Апулія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оновлення даних
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Apulia in Italy.svg|міні|праворуч|200пкс|Апулія на мапі Італіїї]]
[[Файл:Apulia in Italy.svg|міні|праворуч|200пкс|Апулія на мапі Італіїї]]
'''Апулія''' ({{lang-la|Apulia}}, {{lang-it|Puglia}})&nbsp;— одна з найбільш розвинутих південних областей [[Італія|Італії]]. Населення {{formatnum:4083971}}<ref name="dem1">{{cite web |url=http://www.demo.istat.it/bilmens2012gen/index02.html |title = Демографічний баланс, червень 2012 |publisher=[[ISTAT]] |accessdate=26 лютого 2013}}{{ref-it}}</ref> осіб, (2012, 7% всього населення країни), площа 19,4 тис. км². Поширені мови&nbsp;— [[італійська]] та [[тарантинська мова]].
'''Апулія''' ({{lang-la|Apulia}}, {{lang-it|Puglia}})&nbsp;— одна з найбільш розвинутих південних областей [[Італія|Італії]]. Населення {{formatnum:4083971}}<ref name="dem1">{{cite web |url=http://www.demo.istat.it/bilmens2012gen/index02.html |title = Демографічний баланс, червень 2012 |publisher=[[ISTAT]] |accessdate=26 лютого 2013}}{{ref-it}}</ref> осіб (2012, 7% всього населення країни), площа 19,4 тис. км². Поширені мови&nbsp;— [[італійська]] та [[тарантинська мова]].


== Географія ==
== Географія ==

Версія за 07:27, 27 лютого 2013

Апулія на мапі Італіїї

Апулія (лат. Apulia, італ. Puglia) — одна з найбільш розвинутих південних областей Італії. Населення 4 083 971[1] осіб (2012, 7% всього населення країни), площа 19,4 тис. км². Поширені мови — італійська та тарантинська мова.

Географія

Більша частина Апулії — горбиста рівнина (плато Ле-Мурдже), на півночі гірський масив Гаргано (1056 м). Найвищі гори: Корнакк'я (1 152 м), Кальво (1 056 м). Річок мало. Найбільші річки: Офанто (165 км), Черваро (93 км). Найбільші озера: Варано, Лезіна. У посушливих районах — вічнозелені чагарники.

Національний парк Альта Мурджа. Національний парк Ґарґано. Регіональні природні парки: Лама Баліче, дюни Торре Канне — Торре Сан Леонардо, ліс та болото Рауччо — джерела Ідуме. Пам'ятки історії й культури: Труллі (Альберобелло), базіліка Санта Кроче (Лечче), кафедральний собор (Барі), кафедральний собор (Трані), замок Кастель дель Монте (Андрія), Національний музей (Таранто).

Для області характерний середземноморський клімат. Середня температура січня становить близько 9 °C, липня — 24 °C.

Адміністративний поділ

Область розділена на 6 провінцій, адміністративний центр — місто Барі. На сході Апулія омивається водами Адріатичного моря, на південному заході — Іонічного.

Економіка

Апулія — аграрний район з великим поміщицьким землеволодінням. Дає 1/2 збору оливок у країні, близько 1/4 збору тютюну і винограду. З зернових сіють пшеницю, ячмінь і овес. В центральній частині розвинуте вівчарство. Апулія багата на боксити (щорічний видобуток — бл. 300 тис. т). Розвинута харчова і легка промисловість, а також переробка нафти, судно- і машинобудування (мотори і сільськогосподарські машини). В Таранто військово-морська база і арсенал.

В Апулії активно розвивається промисловість, в першу чергу сільськогосподарське машинобудування, авіабудівництво та суднобудівництво. В Барі розташовано багато підприємств харчової, паперової, швейної та деревообробної промисловості.

Також економіка регіону, розвивається завдяки туризму, адже живописні природні краєвиди та багаточисельні курортні містечка органічно доповнюються пам'ятками архітектури стародавніх цивілізацій та чудовою кухнею з великим вибором овочевих блюд та морепродуктів.

Головні порти — Бріндізі, Барі, Таранто.

Туризм

Серед туристичних місць виділяється місто Лечче, яке по праву вважається однією з світових столиць епохи барокко, та м. Барі, де досі зберігаються мощі Святого Миколая Чудотворця.

Типова страва — орекк'єтте алле чіме ді рапа (макаронні черепашки з бадиллям ріпи, анчоусами й тертим сиром пекоріно).

Типові вина — Алеатіко ді Пулья, Кастель дель Монте, Примитиво ді Мандур'я, Сан Северо.

Примітки

  1. Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)

Джерела

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA