Podocarpus insularis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Podocarpus insularis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Podocarpus
Вид:
P. insularis
Біноміальна назва
Podocarpus insularis
de Laub., 1985

Podocarpus insularis — вид хвойних рослин родини подокарпових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Папуа Нова Гвінея (архіпелаг Бісмарка); Соломонові Острови; Вануату. Росте як дерево у субгірських і гірських дощових лісах від близько рівня моря до 1500 м над рівнем моря. Як правило, росте розкидано, але локально поширено і досягає значних розмірів у захищених лісах, але залишається низьким, хирлявим деревом на відкритих гірських хребтах.

Використання[ред. | ред. код]

Великі дерева дають цінну деревину, використовувану для легких конструкцій, столярних виробів, суднобудування (особливо весла), і підлоги.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Вирубка великих дерев на більш низьких висотах ставить загрозу тому, що цей вид росте повільно. Вирубка лісів відбувається, але як і раніше неоднорідно, на деяких островах більш швидко а на інших островах практично відсутня. Цей вид не відомо, чи росте в природоохоронних територіях.

Посилання[ред. | ред. код]