Стебний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стебний
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Ясінянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21060070050031934
Основні дані
Засноване 1947
Населення 807
Площа 0,970 км²
Густота населення 830 осіб/км²
Поштовий індекс 90631
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°18′23″ пн. ш. 24°23′10″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
870 м
Місцева влада
Адреса ради 90630, Закарпатська обл., Рахівський р-н, смт.Ясіня, вул.Борканюка, 7
Карта
Стебний. Карта розташування: Україна
Стебний
Стебний
Стебний. Карта розташування: Закарпатська область
Стебний
Стебний
Мапа
Мапа

CMNS: Стебний у Вікісховищі

Стебни́й — село в Ясінянській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області України.

Географія

[ред. | ред. код]

Через село тече річка Стебна, права притока Лазещини та струмок Бегенський.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село з'являється у 1725 році (як Sztebnik). Інші найменування села в різних документах та роках: 1828 — Sztebnyi, 1851 — Sztebnyi, 1863 — Stebna, Stepna Bach, 1892 — Sztebna, 1898 — Sztebnya, 1907 та 1918 — Dombhát, 1944 — Dombhát, Стебна, 1983 — Стебний, Стебный.

Німецькі переселенці на малих річках і потоках Закарпаття започаткували будівництво плотин (гаті, греблі, кляузи), за допомогою яких сплавляли плоти (дараби, бокори) по річці Тиса у низинні райони Закарпаття, а звідти й до Угорщини. Як згадується у історичних джерелах, перша така гать на території Рахівщини була побудована в урочищі Стебний поблизу с. Ясіня ще у 1724 році. Новоприбулі переселенці, в основному, були вихідцями німецького походження з Австрії – з Імюкдену, Ебензеє та Ішлю. Про німецькі родини зі Стебного є відомості, що вони з Ротевейзе.

Німецький вплив відчутний і в розмовній мові місцевого населення, яка увібрала в себе цілий ряд німецьких слів, що використовується у місцевому діалекті і по сьогоднішній день. Наприклад: шпайз – комора, шваґер – дівер, госундраґи – підтяжки, штрімфлі – носки, шваблики – сірники, анцуґ – костюм, біґляз – праска, фірґанки – занавіски, шурц – фартух, шутер – щебінь, штрека – залізниця, ташка – сумка, луфтовати – провітрювати, шпаціровати – гуляти, райбати – прати, мелдовати – повідомляти, штимовати – пасувати, підходити, фриштиковати – снідати, гобльовати – стругати, файний – гарний, шіковний – спритний, тощо.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 391 чоловік та 483 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,63 %
російська 0,25 %

Релігійні об'єкти

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться єдина не перекритою бляхою церква середньогуцульського стилю, що давніше була присвячена св. Михайлу.

Чарують пропорції храму. Бічні прибудови невеличкі і не впливають на загальну базилічну форму, але вишукано акцентують бічні фасади. Сповнена грації проста чотирикутна башта з вікнами-голосницями вкрита чотирисхилим шатром, увінчаним маківкою з майстерно викуваним хрестом. Вівтарна частина церкви – п’ятигранна, з маленьким круглим віконцем на східній стіні, опасання лежить на фігурно оброблених випусках вінців зрубів. На західному фасаді – трапецієподібний фронтон. У 1930-х роках іконостас утворювали прикріплені одна біля одної ікони в простих рамах. “Царські двері” не мали багато різьблення, вся площина дверей декорувалася ажурною прорізкою в формі хрестів.

Нижче від церкви стоїть цікава дерев’яна дзвіниця, вкрита, як і церква, дерев’яними шинґлами. Нижній ярус дзвіниці зрубний, чотирикутний у плані, вкритий опасанням, що спирається на фігурні випуски. Верхній ярус – каркасний, восьмистінний, під вось-мисхилим шатровим дахом.

У 1921 р. Ф. Заплетал сфотографував у селі гарну дерев’яну каплицю XIX ст.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]