Уве Реслер
Уве Реслер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 15 листопада 1968 (55 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альтенбург, НДР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Німеччина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Уве Реслер (нім. Uwe Rösler, нар. 15 листопада 1968, Альтенбург) — німецький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб данського клубу «Орхус».
Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті», а також національну збірну НДР.
У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за команду клубу «Локомотив» (Лейпциг), в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах чемпіонату НДР. Не закріпившись у головній команді міста Реслер 1988 року став гравцем більш скромного «Хемі» (Лейпциг) з другого дивізіону, а в березні 1989 року повернувся у вищий дивізіон, де став виступати за «Магдебург».
На початку 1991 року Реслер став гравцем «Динамо» (Дрезден), з яким у сезоні 1990/91 став віце-чемпіонам останнього розіграшу чемпіонату НДР. Цей результат дозволив клубу наступний сезон розпочати у Бундеслізі об'єднаної Німеччини. Зайнявши з клубом 14 місце і врятувавши його від вильоту, влітку 1992 року нападник перейшов у «Нюрнберг». У складі нового клубу провів 28 ігор у Бундеслізі, не зумівши забити жодного м'яча, після чого був відданий в оренду назад в «Динамо» (Дрезден). Реслер, який виріс в НДР, де футболісти офіційно вважалися аматорами, важко адаптовувався після переїзду на захід Німеччини після об'єднання, про що він розповідав в інтерв'ю.[1]
У березні 1994 року Реслер приїхав на перегляд в англійський «Манчестер Сіті». Можливість проявити себе він отримав в матчі резервного складу проти «Бернлі» і використовував її, забивши два м'ячі. Результатом стала тримісячна оренда. Через тиждень він дебютував і за основний склад у грі проти «Квінз Парк Рейнджерс». В 12 матчах Реслер забив п'ять м'ячів і підписав повноцінний контракт з «городянами». Сума трансферу оцінювалася в 375—500 тисяч фунтів.
Сезон 1994/95 почався для «Сіті» з невдачі у стартовому турі команда поступилася «Арсеналу» з рахунком 0:3. Згодом Реслер налагодив взаємодію з напарником по атаці Полом Волшем і за сезон забив 22 м'ячі в чемпіонаті і Кубку. У кубковій грі проти «Ноттс Каунті» Реслер відзначився чотири рази, повторивши досягнення Джонні Гарта 1953 року. За підсумками сезону він став найкращим бомбардиром команди і отримав приз гравцеві року в «Манчестер Сіті».
На початку сезону 1995/96 «Сіті» очолив Алан Болл. Схема команди змінилася і, незважаючи на сильних флангових гравців, упор робився на атаки через центр. Крім того, був проданий напарник Реслера по атаці — Пол Волш. Ситуація, що склалася, призвела до конфлікту гравця з тренером, переможцем з якого вийшов Реслер. У дербі проти «Манчестер Юнайтед» він вийшов на заміну і забив красивий гол. За підсумками сезону «Манчестер Сіті» покинув Прем'єр-лігу, проте Реслер залишився вірним команді.
Провівши ще один важкий сезон, затьмарений травмами, Реслер покинув «Манчестер Сіті» після закінчення сезону 1997/98, в якому «городяни» покинули перший дивізіон, в статусі вільного агента. За чотири роки у складі «Сіті» він провів 176 ігор, в яких відзначився 64 рази. У грудні 2009 року він був включений до Зали слави клубу[2].
Влітку 1998 року Реслер уклав однорічний контракт з «Кайзерслаутерном», який тільки що виграв чемпіонат Німеччини. Кращою грою в складі команди для Реслера став матч Ліги чемпіонів проти ГІКа, в якому він оформив хет-трик. У чвертьфіналі Ліги «Кайзерслаутерн» поступився мюнхенській «Баварії».
Після закінчення сезону він перейшов в Берлін ську «Теніс Боруссію», за яку провів 28 ігор, забивши 6 м'ячів у Другій Бундеслізі. У команді зібрався хороший склад з великою кількістю досвідчених збірників, зокрема віце-чемпіон Європи чех Ян Сухопарек, чемпіон Європи серед юнацьких (до 19) та молодіжних команд (до 21) росіянин Сергій Кир'яков, а також гравці своїх збірних македонець Саша Чирич, марокканець Абдеррахім Уакілі та інші, які грали під керівництвом титулованого Вінфріда Шефера. Команда була одним з головних претендентів на підвищення у класі, втім після банкрутства головного спонсора команди — «Геттінген-груп», 2000 року фіолетові були відправлені в Регіоналлігу, а гравці отримали статус вільного агента.
Влітку 2000 року Реслер в статусі вільного агента був запрошений Гленном Годдлом в «Саутгемптон». Стати основним форвардом «святих» Реслеру не дозволила блискуча форма Джеймса Бітті, який забив у листопаді-грудні 10 м'ячів у 10 іграх. Крім того, він отримав травму паху, через яку змушений був піти на операцію, і пропустив кілька тижнів. За «Саутгемптон» Реслер забив лише одного разу — в кубковій грі проти «Менсфілд Тауна».
26 травня 2001 року Реслер в товариській грі проти «Брайтон енд Гоув Альбіон» забив останній м'яч в історії стадіону «Делл». Вибір суперника на прощальний матч на арені був символічний — саме «Брайтон енд Гоув» став першим гостем стадіону в 1898 році.[3]
У наступному сезоні Реслер був відданий в оренду «Вест Бромвіч Альбіон», який шукав заміну для травмованого Скотта Добі.[4] У складі «Вест Брому» він дебютував 31 жовтня 2001 року в грі проти «Крістал Пелеса». Всього за клуб він провів п'ять матчів. Єдиний гол забив у ворота «Ноттінгем Форест» в листопаді 2001 року.
У січні 2002 року Реслер покинув Англію і перейшов в «Унтергахінг», разом з яким за підсумками сезону завоював путівку в Бундеслігу, втім там так і не зіграв.
У липні 2002 року Реслер перейшов в норвезький «Ліллестрем», за який забив 10 м'ячів в 11 іграх другої половини сезону. На початку 2003 року Реслер завершив кар'єру гравця після того, як у нього був діагностований рак[5][6]. Пройшовши курс хіміотерапії він переміг хворобу і повернувся у футбол, перейшовши до тренерської діяльності.
26 січня 1988 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної НДР в товариському матчі з Кувейтом, що завершився перемогою з рахунком 2:1. Брав участь в останньому матчі в історії збірної НДР — 12 вересня 1990 року, за 21 день до возз'єднання Німеччини, проти Бельгії.[7]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів.
Відновившись після лікування раку, в 2005 році, Реслер зайняв пост головного тренера норвезького «Ліллестрема». Під його керівництвом команда двічі поспіль займала 4-е місце в чемпіонаті Норвегії, а також вийшла у фінали національного кубка і Королівської ліги, в яких поступилася. Результати не задовольнили керівництво клубу і 13 листопада 2006 року Реслер був звільнений.[8]
22 листопада 2006 року Реслер очолив «Вікінг».[9] У 2007 році він привів команду до третього місця в чемпіонаті. Покинув команду 18 листопада 2009 року.[10]
31 серпня 2010 року підписав короткостроковий контракт з «Молде», виступивши в ролі «пожежного» наприкінці сезону. Під його керівництвом в останніх восьми іграх сезону команда подвоїла кількість набраних очок і зберегла місце у вищому дивізіоні. По закінченні сезону на посаді головного тренера команди Реслера змінив Уле Гуннар Сульшер.[11]
У червні 2011 року Реслер повернувся до Англії, уклавши дворічний контракт з «Брентфордом».[12] Перший офіційний матч під керівництвом Реслера команда виграла в «Йовіл Тауна» з рахунком 2:0. Перший сезон склався вдало — за підсумками чемпіонату «Брентфорд» набрав 67 очок і фінішував на 9 місці в Першій футбольній лізі, що стало найкращим результатом для команди за останні шість років.
В наступному сезоні 2012/13 «Брентфорд» зупинився за крок від підвищення в класі. Спочатку, в драматичному матчі, команда поступилася «Донкастер Роверз», перемога над яким дозволяла безпосередньо вийти в дивізіон вище. «Брентфорд» потрапив у плей-оф, у фінальному матчі якого поступився на «Вемблі» «Йовілу» з рахунком 1:2.
Після невдалої кінцівки сезону 2012/13 Реслер почав перебудову команди. Перед стартом чергового сезону команду поповнило 13 новачків, як куплених, так і взятих в оренду. У листопаді-грудні 2013 року «Брентфорд» здобув сім перемог у восьми іграх. 7 грудня 2013 року Реслер залишив свій пост. Під керівництвом його наступника, Марка Ворбертона, клуб завершив сезон на 2 місці і заробив підвищення в класі. Ветеран команди Кевін О'Коннор в інтерв'ю віддав належне Реслеру, заявивши, що німецький фахівець працював на рівні Прем'єр-ліги і зумів змінити менталітет гравців, давши їм впевненість у своїх силах.[13]
7 грудня 2013 року Реслер був призначений на пост головного тренера клубу «Віган Атлетік».[14] Дебют німця на чолі клубу припав на матч Ліги Європи проти словенського «Марибора», що завершився поразкою 1:2.
У березні 2014 року «Віган» здобув сенсаційну перемогу над не чужим для Уве «Манчестер Сіті» на стадіоні «[[Етіхад (стадіон)|Етіхад]» з рахунком 2 1, вибивши фаворита в 1/4 Кубка Англії. На наступній стадії «Віган» вибув, поступившись в серії пенальті лондонському «Арсеналу». Сезон 2013/14 команда завершила на п'ятому місці у Чемпіоншипі і потрапила в плей-оф, де поступилася «Квінз Парк Рейнджерс» з рахунком 1:2 в додатковий час.
У сезоні 2014/15 «Віган» вважався одним з фаворитів турніру. Гра ж команди не виправдала прогнозів і «Віган» до листопада 2014 року опинився в зоні вильоту. 13 листопада Реслер був звільнений з посади головного тренера.[15] Виправити ситуацію це не допомогло і за підсумками чемпіонату команда опустилася в дивізіон нижче.
В лютому 2015 року Реслер відхилив пропозицію очолити «Мюнхен 1860», сподіваючись отримати нову роботу в Англії.[16] 20 травня 2015 року він був призначений головним тренером «Лідс Юнайтед», уклавши контракт на два роки.[17] Першу гру під керівництвом Реслера «Лідс» зіграв проти «Бернлі» 8 серпня 2015 року, матч завершився нічиєю 1:1. 19 жовтня він був відправлений у відставку після того, як команда здобула лише дві перемоги в 12 іграх і опустилася на 18-е місце в таблиці.[18]
30 липня 2016 року Реслер очолив клуб «Флітвуд Таун», який виступав у третьому дивізіоні англійського футболу[19]. У першому сезоні під його керівництвом команда посіла четверте місце у чемпіонаті, а в півфіналі плей-оф за вихід у дивізіон вище за сумою двох матчів поступилася «Бредфорд Сіті» (0:1, 0:0). У наступному році ситуація була не кращою і німецький спеціаліст був звільнений 17 лютого 2018 року після семи поспіль поразок у всіх змаганнях[20].
12 червня 2018 року Реслер був оголошений новим головним тренером шведського чемпіона клубу «Мальме», підписавши з ним угоду на 2,5 роки[21]. Перший сезон 2018 року закінчив з клубом на третьому місці, яка дало право на наступний рік зіграти у Лізі Європи.
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1987–88 | «Локомотив» (Лейпциг) | OЛ | 3 | 0 | КНДР | 0 | 0 | КВК | 2 | 0 | - | - | - | 5 | 0 |
1988–89 | «Хемі» (Лейпциг) | ДЛ (ІІ) | 27 | 6 | КНДР | 0 | 0 | КВК | 0 | 0 | - | - | - | 27 | 6 |
1988–89 | «Магдебург» | OЛ | 9 | 3 | КНДР | 0 | 0 | КУЄФА | 0 | 0 | - | - | - | 9 | 3 |
1989–90 | OЛ | 24 | 11 | КНДР | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 24 | 11 | |
1990–91 | OЛ | 13 | 5 | КНДР | 0 | 0 | КУЄФА | 4 | 0 | - | - | - | 17 | 5 | |
Усього за «Магдебург» | 37 | 16 | 0 | 0 | 4 | 0 | - | - | 41 | 16 | |||||
1990–91 | «Динамо» (Дрезден) | OЛ | 13 | 3 | КНДР | 0 | 0 | КЧ | 2 | 0 | - | - | - | 15 | 3 |
1991–92 | БЛ | 33 | 4 | КН | 3 | 2 | - | - | - | - | - | - | 36 | 6 | |
1992–93 | «Нюрнберг» | БЛ | 28 | 0 | КН | 3 | 3 | КУЄФА | 0 | 0 | - | - | - | 31 | 3 |
1993–94 | «Динамо» (Дрезден) | БЛ | 7 | 0 | КН | 1 | 0 | CPKR | 1 | 0 | - | - | - | 9 | 0 |
Усього за «Динамо» (Дрезден) | 53 | 7 | 4 | 2 | 3 | 0 | - | - | 60 | 9 | |||||
1993–94 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 12 | 5 | КА+КЛ | 0+0 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 9 | 0 |
1994–95 | ПЛ | 31 | 15 | КА+КЛ | 4+3 | 5+2 | - | - | - | - | - | - | 38 | 22 | |
1995–96 | ПЛ | 36 | 9 | КА+КЛ | 5+3 | 2+2 | - | - | - | - | - | - | 44 | 13 | |
1996–97 | 1Д (ІІ) | 44 | 15 | КА+КЛ | 3+2 | 1+1 | - | - | - | - | - | - | 49 | 17 | |
1997–98 | 1Д (ІІ) | 29 | 6 | КА+КЛ | 2+2 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 7 | |
Усього за «Манчестер Сіті» | 152 | 50 | 24 | 14 | - | - | - | - | 176 | 64 | |||||
1998–99 | «Кайзерслаутерн» | БЛ | 28 | 8 | КН+КЛ | 2+1 | 2+0 | ЛЧ | 6 | 3 | - | - | - | 37 | 13 |
1999–00 | «Теніс Боруссія» | 2БЛ (ІІ) | 28 | 6 | КН | 2 | 3 | - | - | - | - | - | - | 30 | 9 |
2000–01 | «Саутгемптон» | ПЛ | 19 | 0 | КА+КЛ | 2+2 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 23 | 1 |
2001–02 | ПЛ | 4 | 0 | КА+КЛ | 0+1 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 23 | 1 | |
Усього за «Саутгемптон» | 23 | 0 | 5 | 1 | - | - | - | - | 28 | 1 | |||||
2001–02 | «Вест-Бромвіч Альбіон» | 1Д (ІІ) | 5 | 1 | КА+КЛ | 0+0 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 5 | 1 |
2001–02 | «Унтергахінг» | 2БЛ (ІІ) | 14 | 5 | КН | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 14 | 5 |
2002 | «Ліллестрем» | E | 10 | 9 | КН | - | - | ЛЧ | 2 | 0 | - | - | - | 12 | 9 |
2003 | E | 1 | 1 | КН | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 10 | 9 | |
Усього за «Ліллестрем» | 11 | 10 | 0 | 0 | 2 | 0 | - | - | 13 | 10 | |||||
Усього за кар'єру | 391 | 106 | 41 | 25 | 17 | 3 | - | - | 449 | 134 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
26-1-1990 | Ель-Кувейт | Кувейт | 1 – 2 | НДР | товариський матч | - | 65' |
28-3-1990 | Берлін | НДР | 3 – 2 | США | товариський матч | - | 80' |
11-4-1990 | Хемніц | НДР | 2 – 1 | Єгипет | товариський матч | - | |
13-5-1990 | Ріо-де-Жанейро | Бразилія | 3 – 3 | НДР | товариський матч | - | 77' |
12-9-1990 | Андерлехт | Бельгія | 0 – 2 | НДР | товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 5 | Голів | 0 |
Команди Реслера відрізняються активним високим пресингом, частою ротацією складу. Найуживаніші тактичні схеми гри — 4-3-3 або 3-5-2.[22] Свій стиль Реслер порівнює з командами, якими керує його співвітчизник Юрген Клопп[23] і описує його як «футбольний хеві-метал», швидка атакуюча гра зі стрімким переходом від оборони до атаки.[24]
Одружений з норвежкою, має двох синів, названих за іменами колишніх гравців «Манчестер Сіті» — Коліна (на честь Коліна Белла) і Тоні (на честь Тоні Бука).[25]
У 2013 році видав автобіографію, названу «Knocking Down Walls».[26]
- ↑ Backs to the Wall. "The Times".
- ↑ Clayton, David (2 грудня 2009). Uwe Rosler exclusive interview. Manchester City F.C. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 24 грудня 2009.
- ↑ Rosler stakes his claim. "southampton-mad.co.uk". Архів оригіналу за 21 березня 2012.
- ↑ Rosler comes to Albion's aid. "BBC Sport".
- ↑ Where they are now? Uwe Rosler. "BBC Sport". Архів оригіналу за 4 січня 2006.
- ↑ Уве Реслер бореться за життя. "Радянський спорт".[недоступне посилання з Жовтень 2019]
- ↑ The East German team that refused to die. "BBC". Архів оригіналу за 28 грудня 2015.
- ↑ Lillestrøm end Rösler reign. "UEFA". Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ Rosler back in work at helm of Norway's Viking. "ESPN". Архів оригіналу за 15 жовтня 2012.
- ↑ Rösler ferdig i Viking. "Aftenposten". Архів оригіналу за 23 лютого 2012.
- ↑ Man Utd legend Ole Gunnar Solskjaer takes over at Molde. "BBC Sport".
- ↑ Uwe Rösler named as Brentford manager. "BBC Sport".
- ↑ O'Connor pays tribute to former Bees boss Rosler. "getwestlondon". Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
- ↑ Uwe Rosler: Wigan Athletic appoint Brentford manager as boss. "BBC Sport". Архів оригіналу за 8 грудня 2013.
- ↑ Uwe Rosler sacked by Wigan Athletic. "The Telegraph". Архів оригіналу за 13 листопада 2014.
- ↑ Uwe Rosler turns down head coach role at 1860 Munich as former Wigan boss holds out for another job in England. "Daily Mail". Архів оригіналу за 30 травня 2015.
- ↑ Uwe Rosler Named Head Coach. "Leeds United". Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- ↑ Uwe Rosler: Leeds United sack head coach after 12 games. "BBC Sport". Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
- ↑ Uwe Rosler: Fleetwood Town appoint ex-Leeds, Wigan and Brentford boss. "BBC Sport". Архів оригіналу за 2 серпня 2016.
- ↑ Uwe Rosler: German sacked as Fleetwood Town head coach. BBC Sport. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Välkommen till Malmö FF, Uwe Rösler (швед.). Malmö FF. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- ↑ Wigan 0 Burnley 0: Rosler hoping to keep hold of loan star Powell. "Daily Mail". Архів оригіналу за 30 грудня 2013.
- ↑ Uwe Rosler named head coach. "Yorkshire Evening Post". Архів оригіналу за 22 травня 2015.
- ↑ Rosler to bring 'heavy metal' football. "Leeds United". Архів оригіналу за 24 травня 2015.
- ↑ FA Cup: Manchester City cult hero Uwe Rosler returns, 20 years on. "BBC Sport". Архів оригіналу за 2 листопада 2014.
- ↑ How Rosler secured his greatest win. "Manchester Evening News". Архів оригіналу за 12 жовтня 2013.
- Уве Реслер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Уве Реслер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Уве Реслер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Уве Реслер на сайті Soccerbase (англ.)
- Уве Реслер на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Уве Реслер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 листопада
- Народились 1968
- Німецькі футболісти
- Німецькі футбольні тренери
- Гравці збірної НДР з футболу
- Футболісти «Локомотива» (Лейпциг)
- Футболісти «Магдебурга»
- Футболісти «Динамо» (Дрезден)
- Футболісти «Нюрнберга»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Футболісти «Кайзерслаутерна»
- Футболісти «Теніс Боруссії»
- Футболісти «Саутгемптона»
- Футболісти «Вест Бромвіч Альбіона»
- Футболісти «Унтергахінга»
- Футболісти «Ліллестрема»
- Тренери ФК «Ліллестрем»
- Тренери ФК «Вікінг»
- Тренери ФК «Молде»
- Тренери ФК «Брентфорд»
- Тренери ФК «Віган Атлетік»
- Тренери ФК «Лідс Юнайтед»
- Тренери ФК «Флітвуд Таун»
- Тренери ФК «Мальме»
- Тренери ФК «Фортуна» (Дюссельдорф)
- Тренери ФК «Орхус»
- Німецькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Норвегії
- Уродженці Альтенбурга