Марш (пересування військ)

Файл:NRA marching and aircraft.jpg

Піший марш китайської піхоти. Японсько-китайська війна 1937—1945

Американський 370-й піхотний полк здійснює піший марш через гірську місцевість біля Прато. Готська лінія. Квітень 1945

Файл:Evstafiev-afghan-apc-passes-russian.jpg

Колона військової техніки на марші. Війна в Афганістані (1979—1989)

Марш в засобах індивідуального захисту від зброї масового ураження

Марш (пересування військ) (італ. marcia, фр. marche, від фр. marcher — іти (йти) — організоване пересування військ у колонах на транспортних засобах, бойових машинах або в пішому порядку дорогами і колонним шляхах з метою виходу до встановленого часу в призначений район або на вказаний рубіж в повній бойовій готовності до виконання бойового завдання.

Війська у воєнний час можуть здійснювати марш в передбаченні зустрічі з противником або поза загрозою зіткнення з ним, в умовах застосування ним зброї масового ураження або постійної загрози його застосування. З метою забезпечення скритності марш відбувається зазвичай вночі, а якщо вимагає обстановка, то і вдень, з дотриманням заходів маскування. При здійсненні маршу на велику відстань танки й інша важка техніка можуть перевозитися залізницею або на великовантажних автопричепах (трейлерах).

Поняття маршу

Основні показники маршу: протяжність [довжина маршруту в км від вихідного рубежу (пункту) до далекого пункту району зосередження]; тривалість [в годинах або добах від часу проходження вихідного рубежу (пункту) до повного зосередження в заданому районі]; кількість виділених маршрутів і ширина смуги руху; середня величина добового переходу (в км); маршова швидкість руху військ.

Для здійснення маршу підрозділу (частини) призначається зазвичай один, з'єднанню — 1-2 маршрути або смуга, об'єднанню — смуга руху, іноді з зазначенням основних маршрутів. Ширина смуги руху визначається виходячи з можливості вибору достатньої кількості маршрутів з урахуванням забезпечення захисту військ від зброї масового ураження і можливого маневру для обходу зон руйнувань, загороджень і заражень.

Величина добового переходу може бути різною. Вона залежить від тривалості руху і маршової швидкості, яка в середньому становить для автомобільних колон до 40 км / год, для змішаних — до 30 км /год. При русі в пішому порядку середня швидкість може бути 4-5 км /год. У бойовій обстановці марш відбувається з максимально можливою швидкістю.

Для забезпечення своєчасного початку маршу військам призначається вихідний рубіж (пункт) із зазначенням часу його проходження головами колон головних сил, а для досягнення планомірності маршу і регулювання швидкості руху колон — рубежі (пункти) регулювання через кожні 3-4 години руху.

З'єднання (частини) здійснюють марш в похідному порядку, який в умовах можливої ​​зустрічі з противником може включати: передовий загін, похідне охорону, колони головних сил і тилових частин. Похідний порядок при цьому будується з урахуванням швидкого розгортання в бойовий порядок і вступу в бій з ходу: танкові частини (підрозділи) зазвичай здійснюють марш в голові колон, артилерія розподіляється між частинами для створення артилерійських груп, а зенітні засоби — між колонами для їх прикриття; частини (підрозділи) інженерних та інших спеціальних військ також розподіляються між загальновійськовими частинами (підрозділами) і включаються в їх колони.

З метою збереження сил особового складу, перевірки стану, обслуговування техніки та усунення несправностей призначаються привали. При здійсненні маршу на велику відстань військам призначаються райони відпочинку в кінці кожного добового переходу.

Підготовка маршу зазвичай включає: прийняття рішення командувачем (командиром) і постановку задач; планування маршу; організацію і здійснення ППО і заходів всебічного забезпечення; організацію взаємодії і управління військами; підготовку військ до маршу. На основі рішення командувача (командира) розробляються план маршу, наказ на марш і організовується його забезпечення.

Забезпечення маршу

Основними видами забезпечення маршу є: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, маскування, інженерне, технічне і тилове забезпечення.

Розвідка

Розвідка організується завчасно і ведеться на більшу глибину в напрямку руху військ, в широкій смузі і на флангах, а при загрозі виходу противника в тил — і в тилу. Для ведення розвідки на марші можуть надсилатися розвідувальні загони (РЗ), розвідувальні групи (РГ), окремі розвідувальні дозори (ОРД) та розвідувальні дозори (РД). Ведеться також повітряна розвідка. Розвідувальні підрозділи діють на видаленні, що забезпечує командиру час для отримання даних про головні силах противника, прийняття рішення, постановки завдань і здійснення необхідного маневру.

Охорона

Охорона здійснюється з фронту (у напрямку руху) авангардами або головними похідними заставами, з флангів — бічними похідними заставами і з тилу — тильними похідними заставами. На окремих ділянках можуть виставлятися нерухомі бічні застави. У колонах організується безпосередня охорона.

Захист від зброї масового ураження

Захист від зброї масового ураження досягається веденням розвідки всіх видів і своєчасним оповіщенням військ про застосування противником ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження; вмілим використанням захисних властивостей воєнної техніки та місцевості, а також індивідуальних засобів захисту; строгим дотриманням встановлених дистанцій і вимог скритності руху; інженерним обладнанням районів відпочинку та зосередження; запобіганням скупчення військ перед рубежами регулювання руху, тіснинами, водними перешкодами, в районах відпочинку тощо; завчасним визначенням сил і засобів для ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження і відновлення боєздатності військ.

Див. також

• Авангард військовий
• Колона військова
• Ар'єргард
• Бойовий порядок

Джерела

• Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 165-168. — ISBN 00101-134. (рос.)