Архейський еон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оновл., джерело
м додано Категорія:Еони геологічні за допомогою HotCat
Рядок 32: Рядок 32:


[[Категорія:Архей]]
[[Категорія:Архей]]
[[Категорія:Еони геологічні]]

Версія за 19:43, 27 червня 2019

Архе́йський ео́н — еон, що наступив після гадею і передував протерозою. Межі архею проводять по 4,0 млрд і 2,5 млрд років тому[1].

Раніше архей розглядався як ера. Нині поділяється на 4 ери[1]:

Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню на ділянках їх щитів (в Україні — на ділянці Українського щита). Відклади, що утворилися протягом архейського еону, складають архейську еонотему.

У більшості регіонів архейські відклади представлено здебільшого гранітоїдами, гнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами архейського еону пов'язано родовища руд хромітів (Австралія, Північна Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза[джерело?] (Канадський щит, Балтійський щит, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометалічні пегматити.

Примітки

  1. а б International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.

Посилання