Ферульниця довголиста
| Ферульниця довголиста | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eriosynaphe longifolia Fisch. ex Spreng., 1818 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Ферульниця довголиста[1], еріозинафа довголиста[2] (Eriosynaphe longifolia) — вид трав'янистих рослин з родини окружкових (Apiaceae).
Багаторічна рослина від 50 до 100 см заввишки, розчепірено-гілляста, сиза, гола. Прикореневі листки тричі перисторозсічені, з довгими лінійними гострими частками; верхні листки скорочені до довгастих, трохи роздутих стеблоохопних піхв. Зонтики численні, 5–20-променеві, з них верхівковий плодючі, бічні — безплідні. Пелюстки жовтувато-зеленуваті. Плоди до 9 мм завдовжки, спинка повстяно запушена[2].
Період цвітіння: червень і липень[2].
Поширений в Україні, південно-європейській Росії, західному Казахстані[3][4].
В Україні вид зростає у степах, на глинистих, вапнякових і крейдяних схилах — у донецькому Лісостепу (Луганська область) і південній частині Степу (околиці Миколаєва й смт Асканія-Нова), рідко[2].
- ↑ Eriosynaphe longifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 236, 237.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 24.09.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.09.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
