Кочеток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Кочеток
Kochetok gerb.png Kochetok prapor.png
Герб Кочетка Прапор Кочетка
Церква Володимирської ікони Божої Матері
Церква Володимирської ікони Божої Матері
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Чугуївський район
Рада Кочетоцька селищна рада
Код КОАТУУ: 6325455600
Облікова картка Кочеток 
Основні дані
Засноване 1641
Статус з 1938 року
Площа 1,53 км²
Населення 3093 (01.01.2017)[1]
Густота 2374,510 осіб/км²
Поштовий індекс 63513
Телефонний код +380 5746
Географічні координати 49°52′42″ пн. ш. 36°43′46″ сх. д. / 49.87833° пн. ш. 36.72944° сх. д. / 49.87833; 36.72944Координати: 49°52′42″ пн. ш. 36°43′46″ сх. д. / 49.87833° пн. ш. 36.72944° сх. д. / 49.87833; 36.72944
Висота над рівнем моря 163 м
Водойма Річки Сіверський Донець, Тетлега
Відстань
Найближча залізнична станція: Чугуїв
До станції: 9 км
До райцентру:
 - фізична: км
До обл. центру:
 - залізницею: 56 км
 - автошляхами: 46 км
Селищна влада
Адреса 63513, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Кочеток, вул. Жовтнева, 17, тел. 40-715
Голова селищної ради Олександр Сергійович Світайло
Карта
Кочеток. Карта розташування: Україна
Кочеток
Кочеток
Кочеток. Карта розташування: Харківська область
Кочеток
Кочеток
Кочеток. Карта розташування: Чугуївський район
Кочеток
Кочеток

Кочетóк — селище міського типу у Чугуївському районі Харківської області України. Село Кочеток на Сіверському Дінці славиться краєвидом. Тут відновлено місцеву церкву. Вона стоїть на горі і її видно на багато кілометрів. У Кочетку також розташовано стратегічний об'єкт водопостачання — водозбір, від якого йдуть потужні труби водопроводів у Харків. Тут створено унікальний Музей води.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Кочеток знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець в місці впадання в неї річки Тетлега (права притока), нижчих за течією на відстані 2 км розташоване місто Чугуїв, вище за течією річки Тетлега на відстані 6 км розташовані села Зарожне и Тетлега. До селища примикає великий лісовий масив урочище Чугуєво-Бабчанська Дача (дуб, ясен). Через селище проходити автомобільна дорога Т 2111.

Назва[ред.ред. код]

Достовірно походження назви «Кочеток» не встановлено. Словник В.Даля трактує це слово такими значеннями: а) півень; б) вирізаний стовпчик; рибалка; перевізник; «лодочник».

Можливо, слово «кочеток» означає перевізник. Адже біля села протікала широка на той час річка (800 метрів), тому, щоб потрапити на другий берег, потрібен був перевізник. Чому б нашим пращурам було і не назвати своє поселення Кочетком?

Існує також ще одна легенда. Старожил В.Ф.Раздорський стверджував, що він від свого діда чув таке тлумачення. «У ті далекі від нас часи на правому березі Дінця в диких лісах жив втікач, на прізвище Кочетков. Річка тоді була судоходною, і по ній купці з Бєлгорода перевозили товар на продаж в Чугуїв і далі аж до Дону. Кочетков з товаришами-розбійниками часто нападав на баржі і грабував купців. Одного разу військові охоронці піймали Кочеткова. На допиті він зізнався, що його дозорці, побачивши здалеку ще біля Кицівки купецькі баржі, передавали один одному сигнал «ку-ку-рі-ку!». Стояли вони на трьох яругах, які були в 600-700 метрах один від одного. Кочетков за цей час встигав підготувати легку байдарку і встигнути напасти на бєлгородських купців».

Історія[ред.ред. код]

  • В околицях селища Кочеток були виявлені поселення: неолітичні (IV тис. до н. е.), епохи бронзи, скіфського часу.
  • 1641 - дата заснування як села Кочеток.
  • Село входило до складу Чугуївського і Зміївського повітів Харківської губернії.
  • Радянська влада встановлена ​​в січні 1918 року.
  • З 1923 року - у складі Чугуївського району Харківського округу.
  • В 1929 році створений колгосп «Нове життя».
  • В 1938 році селу було присвоєне статус селища міського типу.
  • 282 жителя села Кочеток брали участь у німецько-радянській війні, багато з них воювали в складі партизанських загонів району. 85 осіб не повернулися з війни.

Економіка[ред.ред. код]

  • БМУ-615 «Південьспецбуд».
  • ПМК-1 «Облміжколхоздорстрой».
  • СПМК-7, що спеціалізується на будівництві гідроспоруд і доріг з твердим покриттям.
  • Автоколона тресту «Південьспецбуд».
  • Молочно-товарна ферма, машинно-тракторні майстерні.
  • Чугуєво-Бабчанський лісхоззаг.
  • Кочетоцька водопровідна станція подає Харкову 550-570 тис. куб. метрів води на добу.
  • Чугуївський міжгосподарський завод будматеріалів.
  • Дитячі оздоровчі табори «Орлятко», «Політ», «Лісова казка».

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Загальноосвітня санаторна школа-інтернат.
  • ДП «Чугуєво-Бабчанський лісовий технікум»
  • Амбулаторія

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Музей води — унікальний, створений колективом умільців ПУВХ «Донець» (Кочетківська водопровідна станція), відкритий в 1982 році. В 1987 році йому присвоєно звання «народний». Спочатку він іменувався як музей бойової та трудової слави водопровідної станції, а потім отримав і статус Музей Води. У ньому більше 2000 експонатів. Головну роль у створенні музею зіграв талановитий інженер Комаров Сергій Лук'янович. У музеї можна отримати цінну інформацію про воду взагалі, про історію Сіверського Дінця, про будівництво водопровідної станції в селищі тощо.
  • Церква Володимирської ікони Божої Матері. Споруда середини XIX століття.
  • Природа в Кочетку досить мальовнича. Саме тут Ілля Рєпін написав ряд етюдів до свого «Хресного ходу».
  • Кочетоцька лісова дача — ландшафтний заказник.
  • Кочетоцкий заказник — ентомологічний заказник.

Люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))