Уве Реслер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Уве Реслер
Уве Реслер
Уве Реслер
Особисті дані
Народження 15 листопада 1968(1968-11-15) (55 років)
  Альтенбург, НДР
Зріст 185 см
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1988 НДР «Локомотив» (Лейпциг) 3 (0)
1988–1989 НДР «Хемі» (Лейпциг) 27 (6)
1989–1990 НДР «Магдебург» 46 (19)
1991–1992 Німеччина «Динамо» (Дрезден) 46 (7)
1992–1994 Німеччина «Нюрнберг» 28 (0)
1993–1994   Німеччина «Динамо» (Дрезден) 7 (0)
1994–1998 Англія «Манчестер Сіті» 152 (50)
1998–1999 Німеччина «Кайзерслаутерн» 28 (8)
1999–2000 Німеччина «Теніс Боруссія» 28 (6)
2000–2001 Англія «Саутгемптон» 24 (0)
2001   Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 5 (1)
2002 Німеччина «Унтергахінг» 14 (5)
2002–2003 Норвегія «Ліллестрем» 11 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988–1990 НДР НДР 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2006 Норвегія «Ліллестрем»
2006–2009 Норвегія «Вікінг»
2010 Норвегія «Молде»
2011–2013 Англія «Брентфорд»
2013–2014 Англія «Віган Атлетік»
2015 Англія «Лідс Юнайтед»
2016–2018 Англія «Флітвуд Таун»
2018–2019 Швеція «Мальме»
2020–2021 Німеччина «Фортуна» (Дюссельдорф)
2022– Данія «Орхус»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Уве Реслер (нім. Uwe Rösler, нар. 15 листопада 1968, Альтенбург) — німецький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб данського клубу «Орхус».

Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті», а також національну збірну НДР.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступи у Німеччині

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за команду клубу «Локомотив» (Лейпциг), в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах чемпіонату НДР. Не закріпившись у головній команді міста Реслер 1988 року став гравцем більш скромного «Хемі» (Лейпциг) з другого дивізіону, а в березні 1989 року повернувся у вищий дивізіон, де став виступати за «Магдебург».

На початку 1991 року Реслер став гравцем «Динамо» (Дрезден), з яким у сезоні 1990/91 став віце-чемпіонам останнього розіграшу чемпіонату НДР. Цей результат дозволив клубу наступний сезон розпочати у Бундеслізі об'єднаної Німеччини. Зайнявши з клубом 14 місце і врятувавши його від вильоту, влітку 1992 року нападник перейшов у «Нюрнберг». У складі нового клубу провів 28 ігор у Бундеслізі, не зумівши забити жодного м'яча, після чого був відданий в оренду назад в «Динамо» (Дрезден). Реслер, який виріс в НДР, де футболісти офіційно вважалися аматорами, важко адаптовувався після переїзду на захід Німеччини після об'єднання, про що він розповідав в інтерв'ю.[1]

Уве Реслер (позаду Ганса-Уве Пільца) на тренуванні «Динамо» (Дрезден). 3 грудня 1990 року

Манчестер Сіті

[ред. | ред. код]

У березні 1994 року Реслер приїхав на перегляд в англійський «Манчестер Сіті». Можливість проявити себе він отримав в матчі резервного складу проти «Бернлі» і використовував її, забивши два м'ячі. Результатом стала тримісячна оренда. Через тиждень він дебютував і за основний склад у грі проти «Квінз Парк Рейнджерс». В 12 матчах Реслер забив п'ять м'ячів і підписав повноцінний контракт з «городянами». Сума трансферу оцінювалася в 375—500 тисяч фунтів.

Сезон 1994/95 почався для «Сіті» з невдачі у стартовому турі команда поступилася «Арсеналу» з рахунком 0:3. Згодом Реслер налагодив взаємодію з напарником по атаці Полом Волшем і за сезон забив 22 м'ячі в чемпіонаті і Кубку. У кубковій грі проти «Ноттс Каунті» Реслер відзначився чотири рази, повторивши досягнення Джонні Гарта 1953 року. За підсумками сезону він став найкращим бомбардиром команди і отримав приз гравцеві року в «Манчестер Сіті».

На початку сезону 1995/96 «Сіті» очолив Алан Болл. Схема команди змінилася і, незважаючи на сильних флангових гравців, упор робився на атаки через центр. Крім того, був проданий напарник Реслера по атаці — Пол Волш. Ситуація, що склалася, призвела до конфлікту гравця з тренером, переможцем з якого вийшов Реслер. У дербі проти «Манчестер Юнайтед» він вийшов на заміну і забив красивий гол. За підсумками сезону «Манчестер Сіті» покинув Прем'єр-лігу, проте Реслер залишився вірним команді.

Провівши ще один важкий сезон, затьмарений травмами, Реслер покинув «Манчестер Сіті» після закінчення сезону 1997/98, в якому «городяни» покинули перший дивізіон, в статусі вільного агента. За чотири роки у складі «Сіті» він провів 176 ігор, в яких відзначився 64 рази. У грудні 2009 року він був включений до Зали слави клубу[2].

Повернення в Німеччину

[ред. | ред. код]

Влітку 1998 року Реслер уклав однорічний контракт з «Кайзерслаутерном», який тільки що виграв чемпіонат Німеччини. Кращою грою в складі команди для Реслера став матч Ліги чемпіонів проти ГІКа, в якому він оформив хет-трик. У чвертьфіналі Ліги «Кайзерслаутерн» поступився мюнхенській «Баварії».

Після закінчення сезону він перейшов в Берлін ську «Теніс Боруссію», за яку провів 28 ігор, забивши 6 м'ячів у Другій Бундеслізі. У команді зібрався хороший склад з великою кількістю досвідчених збірників, зокрема віце-чемпіон Європи чех Ян Сухопарек, чемпіон Європи серед юнацьких (до 19) та молодіжних команд (до 21) росіянин Сергій Кир'яков, а також гравці своїх збірних македонець Саша Чирич, марокканець Абдеррахім Уакілі та інші, які грали під керівництвом титулованого Вінфріда Шефера. Команда була одним з головних претендентів на підвищення у класі, втім після банкрутства головного спонсора команди — «Геттінген-груп», 2000 року фіолетові були відправлені в Регіоналлігу, а гравці отримали статус вільного агента.

Повернення в Англію

[ред. | ред. код]

Влітку 2000 року Реслер в статусі вільного агента був запрошений Гленном Годдлом в «Саутгемптон». Стати основним форвардом «святих» Реслеру не дозволила блискуча форма Джеймса Бітті, який забив у листопаді-грудні 10 м'ячів у 10 іграх. Крім того, він отримав травму паху, через яку змушений був піти на операцію, і пропустив кілька тижнів. За «Саутгемптон» Реслер забив лише одного разу — в кубковій грі проти «Менсфілд Тауна».

26 травня 2001 року Реслер в товариській грі проти «Брайтон енд Гоув Альбіон» забив останній м'яч в історії стадіону «Делл». Вибір суперника на прощальний матч на арені був символічний — саме «Брайтон енд Гоув» став першим гостем стадіону в 1898 році.[3]

У наступному сезоні Реслер був відданий в оренду «Вест Бромвіч Альбіон», який шукав заміну для травмованого Скотта Добі.[4] У складі «Вест Брому» він дебютував 31 жовтня 2001 року в грі проти «Крістал Пелеса». Всього за клуб він провів п'ять матчів. Єдиний гол забив у ворота «Ноттінгем Форест» в листопаді 2001 року.

Завершення кар'єри

[ред. | ред. код]

У січні 2002 року Реслер покинув Англію і перейшов в «Унтергахінг», разом з яким за підсумками сезону завоював путівку в Бундеслігу, втім там так і не зіграв.

У липні 2002 року Реслер перейшов в норвезький «Ліллестрем», за який забив 10 м'ячів в 11 іграх другої половини сезону. На початку 2003 року Реслер завершив кар'єру гравця після того, як у нього був діагностований рак[5][6]. Пройшовши курс хіміотерапії він переміг хворобу і повернувся у футбол, перейшовши до тренерської діяльності.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

26 січня 1988 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної НДР в товариському матчі з Кувейтом, що завершився перемогою з рахунком 2:1. Брав участь в останньому матчі в історії збірної НДР — 12 вересня 1990 року, за 21 день до возз'єднання Німеччини, проти Бельгії.[7]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Робота в Норвегії

[ред. | ред. код]

«Ліллестрем»

[ред. | ред. код]

Відновившись після лікування раку, в 2005 році, Реслер зайняв пост головного тренера норвезького «Ліллестрема». Під його керівництвом команда двічі поспіль займала 4-е місце в чемпіонаті Норвегії, а також вийшла у фінали національного кубка і Королівської ліги, в яких поступилася. Результати не задовольнили керівництво клубу і 13 листопада 2006 року Реслер був звільнений.[8]

«Вікінг»

[ред. | ред. код]

22 листопада 2006 року Реслер очолив «Вікінг».[9] У 2007 році він привів команду до третього місця в чемпіонаті. Покинув команду 18 листопада 2009 року.[10]

Уве Реслер під час роботи тренером «Вікінга». 2009 рік.

«Молде»

[ред. | ред. код]

31 серпня 2010 року підписав короткостроковий контракт з «Молде», виступивши в ролі «пожежного» наприкінці сезону. Під його керівництвом в останніх восьми іграх сезону команда подвоїла кількість набраних очок і зберегла місце у вищому дивізіоні. По закінченні сезону на посаді головного тренера команди Реслера змінив Уле Гуннар Сульшер.[11]

Робота в Англії

[ред. | ред. код]

«Брентфорд»

[ред. | ред. код]

У червні 2011 року Реслер повернувся до Англії, уклавши дворічний контракт з «Брентфордом».[12] Перший офіційний матч під керівництвом Реслера команда виграла в «Йовіл Тауна» з рахунком 2:0. Перший сезон склався вдало — за підсумками чемпіонату «Брентфорд» набрав 67 очок і фінішував на 9 місці в Першій футбольній лізі, що стало найкращим результатом для команди за останні шість років.

В наступному сезоні 2012/13 «Брентфорд» зупинився за крок від підвищення в класі. Спочатку, в драматичному матчі, команда поступилася «Донкастер Роверз», перемога над яким дозволяла безпосередньо вийти в дивізіон вище. «Брентфорд» потрапив у плей-оф, у фінальному матчі якого поступився на «Вемблі» «Йовілу» з рахунком 1:2.

Після невдалої кінцівки сезону 2012/13 Реслер почав перебудову команди. Перед стартом чергового сезону команду поповнило 13 новачків, як куплених, так і взятих в оренду. У листопаді-грудні 2013 року «Брентфорд» здобув сім перемог у восьми іграх. 7 грудня 2013 року Реслер залишив свій пост. Під керівництвом його наступника, Марка Ворбертона, клуб завершив сезон на 2 місці і заробив підвищення в класі. Ветеран команди Кевін О'Коннор в інтерв'ю віддав належне Реслеру, заявивши, що німецький фахівець працював на рівні Прем'єр-ліги і зумів змінити менталітет гравців, давши їм впевненість у своїх силах.[13]

«Віган»

[ред. | ред. код]

7 грудня 2013 року Реслер був призначений на пост головного тренера клубу «Віган Атлетік».[14] Дебют німця на чолі клубу припав на матч Ліги Європи проти словенського «Марибора», що завершився поразкою 1:2.

У березні 2014 року «Віган» здобув сенсаційну перемогу над не чужим для Уве «Манчестер Сіті» на стадіоні «[[Етіхад (стадіон)|Етіхад]» з рахунком 2 1, вибивши фаворита в 1/4 Кубка Англії. На наступній стадії «Віган» вибув, поступившись в серії пенальті лондонському «Арсеналу». Сезон 2013/14 команда завершила на п'ятому місці у Чемпіоншипі і потрапила в плей-оф, де поступилася «Квінз Парк Рейнджерс» з рахунком 1:2 в додатковий час.

У сезоні 2014/15 «Віган» вважався одним з фаворитів турніру. Гра ж команди не виправдала прогнозів і «Віган» до листопада 2014 року опинився в зоні вильоту. 13 листопада Реслер був звільнений з посади головного тренера.[15] Виправити ситуацію це не допомогло і за підсумками чемпіонату команда опустилася в дивізіон нижче.

«Лідс Юнайтед»

[ред. | ред. код]

В лютому 2015 року Реслер відхилив пропозицію очолити «Мюнхен 1860», сподіваючись отримати нову роботу в Англії.[16] 20 травня 2015 року він був призначений головним тренером «Лідс Юнайтед», уклавши контракт на два роки.[17] Першу гру під керівництвом Реслера «Лідс» зіграв проти «Бернлі» 8 серпня 2015 року, матч завершився нічиєю 1:1. 19 жовтня він був відправлений у відставку після того, як команда здобула лише дві перемоги в 12 іграх і опустилася на 18-е місце в таблиці.[18]

«Флітвуд Таун»

[ред. | ред. код]

30 липня 2016 року Реслер очолив клуб «Флітвуд Таун», який виступав у третьому дивізіоні англійського футболу[19]. У першому сезоні під його керівництвом команда посіла четверте місце у чемпіонаті, а в півфіналі плей-оф за вихід у дивізіон вище за сумою двох матчів поступилася «Бредфорд Сіті» (0:1, 0:0). У наступному році ситуація була не кращою і німецький спеціаліст був звільнений 17 лютого 2018 року після семи поспіль поразок у всіх змаганнях[20].

«Мальме»

[ред. | ред. код]

12 червня 2018 року Реслер був оголошений новим головним тренером шведського чемпіона клубу «Мальме», підписавши з ним угоду на 2,5 роки[21]. Перший сезон 2018 року закінчив з клубом на третьому місці, яка дало право на наступний рік зіграти у Лізі Європи.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1987–88 НДР «Локомотив» (Лейпциг) 3 0 КНДР 0 0 КВК 2 0 - - - 5 0
1988–89 НДР «Хемі» (Лейпциг) ДЛ (ІІ) 27 6 КНДР 0 0 КВК 0 0 - - - 27 6
1988–89 НДР «Магдебург» 9 3 КНДР 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 9 3
1989–90 24 11 КНДР 0 0 - - - - - - 24 11
1990–91 13 5 КНДР 0 0 КУЄФА 4 0 - - - 17 5
Усього за «Магдебург» 37 16 0 0 4 0 - - 41 16
1990–91 Німеччина «Динамо» (Дрезден) 13 3 КНДР 0 0 КЧ 2 0 - - - 15 3
1991–92 БЛ 33 4 КН 3 2 - - - - - - 36 6
1992–93 Німеччина «Нюрнберг» БЛ 28 0 КН 3 3 КУЄФА 0 0 - - - 31 3
1993–94 Німеччина «Динамо» (Дрезден) БЛ 7 0 КН 1 0 CPKR 1 0 - - - 9 0
Усього за «Динамо» (Дрезден) 53 7 4 2 3 0 - - 60 9
1993–94 Англія «Манчестер Сіті» ПЛ 12 5 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 9 0
1994–95 ПЛ 31 15 КА+КЛ 4+3 5+2 - - - - - - 38 22
1995–96 ПЛ 36 9 КА+КЛ 5+3 2+2 - - - - - - 44 13
1996–97 1Д (ІІ) 44 15 КА+КЛ 3+2 1+1 - - - - - - 49 17
1997–98 1Д (ІІ) 29 6 КА+КЛ 2+2 1+0 - - - - - - 33 7
Усього за «Манчестер Сіті» 152 50 24 14 - - - - 176 64
1998–99 Німеччина «Кайзерслаутерн» БЛ 28 8 КН+КЛ 2+1 2+0 ЛЧ 6 3 - - - 37 13
1999–00 Німеччина «Теніс Боруссія» 2БЛ (ІІ) 28 6 КН 2 3 - - - - - - 30 9
2000–01 Англія «Саутгемптон» ПЛ 19 0 КА+КЛ 2+2 0+1 - - - - - - 23 1
2001–02 ПЛ 4 0 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 23 1
Усього за «Саутгемптон» 23 0 5 1 - - - - 28 1
2001–02 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 1Д (ІІ) 5 1 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 5 1
2001–02 Німеччина «Унтергахінг» 2БЛ (ІІ) 14 5 КН 0 0 - - - - - - 14 5
2002 Норвегія «Ліллестрем» E 10 9 КН - - ЛЧ 2 0 - - - 12 9
2003 E 1 1 КН 0 0 - - - - - - 10 9
Усього за «Ліллестрем» 11 10 0 0 2 0 - - 13 10
Усього за кар'єру 391 106 41 25 17 3 - - 449 134

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — НДР НДР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26-1-1990 Ель-Кувейт Кувейт Кувейт 1 – 2 НДР НДР товариський матч - Замінений на 65-ій хвилині 65'
28-3-1990 Берлін НДР НДР 3 – 2 США США товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
11-4-1990 Хемніц НДР НДР 2 – 1 Єгипет Єгипет товариський матч -
13-5-1990 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 3 – 3 НДР НДР товариський матч - Вийшов на заміну на 77-ій хвилині 77'
12-9-1990 Андерлехт Бельгія Бельгія 0 – 2 НДР НДР товариський матч -
Усього Матчів 5 Голів 0

Тренерський стиль

[ред. | ред. код]

Команди Реслера відрізняються активним високим пресингом, частою ротацією складу. Найуживаніші тактичні схеми гри — 4-3-3 або 3-5-2.[22] Свій стиль Реслер порівнює з командами, якими керує його співвітчизник Юрген Клопп[23] і описує його як «футбольний хеві-метал», швидка атакуюча гра зі стрімким переходом від оборони до атаки.[24]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений з норвежкою, має двох синів, названих за іменами колишніх гравців «Манчестер Сіті» — Коліна (на честь Коліна Белла) і Тоні (на честь Тоні Бука).[25]

У 2013 році видав автобіографію, названу «Knocking Down Walls».[26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Backs to the Wall. "The Times".
  2. Clayton, David (2 грудня 2009). Uwe Rosler exclusive interview. Manchester City F.C. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 24 грудня 2009.
  3. Rosler stakes his claim. "southampton-mad.co.uk". Архів оригіналу за 21 березня 2012.
  4. Rosler comes to Albion's aid. "BBC Sport".
  5. Where they are now? Uwe Rosler. "BBC Sport". Архів оригіналу за 4 січня 2006.
  6. Уве Реслер бореться за життя. "Радянський спорт".[недоступне посилання з Жовтень 2019]
  7. The East German team that refused to die. "BBC". Архів оригіналу за 28 грудня 2015.
  8. Lillestrøm end Rösler reign. "UEFA". Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 16 березня 2017.
  9. Rosler back in work at helm of Norway's Viking. "ESPN". Архів оригіналу за 15 жовтня 2012.
  10. Rösler ferdig i Viking. "Aftenposten". Архів оригіналу за 23 лютого 2012.
  11. Man Utd legend Ole Gunnar Solskjaer takes over at Molde. "BBC Sport".
  12. Uwe Rösler named as Brentford manager. "BBC Sport".
  13. O'Connor pays tribute to former Bees boss Rosler. "getwestlondon". Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
  14. Uwe Rosler: Wigan Athletic appoint Brentford manager as boss. "BBC Sport". Архів оригіналу за 8 грудня 2013.
  15. Uwe Rosler sacked by Wigan Athletic. "The Telegraph". Архів оригіналу за 13 листопада 2014.
  16. Uwe Rosler turns down head coach role at 1860 Munich as former Wigan boss holds out for another job in England. "Daily Mail". Архів оригіналу за 30 травня 2015.
  17. Uwe Rosler Named Head Coach. "Leeds United". Архів оригіналу за 3 березня 2016.
  18. Uwe Rosler: Leeds United sack head coach after 12 games. "BBC Sport". Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
  19. Uwe Rosler: Fleetwood Town appoint ex-Leeds, Wigan and Brentford boss. "BBC Sport". Архів оригіналу за 2 серпня 2016.
  20. Uwe Rosler: German sacked as Fleetwood Town head coach. BBC Sport. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
  21. Välkommen till Malmö FF, Uwe Rösler (швед.). Malmö FF. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  22. Wigan 0 Burnley 0: Rosler hoping to keep hold of loan star Powell. "Daily Mail". Архів оригіналу за 30 грудня 2013.
  23. Uwe Rosler named head coach. "Yorkshire Evening Post". Архів оригіналу за 22 травня 2015.
  24. Rosler to bring 'heavy metal' football. "Leeds United". Архів оригіналу за 24 травня 2015.
  25. FA Cup: Manchester City cult hero Uwe Rosler returns, 20 years on. "BBC Sport". Архів оригіналу за 2 листопада 2014.
  26. How Rosler secured his greatest win. "Manchester Evening News". Архів оригіналу за 12 жовтня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]