Стеноп
Стеноп (від фр. Sténopé) — фотографічний апарат без об'єктива, роль якого виконує малий отвір[1] — апертура. У сучасній фотографії також поширена назва «пінхол» (англ. pinhole — шпильковий отвір). Також зустрічається термін «лох-камера»[2][3] або «лохкамера»[4] (нім. Lochkamera — «камера з отвором»).
Найбільша різкість зображення виходить, коли дотримано певне відношення між діаметром отвору і його положенням щодо світлочутливого елемента. Перевагою стенопу є повна ортоскопічність зображення, що дається ним, і дуже велика глибина різкості. Через незначну яскравість зображення у фокальній площині при зйомці потрібно тривала витримка. Стенопи використовуються для отримання ландшафтних знімків з м'яким зображенням.
Стенопи зазвичай робляться вручну самими фотографами. Найпростіший стеноп складається із світлонепроникного ящика з невеликим отвором на одній стороні і з листом фотоплівки або фотопаперу на інший. В якості затвора може використовуватися шматок картону на шарнірі. Малий отвір зазвичай проколюється швейною голкою або сверлится тонким свердлом у фользі або тонкій алюмінієвій (латунній) пластині. Потім пластина закріплюється зсередини коробки, перекриваючи отвір більшого діаметру.
Деякі конструкції публікувалися в журналах і книгах для допомоги любителям, наприклад, чеський Dirkon[5] або найпростіший фотоапарат із сірникових коробок з касетами[6].
Стенопи часто створюються з використанням рухомої задньої стінки, що дозволяє змінювати відстань між отвором і світлочутливим елементом. Це дозволяє ефективно змінювати Кут огляду зображення і відносний отвір. Наближаючи стінку до отвору, можна отримати більший кут зображення і меншу витримку. Відсуваючи стінку далі, можна отримати ефект «телеоб'єктива», а також збільшити витримку.
Досить легко стеноп можна зробити на основі будь-якої фотокамери зі змінними об'єктивами, у тому числі цифрової. Для цього береться пластмасова кришка, призначена для захисту внутрішніх деталей апарату при знятому об'єктиві, яка входить в його комплект. У ній, точно по центру, свердлиться отвір діаметром 6-10 мм. Далі з фольги вирізається круг, який приклеюється зсередини кришки. У фользі тонкою голкою робиться малий отвір. Для спуску затвора бажано використовувати дистанційне керування або спусковий тросик.
Відносний отвір (1/f) може бути розрахований шляхом ділення діаметра отвору на фокусну відстань камери.
- Діаметр отвору — це діаметр голки або свердла, яким отвір зроблено.
- Фокусна відстань — це відстань від отвору до світлочутливого матеріалу.
Наприклад, камера з отвором діаметром 0,5 мм і фокусною відстанню 50 мм буде мати 1/f 0,5/50 = 1/100. Ця інформація може бути використана для розрахунку часу експозиції.
Стеноп також може використовуватися для зйомки подвійних зображень, якщо в передній стінці зробити кілька отворів, або для отримання фотографій з циліндричними чи сферичними перспективними спотвореннями, якщо зігнути площину з фотоматеріалом.
Почавши як єдино можливий тип фотокамери багато років тому, стеноп і зараз зберігає своє значення у сучасній художній фотографії.
- Ломографія
- Dirkon — саморобний фотоапарат з паперу.
- Камера-обскура
- Адрианов Н. А. Фотографирование без объектива малым отверстием: Для фотографов, худож., инж. и техников СПб.: Скл. изд. у авт., 1907.
- Яштолд-Говорко В. А. Фотосъёмка и обработка. Съёмка, формулы, термины, рецепты. — М.: Искусство, 1977.
- Pinhole cameras [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Зеркальная обскура на основе камеры Pentax MZ [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Обскура на основе дальномерной камеры Зоркий-4К [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Gabriel lacomba: pinhole photography [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Камера с точечной диафрагмой. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.
- ↑ А. А. Подымский, Потрахов Н. Н. Микрофокусная рентгеновская трубка с вращающимся анодом // [1] [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] Медицинская техника. — 2014. — № 2
- ↑ Физический журнал: серия Б. — 1988. — № 2. — С. 1644.
- ↑ М. А. Поляков, Г. Н. Фурсей, Л. А. Широчин, Контонистов А. А. Рентгеновский метод исследования эмиссионной поверхности взрывного катода // [2] [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] Письма в ЖТФ. — 2008. — Том 34, выпуск 14. — С. 2
- ↑ Сайт фотоапарата Dirkon. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.
- ↑ Головин В. А. Сто затей двух друзей. Приятели-изобретатели. — М.: Молодая гвардия, 1966. — С. 102—106. — 250 с.