Історіографія

«Батько історії» Геродот

Історіогра́фія (від грец. ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та грец. γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях:

• як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань;
• як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблемі, події, регіону чи країні;
• як науковий аналіз повноти і достовірності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної доби.

Історіографія вживається у вдосконаленні методології історичних досліджень.

Українська історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.

В Україні термін «історіографія» в його сучасному значенні дістав поширення в другій половині XIX ст., спочатку в Галичині, а пізніше на Наддніпрянщині. Імператорський університет Св. Володимира був одним з піонерів серед російських університетів щодо викладання історіографії. У 1874 професор І. Лашнюков опублікував у Києві «Очерки русской историографии». Велику увагу історіографічним дискурсам приділяли університетські професори М. Максимович, М. Костомаров, В. Іконников, В. Антонович.

Див. також

• Українська церковна історіографія

Джерела та література

• Ясь О. В.   Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок ХІХ — 80–ті роки ХХ ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. — Ч. 1. — 587 с. https://www.academia.edu/21615791/
• Ясь О. В.   Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок ХІХ — 80–ті роки ХХ ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. —  Ч. 2. — 650 с.  https://www.academia.edu/21616031/
• Ясь О. В. Історіографія, як термін // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 584-591. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Ю. А. Пінчук, О. В. Ясь. «Історіографічні дослідження в Україні» // там же
• Ю. А. Пінчук. Історіографія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Калакура Я. С. Українська історіографія: Курс лекцій.- 2004. — 496 с.
• Советская историческая энциклопедия. Гл.ред. Е. М. Жуков.- М., изд-во «Советская энциклопедия»,1965
• Єжи Топольський. Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації. Київ, «К. І. С.», 2012. — 400 с. http://libra.in.ua/topolski

• О. М. Богдашина. Критика історичних джерел в українській історіографії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 396. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Мюнхенська школа історії України (1946 - 1991) : Історіогр. дослідж. / І. Монолатій, О. Вишиванюк; Ін-т упр. природ. ресурсами навч.-наук. комплексу Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - Коломия, 2001. - 131 c. - Бібліогр.: 250 назв.
• Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: здобутки і проблеми / ред.: Л. Зашкільняк; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2004. - 405 c.
• Французька історіографія ХХ століття : Навч. посіб. для студ. гуманіт. ф-тів вищ. навч. закл. / Ж. Б. Дюпон-Мельниченко, В. Ададуров; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Ін-т іст. дослідж. - Л. : "Класика", 2001. - 158 c. - (Сер. іст. вид.; N 2). - Бібліогр.: с. 89-91.