Гуанчі

Гуанчі
Пам'ятник вождеві гуанчів Бенехаро у Канделарії, Тенерифе
Раса	Кроманьйонці × мехтоїди
Мова	гуанчські мови
Згас	XV ст.

Гуанчі — корінне населення острова Тенерифе з групи Канарських островів на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята іспанцями і поширена на все корінне населення Канар.

Давні гуанчі належали до європеоїдної «білої» раси, без домішок негроїдної. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перевищував 180 см, зустрічалися велетні понад 2 м. Все це характерно для кроманьйонців.

Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи давньоканарських мов.

За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів Тенерифе населяли високі, білошкірі, рудоволосі та блакитноокі люди. Нормандець Жан де Бетанкур докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також спілкуватись свистом на відстані до 15 кілометрів.

Займалися гуанчі землеробством, застосовуючи кам'яні й дерев'яні знаряддя, а також скотарством. Внаслідок іспанської колонізації більшість гуанчі було винищено, частину вивезено в рабство; інші змішалися з іспанцями і втратили свою мову.

Відтворення поселення гуанчів.

Див. також

• Давні канарці
• Мова сільбо Ґомери

Джерела

• Гуанчі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.