Кобилецька Поляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Кобилецька Поляна
Коб Поляна.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада Кобилецько-Полянська селищна рада
Код КОАТУУ: 2123655800
Основні дані
Засноване 1512
Площа  км²
Населення 3 481 (01.01.2016)[1]
Поштовий індекс 90620
Телефонний код +380 3132
Географічні координати 48°03′27″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 48.05750° пн. ш. 24.06722° сх. д. / 48.05750; 24.06722Координати: 48°03′27″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 48.05750° пн. ш. 24.06722° сх. д. / 48.05750; 24.06722
Водойма Шопурка
Відстань
Найближча залізнична станція: Великий Бичків
До станції: 12 км
До райцентру:
 - фізична: 36 км
 - автошляхами: 47 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 186 км
Селищна влада
Адреса 90620, Закарпатська обл., Рахівський р-н, смт. Кобилецька Поляна, вул. Павлюка, 175
Веб-сторінка www.kobpolyana.ucoz.ua
Карта
Кобилецька Поляна is located in Україна
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна is located in Закарпатська область
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна

Кобилецька Поляна (угор. Gyertyánliget, словац. Poľana Kobilská, рум. Poiana Cobilei) — селище міського типу Рахівського району Закарпатської області, лежить при підніжжі гори Кобили (1177 м).

Географія[ред.ред. код]

На північному заході від селища струмок Довгий впадає у річку Малу Шопурку, праву притоку Шопурки.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується у 1672 році як Кабола Поляна. У 1910 році, будучи частиною Угорського королівства, мала 1 832 мешканців — русинів, угорців і німців. Після Першої світової війни у 1919 році, як і все Закарпаття, відійшла до Чехословаччини. У 1945 році відійшла до Радянського Союзу у складі УРСР.

Церква Вознесіння Господнього Кобилецька Поляна.jpg

Церква Вознесіння Господнього. XVIII ст. Найбільшою архітектурною цінністю села була стародавня дерев'яна церква, збудована аж ніяк не у XVIII ст., як повідомляла охоронна таблиця, а ймовірніше, згідно з переказами, в 1512 р., і дерев'яна дзвіниця біля неї. Зруйнована в 1992 році.

Освіта[ред.ред. код]

В селищі працюють україномовні, і один угорськомовний дитячі садочки. Також в селищі працює загальноосвітня школа I-III ступенів.

Віросповідання[ред.ред. код]

У селищі присутні представники 7 віросповідань:

  • УПЦ МП "Святих жон мироносиць". богослужіння якої спочатку проходили в церкві Вознесіння Господнього, яка до того належала громаді УГКЦ, але з приходом комуністичної влади, була передана громаді УПЦ МП. У 1995 році було збудовано новий храм.
  • Церква Вознесіння Господнього. XVIII ст. Найбільшою архітектурною цінністю села була стародавня дерев'яна церква, збудована в 1512 р., і дерев'яна дзвіниця біля неї. Зруйнована в 1992 році. До приходу радянської влади належала громаді УГКЦ. В 2010 р. греко-католицькою парафією було збудовано новий храм.
  • Українська православна церква Київського патріархату.
  • Римо-католицька церква
  • Євангельські християни-баптисти
  • Адвентисти сьомого дня
  • Зал царства Свідків Єгови

Туристичні об'єкти[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Либавка Б. Закарпатський арматурний завод Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. : іл. — ISBN 978-966-02-5721-4.
  3. David Weiss Halivni. Wikipedia (en). 2016-12-09. Процитовано 2017-07-09. 

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.