Кобилецька Поляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Кобилецька Поляна
Коб Поляна.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада Кобилецько-Полянська селищна рада
Код КОАТУУ: 2123655800
Основні дані
Засноване 1512
Площа  км²
Населення 3490 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 90620
Телефонний код +380 3132
Географічні координати 48°03′27″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 48.05750° пн. ш. 24.06722° сх. д. / 48.05750; 24.06722Координати: 48°03′27″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 48.05750° пн. ш. 24.06722° сх. д. / 48.05750; 24.06722
Водойма Шопурка
Відстань
Найближча залізнична станція: Великий Бичків
До станції: 12 км
До райцентру:
 - фізична: 36 км
 - автошляхами: 47 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 186 км
Селищна влада
Адреса 90620, Закарпатська обл., Рахівський р-н, смт. Кобилецька Поляна, вул. Павлюка, 175
Веб-сторінка www.kobpolyana.ucoz.ua
Карта
Кобилецька Поляна. Карта розташування: Україна
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна. Карта розташування: Закарпатська область
Кобилецька Поляна
Кобилецька Поляна

Commons-logo.svg Кобилецька Поляна у Вікісховищі

Кобилецька Поляна (угор. Gyertyánliget, словац. Poľana Kobilská, рум. Poiana Cobilei) — селище міського типу Рахівського району Закарпатської області, лежить при підніжжі гори Кобили (1177 м).

Географія[ред. | ред. код]

На північному заході від селища струмок Довгий впадає у річку Малу Шопурку, праву притоку Шопурки.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1672 році як Кабола Поляна. У 1910 році, будучи частиною Угорського королівства, мала 1 832 мешканців — русинів, угорців і німців. Після Першої світової війни у 1919 році, як і все Закарпаття, відійшла до Чехословаччини. У 1945 році відійшла до Радянського Союзу у складі УРСР.

Церква Вознесіння Господнього Кобилецька Поляна.jpg

Церква Вознесіння Господнього. XVIII ст. Найбільшою архітектурною цінністю села була стародавня дерев'яна церква, збудована аж ніяк не у XVIII ст., як повідомляла охоронна таблиця, а ймовірніше, згідно з переказами, в 1512 р., і дерев'яна дзвіниця біля неї. Зруйнована в 1992 році.

Освіта[ред. | ред. код]

В селищі працюють україномовні, і один угорськомовний дитячі садочки. Також в селищі працює загальноосвітня школа I-III ступенів.

Віросповідання[ред. | ред. код]

У селищі присутні представники 7 віросповідань:

  • УПЦ МП "Святих жон мироносиць". богослужіння якої спочатку проходили в церкві Вознесіння Господнього, яка до того належала громаді УГКЦ, але з приходом комуністичної влади, була передана громаді УПЦ МП. У 1995 році було збудовано новий храм.
  • Церква Вознесіння Господнього. XVIII ст. Найбільшою архітектурною цінністю села була стародавня дерев'яна церква, збудована в 1512 р., і дерев'яна дзвіниця біля неї. Зруйнована в 1992 році. До приходу радянської влади належала громаді УГКЦ. В 2010 р. греко-католицькою парафією було збудовано новий храм.
  • Українська православна церква Київського патріархату.
  • Римо-католицька церква
  • Євангельські християни-баптисти
  • Адвентисти сьомого дня
  • Зал царства Свідків Єгови

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Либавка Б. Закарпатський арматурний завод Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. : іл. — ISBN 978-966-02-5721-4.
  3. David Weiss Halivni. Wikipedia (en). 2016-12-09. Процитовано 2017-07-09. 

Посилання[ред. | ред. код]