Музей визвольної боротьби України (Прага): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м →‎Фонди музею: виправлення посилання за допомогою AWB
Nataliia79 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox Museum
'''Музе́й ви́звольної боротьби́ Украї́ни''' — [[українці|український]] [[музей]] [[дипломатія|дипломатичних]] документів часів [[УНР]] та [[Українська Держава|Української Держави]] (1917—1921). Існував від травня 1925 до 1948 року у [[Прага|Празі]].
|name = Музей визвольної боротьби України
|image =
|imagesize =
|established =
|location = {{CZE}}
|координати =
|address = м. [[Прага]], вул. Горимирова 6 (нині вул. Штєткова — Štětkova)
|opening_date= травень [[1925]]
|closing_date= [[1948]]
|working_time=
|entrance_fee=
|architect =
|фонд =
|visitors =
|director =
|curator =
|website =
|підпис карти=
}}
'''Музе́й ви́звольної боротьби́ Украї́ни''' — [[українці|український]] [[музей]] [[дипломатія|дипломатичних]] документів часів [[УНР]] й [[Українська Держава|Української Держави]] (1917—1921). Існував від травня 1925 до 1948 року в [[Прага|Празі]].


== Історія існування ==
== Історія ==


=== Заснування ===
=== Заснування ===


Музей було створено зусиллями відомих українських дипломатів: [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитра Антоновича]] (колишнього голови місії УНР у [[Рим]]і), [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитра Дорошенка]] (міністра закордонних справ Української Держави), [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|Степана Смаль-Стоцького]] (посла ЗУНР у Чехословаччині) і [[Яковлів Андрій Іванович|Андрія Яковліва]] (директора департаменту чужоземних зносин МЗС і голови дипломатичної місії УНР у [[Бельгія|Бельгії]] та [[Нідерланди|Нідерландах]] — і відкрито у травні 1925 року.
Музей було створено в травні 1925 року зусиллями відомих українських дипломатів: [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитра Антоновича]] (колишнього голови місії УНР у [[Рим]]і), [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитра Дорошенка]] (міністра закордонних справ Української Держави), [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|Степана Смаль-Стоцького]] (посла ЗУНР у Чехословаччині) й [[Яковлів Андрій Іванович|Андрія Яковліва]] (директора департаменту чужоземних зносин МЗС і голови дипломатичної місії УНР у [[Бельгія|Бельгії]] та [[Нідерланди|Нідерландах]]).


=== Передача фондів музею та його ліквідація ===
=== Передача фондів музею та його ліквідація ===
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] музей було закрито [[Комунізм|комуністичною]] владою [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Фонди музею були вивезені до [[СРСР]], де вони були використані для боротьби з [[українська еміграція|українською еміграцією]] та опозицією радянській владі в Україні.
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] музей було закрито [[Комунізм|комуністичною]] владою [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Фонди музею були вивезені до [[СРСР]], де вони були використані для боротьби з [[українська еміграція|українською еміграцією]] та опозицією радянській владі в Україні.


== Фонди музею ==
== Короткий опис ==
[[Файл:UNR Czechoslovakia.jpg|праворуч|200px|thumb|Посвідчення видане українському громадянину Дипломатичною місією Української Народної Республіки у Празі, 11 жовтня 1921 року]]
[[Файл:UNR Czechoslovakia.jpg|праворуч|200px|thumb|Посвідчення від 11 жовтня 1921 року видане українському громадянину Дипломатичною місією [[Українська Народна Республіка|УНР]] у Празі.]]
Музей проводив цілеспрямовану роботу з метою накопичення та збереження документів та експонатів з історії часів [[Українська революція|Української революції]]. До початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у його фондах налічувалося більше мільйона одиниць зберігання у власному будинкові музею.
Музей проводив цілеспрямовану роботу з метою накопичення та збереження документів та експонатів з історії часів [[Українська революція|Української революції]]. До початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у його фондах налічувалося більше мільйона одиниць зберігання у власному будинкові музею.


Рядок 20: Рядок 40:
Документи Міністерства закордонних справ українських урядів та їхніх дипломатичних місій складали перший відділ фондів.
Документи Міністерства закордонних справ українських урядів та їхніх дипломатичних місій складали перший відділ фондів.


Внаслідок першого бомбардування Праги ВПС США 14 лютого 1945 року зібрання документів музею були частково знищені.
Внаслідок першого бомбардування Праги ВПС США 14 лютого 1945 року зібрання документів музею були частково знищені<ref>{{Cite web|title=75 років тому. Бомбардуванням Праги був зруйнований Музей визвольної боротьби України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/muzej-vyzvolnoji-borotby-u-prazi/30442089.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-05-25|language=uk}}</ref>.


На сьогодні частина матеріалів музею, що стосуються балтійської та чорноморської регіональної зовнішньої політики УНР та Української Держави знаходиться у Державному центральному архіві (Прага). Інша частина матеріалів потрапила до [[Росія|Російської Федерації]], [[Канада|Канади]] і [[Сполучені Штати Америки|США]]. До Російської Федерації потрапило до 100 справ із понад 10 фондів «[[Празький український архів|Празького українського архіву]]» (фонди «Міністерство закордонних справ УНР» Р-6087, «Секретаріат УНР» Р-7527, «Дипломатична місія УНР в Парижі» Р-6275, «Делегація УНР на Мирній Конференції в Парижі» Р-7027<ref>Матвієнко В.&nbsp;М.&nbsp;Українська дипломатія 1917—1921 років: на теренах постімперської Росії: Монографія.— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.— С. 20.</ref>.
На сьогодні частина матеріалів музею, що стосуються балтійської та чорноморської регіональної зовнішньої політики УНР та Української Держави знаходиться у Державному центральному архіві (Прага). Інша частина матеріалів потрапила до [[Росія|Російської Федерації]], [[Канада|Канади]] і [[Сполучені Штати Америки|США]]. До Російської Федерації потрапило до 100 справ із понад 10 фондів «[[Празький український архів|Празького українського архіву]]» (фонди «Міністерство закордонних справ УНР» Р-6087, «Секретаріат УНР» Р-7527, «Дипломатична місія УНР в Парижі» Р-6275, «Делегація УНР на Мирній Конференції в Парижі» Р-7027<ref>Матвієнко В.&nbsp;М.&nbsp;Українська дипломатія 1917—1921 років: на теренах постімперської Росії: Монографія.— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.— С. 20.</ref>.
Рядок 32: Рядок 52:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Портал|Музеї}}


== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
Рядок 42: Рядок 59:
* Матвієнко В.&nbsp;М.&nbsp;Українська дипломатія 1917—1921 років: на теренах постімперської Росії: Монографія.— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.— 397 с.
* Матвієнко В.&nbsp;М.&nbsp;Українська дипломатія 1917—1921 років: на теренах постімперської Росії: Монографія.— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.— 397 с.


== Посилання ==

* [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Muzej_vyzvolnoi Музей визвольної боротьби України в Празі] на сайті [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України]].
{{Портал|Музеї}}
<br />
[[Категорія:Закордонні українські музеї]]
[[Категорія:Закордонні українські музеї]]
[[Категорія:Українська діаспора Чехії]]
[[Категорія:Українська діаспора Чехії]]

Версія за 06:44, 25 травня 2020

Музей визвольної боротьби України
Типмузей
Країна Чехія
РозташуванняЧехія Чехія
Адресам. Прага, вул. Горимирова 6 (нині вул. Штєткова — Štětkova)
Відкритотравень 1925
Закрито1948

CMNS: Музей визвольної боротьби України у Вікісховищі

Музе́й ви́звольної боротьби́ Украї́ни — український музей дипломатичних документів часів УНР й Української Держави (1917—1921). Існував від травня 1925 до 1948 року в Празі.

Історія

Заснування

Музей було створено в травні 1925 року зусиллями відомих українських дипломатів: Дмитра Антоновича (колишнього голови місії УНР у Римі), Дмитра Дорошенка (міністра закордонних справ Української Держави), Степана Смаль-Стоцького (посла ЗУНР у Чехословаччині) й Андрія Яковліва (директора департаменту чужоземних зносин МЗС і голови дипломатичної місії УНР у Бельгії та Нідерландах).

Передача фондів музею та його ліквідація

Після Другої світової війни музей було закрито комуністичною владою Чехословаччини. Фонди музею були вивезені до СРСР, де вони були використані для боротьби з українською еміграцією та опозицією радянській владі в Україні.

Короткий опис

Посвідчення від 11 жовтня 1921 року видане українському громадянину Дипломатичною місією УНР у Празі.

Музей проводив цілеспрямовану роботу з метою накопичення та збереження документів та експонатів з історії часів Української революції. До початку Другої світової війни у його фондах налічувалося більше мільйона одиниць зберігання у власному будинкові музею.

Музей мав власне архівосховище.

Фонди музею поділялися на 4 відділи.

Документи Міністерства закордонних справ українських урядів та їхніх дипломатичних місій складали перший відділ фондів.

Внаслідок першого бомбардування Праги ВПС США 14 лютого 1945 року зібрання документів музею були частково знищені[1].

На сьогодні частина матеріалів музею, що стосуються балтійської та чорноморської регіональної зовнішньої політики УНР та Української Держави знаходиться у Державному центральному архіві (Прага). Інша частина матеріалів потрапила до Російської Федерації, Канади і США. До Російської Федерації потрапило до 100 справ із понад 10 фондів «Празького українського архіву» (фонди «Міністерство закордонних справ УНР» Р-6087, «Секретаріат УНР» Р-7527, «Дипломатична місія УНР в Парижі» Р-6275, «Делегація УНР на Мирній Конференції в Парижі» Р-7027[2].

Див. також

Примітки

  1. 75 років тому. Бомбардуванням Праги був зруйнований Музей визвольної боротьби України. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  2. Матвієнко В. М. Українська дипломатія 1917—1921 років: на теренах постімперської Росії: Монографія.— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.— С. 20.

Джерела та література

Посилання