Раймонд Паулс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 39: Рядок 39:
В 1973-78 роках він був художнім керівником вокально — інструментального ансамблю «Модо» (в якому сприяв розвитку таланту молодих зірок латиської естради: Нори Бумбієре (латиською: Nora Bumbiere) та Віктора Лапченка (латиською: Viktors Lapčenoks)), а 1982 року став головним редактором музичних передач Латвійського радіо.
В 1973-78 роках він був художнім керівником вокально — інструментального ансамблю «Модо» (в якому сприяв розвитку таланту молодих зірок латиської естради: Нори Бумбієре (латиською: Nora Bumbiere) та Віктора Лапченка (латиською: Viktors Lapčenoks)), а 1982 року став головним редактором музичних передач Латвійського радіо.


Широку популярність композиторові принесла [[1975]] року пісня Par pēdējo lapu (рос. «О последнем листе») (на слова Я. Петерса), яка в російському перекладі стала називатись «Листья желтые» («Листя жовте»). Впродовж п'яти наступних років Р. Паулс створив ще декілька шлягерів — Nenes zvaigznes istabā (рос. «Не приноси звёзды в комнату») (на слова І. Зієдоніса) рос. текст А. Вознесенського, «Подберу музыку» («Підберу музику»)), Muļķe sirds (рос. «Глупое сердце») (на слова Л. Брієдіса) рос текст А. Вознесенського, «Танец на барабане» («Танок на барабані») та багато інших, які зробили його пісні «хітами» тогочасних радянських радіо- та теле- концертів, сприяли його всерадянській популярності. Водночас слід відмітити, що на цих піснях підростало ціле покоління нових висококласних естрадних виконавців — адже у Паулса завжди спрацьовувало особливе «відчуття» на молоді таланти. Серед таких виконавців були як представники Латвії (Лайма Вайкуле, Айя Кукуле, Віктор Лапченок, Нора Бумбієре, Ояр Гринбергс, Маргарита Вілцане, Мірдза Зівере), так і співаки інших республік бувшого СРСР (Софія Ротару, Яак Йоала, Роза Римбаєва, Микола Гнатюк, Анне Вєскі та ін.)
Широку популярність композиторові принесла [[1975]] року пісня Par pēdējo lapu (рос. «О последнем листе») (на слова Я. Петерса), яка в російському перекладі стала називатись «Листья желтые» («Листя жовте»). Впродовж п'яти наступних років Р. Паулс створив ще декілька шлягерів — Nenes zvaigznes istabā (рос. «Не приноси звёзды в комнату») (на слова І. Зієдоніса) рос. текст А. Вознесенського, «Подберу музыку» («Підберу музику»)), Muļķe sirds (рос. «Глупое сердце») (на слова Л. Брієдіса) рос текст А. Вознесенського, «Танец на барабане» («Танок на барабані») та багато інших, які зробили його пісні «хітами» тогочасних радянських радіо- та теле- концертів, сприяли його всерадянській популярності. Водночас слід відмітити, що на цих піснях підростало ціле покоління нових висококласних естрадних виконавців — адже у Паулса завжди спрацьовувало особливе «відчуття» на молоді таланти. Серед таких виконавців були як представники Латвії (Лайма Вайкуле, [[Айя Кукуле]], [[Вікторс Лапченокс]], [[Нора Бумбіере]], [[Ояр Гринбергс]], [[Маргарита Вілцане]], Мірдза Зівере), так і співаки інших республік бувшого СРСР ([[Софія Ротару]], [[Яак Йоала]], [[Роза Римбаєва]], Микола Гнатюк, [[Анне Вєскі]] та ін.)


[[1979]] року Раймонд Паулс створив мюзикли: «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й [[Алла Пугачова|Алли Пугачової]]: всьому СРСР були відомі пісні «''Маэстро''», ''«Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня»''. Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — [[Валерій Леонтьєв|Валерієм Леонтьєвим]] (''«Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»''), [[Лайма Вайкуле|Лаймою Вайкуле]] (''«Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»''), і його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність отримала пісня Nepalaid garām (рос. «Не пропустите») (на слова В. Артавс) рос текст І.Рєзніка «Золотая свадьба» (''«Бабушка рядышком с дедушкой») («Золоте весілля»)'' у виконанні створеного Паулсом дитячого хорового ансамблю «Дзегузите» (латиськ. Dzeguzīte («Зозулька»). Наприкінці 1980-х років Раймонд Паулс виступив ініціатором пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі.
[[1979]] року Раймонд Паулс створив мюзикли: «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й [[Алла Пугачова|Алли Пугачової]]: всьому СРСР були відомі пісні «''Маэстро''», ''«Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня»''. Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — [[Валерій Леонтьєв|Валерієм Леонтьєвим]] (''«Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»''), [[Лайма Вайкуле|Лаймою Вайкуле]] (''«Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»''), і його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність отримала пісня Nepalaid garām (рос. «Не пропустите») (на слова В. Артавс) рос текст І.Рєзніка «Золотая свадьба» (''«Бабушка рядышком с дедушкой») («Золоте весілля»)'' у виконанні створеного Паулсом дитячого хорового ансамблю «Дзегузите» (латиськ. Dzeguzīte («Зозулька»). Наприкінці 1980-х років Раймонд Паулс виступив ініціатором пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі.

Версія за 23:53, 25 листопада 2016

Раймонд Паулс
латис. Raimonds Pauls
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я латис. Ojārs Raimonds Pauls
Дата народження 12 січня 1936(1936-01-12) (88 років)
Місце народження Рига, Латвія
Громадянство Латвія Латвія
Віросповідання Діевтуріба
Професія композитор
Освіта Латвійська академія музики
Інструменти фортепіано, акордеон і рояль
Жанри джаз, естрада, інструментальна музика і мюзикл
Нагороди
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Орден Пошани (Вірменія)
Орден Пошани (Вірменія)
Орден Пошани
Орден Пошани
Премії
Премія Ленінського комсомолу
Премія Ленінського комсомолу
Звання Народний артист СРСР— 1985
raimondspauls.lv
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ра́ймонд Па́улс (латис. Ojārs Raimonds Pauls) (12 січня 1936, Рига) — латиський композитор, піаніст. Також політичний діяч.

Почесний доктор Латвійської Академії наук, кавалер королівського ордену Полярної Зірки I ступеня (нагорода Данського королівства). Автор музики багатьох естрадних хітів, мелодій до фільмів, переважно російських. Ініціатор і організатор Міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» й «Нова хвиля».

Біографія

Народився 12 січня 1936 року в Ризі в родині склодува. Його батько, Вольдемар Паулс, працював на Ільгюціемській скляній фабриці. 1946 року Раймонд Паулс вступив до спеціалізованої музичної школи ім. Е. Дарзіня. 1953 року він став студентом фортепіанного відділення Латвійської державної консерваторії. Його наставником по класу фортепіано був проф. Герман Браун. Паралельно з навчанням, Паулс працював піаністом в естрадних оркестрах профспілкових клубів.

Отримавши диплом піаніста консерваторії (1958), Раймонд Паулс почав працювати у Ризькому естрадному оркестрі (РЕО), виступав з концертами в Грузії, Вірменії, в Україні. В 1962—1965 роках він знову навчається в Латвійській державній консерваторії, тепер вже — по класу композиції, де його наставником був класик латиської музики проф. Яніс Іванов. Від 1964 року він став художнім керівником Ризького естрадного оркестру Державної філармонії Латвії. Саме тоді Паулс написав перші, популярні згодом пісні — «Ми зустрілися в березні», «Зимовий вечір», тоді ж почалася його робота в кінематографі («Ти потрібний»). Згодом композитор створив музику для цілої низки вистав, кіно- і телефільмів («Слуги диявола», «Стріли Робін Гуда», «Смерть під вітрилом», «Театр», «Подвійний капкан», «Як стати зіркою» тощо).

В 1973-78 роках він був художнім керівником вокально — інструментального ансамблю «Модо» (в якому сприяв розвитку таланту молодих зірок латиської естради: Нори Бумбієре (латиською: Nora Bumbiere) та Віктора Лапченка (латиською: Viktors Lapčenoks)), а 1982 року став головним редактором музичних передач Латвійського радіо.

Широку популярність композиторові принесла 1975 року пісня Par pēdējo lapu (рос. «О последнем листе») (на слова Я. Петерса), яка в російському перекладі стала називатись «Листья желтые» («Листя жовте»). Впродовж п'яти наступних років Р. Паулс створив ще декілька шлягерів — Nenes zvaigznes istabā (рос. «Не приноси звёзды в комнату») (на слова І. Зієдоніса) рос. текст А. Вознесенського, «Подберу музыку» («Підберу музику»)), Muļķe sirds (рос. «Глупое сердце») (на слова Л. Брієдіса) рос текст А. Вознесенського, «Танец на барабане» («Танок на барабані») та багато інших, які зробили його пісні «хітами» тогочасних радянських радіо- та теле- концертів, сприяли його всерадянській популярності. Водночас слід відмітити, що на цих піснях підростало ціле покоління нових висококласних естрадних виконавців — адже у Паулса завжди спрацьовувало особливе «відчуття» на молоді таланти. Серед таких виконавців були як представники Латвії (Лайма Вайкуле, Айя Кукуле, Вікторс Лапченокс, Нора Бумбіере, Ояр Гринбергс, Маргарита Вілцане, Мірдза Зівере), так і співаки інших республік бувшого СРСР (Софія Ротару, Яак Йоала, Роза Римбаєва, Микола Гнатюк, Анне Вєскі та ін.)

1979 року Раймонд Паулс створив мюзикли: «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й Алли Пугачової: всьому СРСР були відомі пісні «Маэстро», «Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня». Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — Валерієм Леонтьєвим («Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»), Лаймою Вайкуле («Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»), і його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність отримала пісня Nepalaid garām (рос. «Не пропустите») (на слова В. Артавс) рос текст І.Рєзніка «Золотая свадьба» («Бабушка рядышком с дедушкой») («Золоте весілля») у виконанні створеного Паулсом дитячого хорового ансамблю «Дзегузите» (латиськ. Dzeguzīte («Зозулька»). Наприкінці 1980-х років Раймонд Паулс виступив ініціатором пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі.

1988 року композитор став Головою Державного комітету Латвії з питань культури, а після того як Латвія відновила державну самостійність, він посів пост Міністра культури країни. Після подання у відставку 1993 року Раймонд Паулс був радником Президента Латвії з питань культури.

Цікавим є факт опосередкованого зв'язку Р. Паулса із Україною: він створив сім'ю із лінгвістом (перекладачкою) з Одеси Світланою (Ланою) Єпіфановою, яка стала його вірною подругою на все життя (золоте весілля відбулось 2013 року). У одному з давніх інтерв'ю українським журналістам, на запрошення: «Приїздіть до нас, на Україну!», він з гумором відповів: «Дякую! Я вже одного разу приїхав!» — "І що? " — «Одружився!», — відповів композитор.

Творчий доробок

Пісні та мелодії

  • Листья желтые
  • Подберу музыку
  • Синий лён
  • Танец на барабане
  • Двое
  • Маэстро
  • Старинные часы
  • Миллион алых роз
  • Без меня
  • Исчезли солнечные дни
  • Кабаре
  • Полюбите пианиста
  • Вернисаж
  • Ещё не вечер
  • Шерлок Холмс
  • Дедушка с бабушкой
  • Старый клавесин
  • Капли боли
  • Зелёный свет

Музика в кіно

Мюзикли

  • Сестра Керрі
  • Шерлок Холмс

Нагороди і звання

Посилання

Література

  • Jānis Peters «Kalējs kala debesīs» (1981)
  • . Я. Петерс Кузнец поёт на небе