Сусанна Мялккі
Сусанна Мялккі | |
---|---|
фін. Susanna Mälkki | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фін. Susanna Ulla Marjukka Mälkki |
Дата народження | 13 березня 1969[1][2] (55 років) |
Місце народження | Гельсінкі, Фінляндія[3][4] |
Громадянство | Фінляндія |
Професії | диригентка, віолончелістка |
Освіта | Королівська музична академія (1994), Академія імені Сібеліуса (1995) і Академія імені Сібеліуса (1998) |
Вчителі | Jorma Panulad |
Інструменти | віолончель |
Нагороди | |
Батько | Pentti Mälkkid |
susannamalkki.com | |
Файли у Вікісховищі |
Сусанна Мялккі (фін. Susanna Mälkki; нар. 13 березня 1969, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська диригентка та віолончелістка, нагороджена найвищою нагородою країни для митців — медаллю Pro Finlandia (2011).
Народилася 13 березня 1969 року в Гельсінкі.
Навчалася грі на віолончелі в Академії Сібеліуса, потім у Лондонській королівській академії музики та у Стокгольмі.
З 1995 року була першою віолончеллю Гетеборзького симфонічного оркестру, а в 1998 році брала участь у семінарі диригентів Академії Сібеліуса в Карнегі-холі (Нью-Йорк), яким керував Еса-Пекка Салонен. Надалі виступала лише як диригентка.
З 2002 до 2005 року була музичною керівницею Ставангерського симфонічного оркестру. У серпні 2004 року вперше диригувала на фестивалі в Люцерні оркестром Ensemble Intercontemporain (EIC), який створив у 1976 році П'єр Булез, виконала твори Харрісона Бертуїстла.
З 2006 до 2013 року була музичною керівницею EIC. У листопаді 2006 року диригувала симфонічним оркестром Нової Зеландії, у лютому 2007 року — симфонічним оркестром Сент-Луїса, у серпні 2010 року — Бостонським оркестром (Бетховен, Мендельсон. Працювала із найвідомішими оркестрами Європи, США, Японії.
1 вересня 2014 року обрана головною диригенткою Гельсінського симфонічного оркестру[5] і з осені 2016 року змінила на цій посаді Юна Стургордса.
У квітні 2016 року була призначена головною гастролюючою диригенткою Лос-Анджелеського філармонічного оркестру та вступила на посаду восени 2017 року.[6]
У 1999 році диригувала в Гельсінкі фінською прем'єрою опери Томаса Адеса «Припудри їй обличчя», в 2004 році — оперою Каї Сааріаго «Кохання здалеку» в Національній опері Фінляндії, а в 2006 році — її оперою на фестивалі у Відні.
Записала кілька творів Стюарта Макрея, Велі-Матті Пуумали. У лютому 2011 року знову диригувала симфонічним оркестром Бостона, який вперше виконав у США віолончельний концерт Инсук Чін (2009, соліст — Альбан Герхардт).
- 2011 — медаль Pro Finlandia.
- 2016 — найкращий диригент року за версією видання Musical America.[7]
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132851520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ Сусанна Мялкки избрана главным дирижером Городского симфонического оркестра Хельсинки // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 1 вересня 2014. }}
- ↑ Сусанна Мялкки назначена главным гастролирующим дирижером Лос-Анджелесского Филармонического оркестра. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 7 квітня 2016. }}
- ↑ Финка Сусанна Мялкки удостоена титула «дирижер года». YLE. Процитовано 18 жовтня 2016.