Алофан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Albedo (обговорення | внесок)
128 659 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Мінерал
'''Алофан''' ({{lang-ru|аллофан}}, {{lang-en|allophane}}, {{lang-de|Allophan, Kollyrit}}) — [[мінерал]], водний [[силікат алюмінію]] непостійного складу, одночасно осаджений колоїд [[глинозем]]у і [[кремнезем]]у — m•Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> n SiO<sub>2</sub> p H<sub>2</sub>O. Містить (%): Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — 40,5; SiO<sub>2</sub> — 23,8; H<sub>2</sub>O — 35,7. Часто містить Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> (до 0,8 % в [[фероалофан]]і), домішки МgO, СаО, К<sub>2</sub>O, Na<sub>2</sub>O, CuO, ZnO, P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>, СО<sub>2</sub>, SO<sub>3</sub>. Аморфний. Густина 1,87±0,20. Тв. 3,0-3,5. Колір голубий, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний. Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в [[кора вивітрювання|корі вивітрювання]] разом з [[галуазит]]ом, [[хризокола|хризоколою]], [[кварц]]ом, [[карбонати|карбонатами]].
| Назва=Алофан
| Зображення мінералу=
| Клас=
| Хімічна формула=
| Колір=блакитний, зелений, білий
| Форма кристалів=
| Сингонія=
| Кліваж=
| Спайність=
| Твердість за шкалою Мооса=3,0—3,5
| Блиск=
| Прозорість=
| Колір риски=
| Питома вага=1,87±0,20
| Плавкість=
| Розчинність=
| Показник заломлення=
| Подвійна рефракція=
| Плеохроїзм=
| Дисперсія=
| Фазові переходи=
| Плавкість=
| Хімічні властивості=
| Подібні мінерали=
| Радіоактивність=
| Магнетизм=
| Особливості=
|}}


'''Алофа́н''' ({{lang-ru|аллофан}}, {{lang-en|allophane}}, {{lang-de|Allophan, Kollyrit}}) — [[мінерал]], водний [[силікат алюмінію]] непостійного складу, одночасно осаджений [[колоїд]] [[глинозем]]у і [[кремнезем]]у — m•Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> n SiO<sub>2</sub> p H<sub>2</sub>O.


'''Містить''' (%): Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — 40,5; SiO<sub>2</sub> — 23,8; H<sub>2</sub>O — 35,7. Часто містить Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> (до 0,8 % в [[фероалофан]]і), домішки МgO, СаО, К<sub>2</sub>O, Na<sub>2</sub>O, CuO, ZnO, P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>, СО<sub>2</sub>, SO<sub>3</sub>. Аморфний.
Розрізняють: алофан-евансит (суміш алофану з [[евансит]]ом); алофан залізний (відміна алофану з Подольска, Московської обл., яка містить 25 % Fe2O3); алофан-опал (суміш алофану з [[варисцит]]ом); алофан фосфористий (відміна алофану, яка містить до 8 % Р2О5), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).

'''Густина''' 1,87±0,20.

Тв. 3,0—3,5.

Колір блакитний, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний.

'''Зустрічається''' в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в [[кора вивітрювання|корі вивітрювання]] разом з [[галуазит]]ом, [[хризокола|хризоколою]], [[кварц]]ом, [[карбонати|карбонатами]].


Розрізняють:
* ''алофан-евансит'' (суміш алофану з [[евансит]]ом);
* ''алофан залізний'' (відміна алофану з Подольска, Московської обл., яка містить 25 % Fe2O3);
* ''алофан-опал'' (суміш алофану з [[варисцит]]ом);
* ''алофан фосфористий'' (відміна алофану, яка містить до 8 % Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).


== Література ==
== Література ==

* {{МГЕ}}
* {{МГЕ}}


Версія за 18:33, 31 січня 2007

Алофан
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Alp[2]
Хімічна формула Al₂O₃(SiO₂)₁.₃-₂.₀·2.5-3.0H₂O[3]
Nickel-Strunz 10 9.ED.20[4]
Dana 8 71.1.5.1
Ідентифікація
Колір блакитний, зелений, білий
Сингонія аморфний стан[5]
Твердість 3,0—3,5
Колір риси білий
Густина 1,87±0,20
Інші характеристики
Названо на честь Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)[6],
інший[d] (давньогрецька мова)[6]
CMNS: Алофан у Вікісховищі

Алофа́н (рос. аллофан, англ. allophane, нім. Allophan, Kollyrit) — мінерал, водний силікат алюмінію непостійного складу, одночасно осаджений колоїд глинозему і кремнезему — m•Al2O3 n SiO2 p H2O.

Містить (%): Al2O3 — 40,5; SiO2 — 23,8; H2O — 35,7. Часто містить Fe2O3 (до 0,8 % в фероалофані), домішки МgO, СаО, К2O, Na2O, CuO, ZnO, P2O5, СО2, SO3. Аморфний.

Густина 1,87±0,20.

Тв. 3,0—3,5.

Колір блакитний, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний.

Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в корі вивітрювання разом з галуазитом, хризоколою, кварцом, карбонатами.


Розрізняють:

  • алофан-евансит (суміш алофану з еванситом);
  • алофан залізний (відміна алофану з Подольска, Московської обл., яка містить 25 % Fe2O3);
  • алофан-опал (суміш алофану з варисцитом);
  • алофан фосфористий (відміна алофану, яка містить до 8 % Р2О5), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).

Література

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  4. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. ↑ mineralienatlas.de
  6. ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алофан&oldid=462831