Стара Гнилиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Гнилиця
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Рада Старогнилицька сільська рада
Облікова картка Стара Гнилиця 
Основні дані
Засноване 1701
Колишня назва Гнилиця, Іванівка
Населення 799
Площа 4,63 км²
Густота населення 172,57 осіб/км²
Поштовий індекс 63541
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°44′05″ пн. ш. 36°41′16″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 36.68778° сх. д. / 49.73472; 36.68778Координати: 49°44′05″ пн. ш. 36°41′16″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 36.68778° сх. д. / 49.73472; 36.68778
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Гнилиця
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Гракове
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 63541, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Стара Гнилиця, вул. Шевченка, 63
Сільський голова Дерека Валерій Федорович
Карта
Стара Гнилиця. Карта розташування: Україна
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця. Карта розташування: Харківська область
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Мапа
Мапа

Стара Гнили́ця (в минулому — Іванівка) — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 799 осіб. Орган місцевого самоврядування — Старогнилицька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Стара Гнилиця знаходиться на березі річки Гнилиця ІІ, у Старогниличанського водосховища. Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Ртищівка, нижче за течією примикає село Скрипаї (Зміївський район).

Через село проходить залізниця, є зупинний пункт 20 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1701 році.[1]. На початку називалося Іванівкою.[2]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Гнилиця Шелудківської волості Зміївського повіту, мешкало 1201 особа (579 чоловічої статі та 622 — жіночої), налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква та винокуренний завод, відбувалось 2 ярмарки на рік[3].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1403 осіб[4].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Надія», агрофірма, ТОВ.
  • Фермерське господарство «Дружба».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Литвинов Василь Іларіонович (1(14).01.1911 — 26.10.1984) — уродженець села, учасник Другої світової війни, старшина, повний кавалер ордена Слави (І ст. — 10.04.1945, ІІ ст. — 09.09.1944, ІІІ ст. — 23.12.1943). Інші нагороди: два ордени Червоного Прапора (14.05.1945, 31.05.1945), орден Вітчизняної Війни І ст. (18.10.1944), орден Червоної Зірки (05.07.1944), кілька медалей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кисиленко В.Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2020. – С.107-116.
  2. http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila4_37.htm
  3. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1528)(рос. дореф.)
  4. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]