Барселона (з 4 червня 2019)[9], Бейрут, Берлін-Тегель, Брюссель, Бухарест, Каїр (з 4 червня 2019), Копенгаген, Дюссельдорф, Франкфурт, Гельсінкі (з 3 червня 2019), Київ-Бориспіль (з 4 червня 2019), Краснодар (з 3 червня 2019)[10], Ларнака, Любляна, Лондон-Хітроу, Мадрид (з 5 червня 2019)[11][12], Мілан-Мальпенса, Москва-Шереметьєво, New York–JFK, Париж-Шарль де Голль, Подгориця, Прага, Рієка (з 4 червня 2019), Рим-Ф'юмічіно, Сараєво, Скоп'є, Софія, Стокгольм-Арланда, Штутгарт, Тель-Авів, Салоніки, Тирана, Тиват, Венеція, Відень, Загреб, Цюрих
Сезонні: Дубровник, Гамбург, Мальта, Ніцца (з 6 червня 2019), Пула, Ст Петербург, Спліт, Задар (з 21 червня 2019)
ІталіяAlitaliaРим-Ф'юмічіно
AlMasria Universal AirlinesСезонний чартер: Хургада
ArkiaТель-Авів
ASL Airlines FranceСезонний: Париж-Шарль де Голль (з 24 червня 2019)
AtlasGlobalСтамбул–Ататюрк
АвстріяAustrian AirlinesВідень
AvioletСезонний чартер: Анталія, Афіни, Барселона, Бодрум, Катанія, Кефалонія, Ханья, Корфу, Енфіда, Жирона, Іракліон, Карпатос, Ламеція-Терме, Лемнос, Палермо, Пальма-де-Мальорка, Превеза, Родос, Ріміні, Самос, Санторіні, Скіатос, Салоніки Закінф
БілорусьBelaviaБудапешт, Мінськ
ХорватіяCroatia AirlinesСезонні: Спліт
easyJet Берлін-Тегель
ШвейцаріяeasyJet SwitzerlandБазель-Мюлуз-Фрайбург, Женева
ГреціяEllinairСезонні: Іракліон
ОАЕEtihad AirwaysАбу-Дабі
ОАЕflydubaiДубай
FlyEgyptСезонний чартер: Хургада
Hainan AirlinesПекін, Прага
IsrairТель-Авів
ПольщаLOT Polish AirlinesВаршава-Шопен
НімеччинаLufthansaФранкфурт, Мюнхен
ЧорногоріяMontenegro AirlinesПодгориця, Тиват
НорвегіяNorwegian Air ShuttleОсло-Гардермуен, Стокгольм-Арланда
ТуреччинаPegasus AirlinesСтамбул-Сабіха Гекчен
КатарQatar AirwaysДоха
Red Wings AirlinesМосква-Домодєдово
ШвейцаріяSwiss International Air LinesЦюрих
SunExpressСезонний чартер: Ізмір
ФранціяTAROMБухарест
TransaviaАмстердам
ТунісTunisairТуніс
Сезонний чартер: Монастір
ТуреччинаTurkish AirlinesСтамбул-Ататюрк
ІспаніяVuelingСезонні: Барселона
УгорщинаWizz AirБазель-Мюлуз-Фрайбург, Париж-Бове, Дортмунд, Ейндговен, Гетеборг, Ганновер, Карлсруе/Баден-Баден, Лондон-Лутон, Мальме, Мальта, Меммінген, Стокгольм-Скавста
Сезонний: Ларнака

Вантажні

[ред. | ред. код]
АвіакомпаніяПункт призначення
ASL Airlines SwitzerlandКельн/Бонн, Софія
European Air TransportБудапешт, Брюссель, Лінц
Mediterranean Air FreightЛюбляна
RAF-AviaБудапешт
SolinairЛюбляна, Сараєво
SwiftairКельн/Бонн, Софія
Turkish Airlines CargoСтамбул–Ататюрк

Статистика

[ред. | ред. код]
Рік Пасажирообіг Зміна Вантажообіг (т) Зміна Авіатрафік Зміна
2002 1,621,798 6,827 28,872
2003 1,849,148 ▲14% 6,532 ▼4% 32,484 ▲13%
2004 2,045,282 ▲11% 8,946 ▲37% 36,416 ▲12%
2005 2,032,357 ▼1% 7,728 ▼14% 37,614 ▲3%
2006 2,222,445 ▲9% 8,200 ▲6% 42,360 ▲13%
2007 2,512,890 ▲13% 7,926 ▼3% 43,448 ▲3%
2008 2,650,048 ▲5% 8,129 ▲3% 44,454 ▲2%
2009 2,384,077 ▼10% 6,690 ▼18% 40,664 ▼8%
2010 2,698,730 ▲13% 7,427 ▲11% 44,160 ▲9%
2011 3,124,633 ▲16% 8,025 ▲8% 44,923 ▲2%
2012 3,363,919 ▲8% 7,253 ▼10% 44,990 ▲0%
2013 3,543,194 ▲5% 7,679 ▲6% 46,828 ▲4%
2014 4,638,577 ▲31% 10,222 ▲33% 58,695 ▲25%
2015 4,776,110 ▲3% 13,091 ▲28% 58,506 ▼0%
2016 4,924,992 ▲3% 13,939 ▲7% 58,633 ▲0%
2017 5,343,420 ▲9% 19,758 ▲42% 58,859 ▲0%
2018 5,641,105 ▲5,6% 20,065 ▲1.6% 59,036 ▲0,3%
Source: [13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Official website (Serbian) . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 11 квітня 2007.
  2. ↑ EAD Basic. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 24 березня 2016.
  3. ↑ Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ↑ Квартальний звіт 2014[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
  6. 1 2 3 4 Історія міжнародного аеропорту Белград 1927 р.[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Air Arabia adds Belgrade service from late-June 2019 [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] Routesonline. 10 January 2019.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Плохотниченко, Юрий (24 січня 2019). Air Serbia будет летать из Белграда в Краснодар. Travel.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  11. ↑ Air Serbia to launch nine new routes. Air Serbia. 23 січня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  12. ↑ Flight Schedule. Air Serbia. Процитовано 23 січня 2019.
  13. ↑ Traffic Figures Archive. Nikola Tesla Airport Official Website. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 26 січня 2019. [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]