Ігнашевич Сергій Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: be-x-old:Сяргей Ігнашэвіч |
м r2.7.1) (робот додав: id:Sergei Ignashevich |
||
Рядок 107: | Рядок 107: | ||
[[fi:Sergei Ignaševitš]] |
[[fi:Sergei Ignaševitš]] |
||
[[fr:Sergueï Ignachevitch]] |
[[fr:Sergueï Ignachevitch]] |
||
[[id:Sergei Ignashevich]] |
|||
[[it:Sergej Ignaševič]] |
[[it:Sergej Ignaševič]] |
||
[[ja:セルゲイ・イグナシェヴィッチ]] |
[[ja:セルゲイ・イグナシェヴィッチ]] |
Версія за 02:42, 28 квітня 2012
Сергій Ігнашевич | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Миколайович Ігнашевич | |
Народження | 14 липня 1979 (44 роки) | |
м. Москва, РРФСР | ||
Зріст | 186 см | |
Вага | 75 кг | |
Громадянство | Росія | |
Позиція | Захисник | |
Інформація про клуб | ||
Поточний клуб | ЦСКА (Москва) | |
Номер | 4 | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1998 1999—2000 2001—2003 2004— |
Спартак-Орєхово Крила Рад (Самара) Локомотив (Москва) ЦСКА (Москва) |
17 (0) 31 (2) 77 (4) 212 (25) |
Національна збірна** | ||
Роки | Збірна | І (г) |
2002— | Росія | 71 (5) |
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Спортивні нагороди | ||
---|---|---|
Чемпіонат Європи з футболу | ||
Бронза | 2008 Австрія/Швейцарія |
Сергі́й Микола́йович Ігнаше́вич (нар. 14 липня 1979, м. Москва, РРФСР) — російський футболіст. Виступає на позиції захисника (іноді опорного півзахисника[1]) за московський ЦСКА та збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2005).
Біографія
Клубна кар'єра
Футболом почав займатися у 1988 році в команді під назвою „Клуб «Торпедо»“ (туди відправляли юнаків, що не проходили до ДЮСШ московського «Торпедо»). Умови для тренувань були жахливі і Сергій поступово почав втрачати інтерес до тренувань, відновити який зміг лише тренер Віктор Шустіков. Трохи згодом Микола Савичев забрав талановитого хлопця до ДЮСШ.
Однак потрапити до дубля московських автозаводців не вдалося і на початку 1997 року Ігнашевич опинився у молодіжці «Спартака», звідки один із заможних вболівальників «народного клубу» запросив його до команди «Патріот», яку повністю фінансував. Тренером тієї команди був Юрій Севідов, з подачі якого Ігнашевич опинився у «Спартак-Орєхово». Саме тут він зміг відчути усі особливості справжнього футболу: перельоти, конкуренція, інтриги.
Відігравши 17 поєдинків у Орєхово-Зуєво, Сергій вирушив на перегляд до самарських «Крил Рад», де виступали тоді такі відомі на той час гравці як Юрій Сак, Зураб Попхадзе та інші. Гра молодого захисника припала до душі Олександру Тарханову і самарці підписали з ним контракт. Ігнашевич поступово набирався досвіду і другий сезон у «Крилах Рад» розпочав вже у якості основного гравця. Не дивно, що його запросили до молодіжної збірної Росії, адже Сергій демонстрував не за роками зрілу гру.
Окрім виклику до молодіжної команди Ігнашевич отримав пропозиції від московських «Торпедо» та «Локомотива» і за порадою Олександра Бородюка обрав саме залізничників, так як вони були більш стабільними та мали міцнішу репутацію на той час. Не зважаючи на травму, що завадила повноцінно провести збори, Сергій розпочав сезон у якості основного захисника команди. А у 2002 футболісти «Локомотива» зробили справжній подвиг, вигравши золоті медалі чемпіонату Росії.
Вважаючи, що залізничники досягли піку розвитку клуба, Ігнашевич відгукнувся на пропозицію Євгена Гінера перейти до ЦСКА. У армійській команді Сергій одразу ж став своїм і отримав право виводити команду на поле з капітанською пов'язкою. У 2005 році футболісти ЦСКА золотими літерами вписали свої імена в літопис російського футболу, вигравши Кубок УЄФА, чого не вдавалося раніше жодному російському клубу. За перемогу у цьому турнірі Ігнашевич був удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії».
Сергій Ігнашевич зарекомендував себе як один з найсильніших та найнадійніших захисників чемпіонату Росії та неодноразово отримував запрошення від таких іноземних та російських клубів як «Евертон»[2], «Зеніт»[3] та «Спартак»[4], проте завжди відповідав відмовою, пов'язуючи свою кар'єру з ЦСКА.
Виступи у збірній
У складі національної збірної Росії дебютував 21 серпня 2002 року у матчі зі збірною Швеції. А вперше відзначився вже у шостому поєдинку у червоно-білій формі — у матчі проти збірної Швейцарії 7 червня 2003 року (2:2). До того ж, відправив у ворота швейцарців одразу два м'ячі у одному матчі, врятувавши збірну Росії від поразки.
Невдача спіткала Ігнашевича у 2004 році, коли через травму коліна він не потрапив до заявки збірної на Євро 2004[5]. Однак чотири роки потому був основним захисником збірної, зробивши значний внесок у успіхи команди та разом з партнерами завоював бронзові нагороди першості Європи.
Досягнення
- Клубні трофеї
- Триразовий чемпіон Росії (2002,2005,2006)
- Чотириразовий срібний призер чемпіонату Росії (2001,2004,2008,2010)
- Бронзовий призер чемпіонату Росії (2007)
- Шестиразовий володар Кубка Росії (2000/2001,2004/2005,2005/2006,2007/2008,2008/2009,2010/2011)
- П'ятиразовий володар Суперкубка Росії (2003,2004,2006,2007,2009)
- Володар Кубка УЄФА (2004/2005)
- Досягнення у збірній
- Бронзовий призер чемпіонату Європи (2008)
- Особисті здобутки
- Заслужений майстер спорту Росії (2005)
- Кавалер «Ордена Дружби» (2006)[6]
- У списках «33 найкращих футболістів чемпіонату Росії» (10): № 1 (2001,2002,2003,2004,2005,2006,2007,2008,2009,2010)
Сім'я
Сергій одружений, має трьох синів, двоє з яких від першого шлюбу. Останній — Сергій — народився 21 лютого 2008 року[7].
Цікаві факти
- Сергій Ігнашевич є найбільш результативним російським захисником[8]. Гол у відбірковому матчі до Євро-2012 проти збірної Андорри (6:0), що відбувся 11 жовтня 2011 року став 50-м у кар'єрі гравця[9].
- Є рекордсменом за кількістю включень до списку «33 найкращих».
Примітки
- ↑ Ігнашевич у середній лінії - наша зброя
- ↑ Ігнашевич може перейти до «Евертона»
- ↑ «Зеніт» покликав Ігнашевича
- ↑ Ігнашевич назвав невдалим жартом пропозицію перейти до «Спартака»
- ↑ Євро-2004. Залишилось 2 дні. Найбільші втрати - у Росії
- ↑ Указ президента РФ від 12.06.2006 № 610
- ↑ Армієць Ігнашевич став батьком
- ↑ Ігнашевич - найбільш результативний російський захисник в історії
- ↑ Ігнашевич забив 50-й м'яч у кар'єрі
Посилання
- Офіційний сайт Сергія Ігнашевича (рос.)
- Профайл на офіційному сайті ЦСКА (Москва) (рос.)
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
- Статистика на Nationa Football Teams (англ.)
- Профайл на сайті Transfermarkt.de (нім.)
- Інтерв'ю
- С.Ігнашевич: Опинився у Локо, підписавши контракт з Торпедо (рос.), 17.02.2001
- Сергій Ігнашевич - рятівник збірної і Локомотива (рос.), 09.09.2003
- Нефутбольна історія Сергія Ігнашевича і Наталії Пакуєвої (рос.), 01.03.2009
- С.Ігнашевич: Як я перестав бути капітаном (частина 1) (рос.), 15.05.2009
- С.Ігнашевич: Як я перестав бути капітаном (частина 2) (рос.), 15.05.2009
- С.Ігнашевич: Ця зима була моєю останньою можливістю поїхати до Європи (рос.), 27.02.2010
|
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Заслужені майстри спорту Росії
- Гравці збірної Росії з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2008
- Уродженці Москви
- Російські футболісти
- Футболісти «Крил Рад» (Самара)
- Футболісти «Локомотива» (Москва)
- Футболісти ЦСКА (Москва)