Очікує на перевірку

Фотоплівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Непроявлена фотоплівка
Кольорові шари плівки: 1) Пластикова підкладка; 2) Емульсія з покриттям антивідблиску; 3) Емульсія, чутлива до червоного світла; 4) Емульсія, чутлива до зеленого світла; 5) жовтий фільтр; 6) Емульсія, чутлива до синього світла; 7) УФ-фільтр; 8) захисний шар; 9) видиме світло
Фрагмент 16-мм плівки з кількома кадрами
Фотоплівка Свема
тип 667
перша кольорова фотоплівка компанії kodak
Різноманіття 35 мм фотоплівок

Фотоплі́вка — це прозора стрічка, вкрита чутливою до світла речовиною (емульсією), що використовується у фотозйомці для фіксації зображення.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Основа емульсії — желатин, речовина, що збільшує об'єм в воді, але не розчиняється. В желатиновій емульсії міститься бромисте срібло. Це нестійка сполука, що під впливом світла розпадається на складові елементи — бром та срібло. В процесі хімічної обробки бром виводиться з плівки, залишаючи на ній лише срібло. Чим більше світла потрапило на плівку, тим більше срібла утворюється в емульсії під час проявлення, і тим темнішим стане ця ділянка кадру. Найтемнішими виходять найсвітліші деталі об'єкту зйомки, і навпаки. Таке «перевернуте» зображення називається негатив. Потім світло через негатив потрапляє у збільшеному вигляді на світлочутливий папір, і ми отримуємо фотознімок (позитив). Існують також слайдові плівки, на яких в результаті з'являється позитивне зображення.

Вздовж плівки зверху та знизу є два ряди квадратних отворів (перфорація) для прокручування плівки механізмом фотоапарата. Плівка знаходиться в касеті, спеціальній коробочці, з якої крізь щілину виглядає кінчик плівки. Касета запобігає засвічуванню плівки.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1820-і р.р. Жозеф Нісефор Ньєпс винайшов спосіб збереження отриманого зображення в камері-обскурі. У ній падаюче світло оброблялося асфальтовим лаком (аналог бітуму) на поверхні зі скла. За допомогою асфальтового лаку зображення набувало форму і ставало видимим. Таким чином вперше в історії розвитку фотографії і всього людства картину створював не художник, а падаючі промені світла в заломлюванні. У 1835 р. англійський фізик Вільям Тальбот винайшов відбиток фотографії — негатив і за допомогою камери-обскури Ньєпса зміг з його допомогою поліпшити якості фотозображень. Після появи цього нововведення знімки стало можливим копіювати. Тальбот зробив свою першу фотографію, на якому було зображено його власне вікно з чіткими віконними ґратами. Пізніше він написав доповідь, в якій називав художнє фото світом прекрасного, так Тальбот заклав в історію фотографії один з майбутніх принципів друку фотографій. У 1861 р. фотограф з Англії Т. Сеттон винайшов перший в історії фотоапарат з єдиним дзеркальним об'єктивом. Принцип роботи цього фотоапарата полягав в наступному, на штатив закріплювався великий ящик з непроникаючою для світла кришкою зверху, але через яку була можливість вести спостереження. Об'єктив ловив фокус на склі, де за допомогою дзеркал формувалося зображення. Першим, хто розпочав у 1889 році масове виробництво фотоматеріалів, був американець Джордж Істмен (Kodak Nr. 1). З 1888 року ця фірма називається «kodak». Інший гранд у бізнесі фотоматеріалів — німецька фірма AGFA. Також відомими виробниками є японські фірми KONICA та FUJIFILM. У 1923 р. був винайдений перший фотоапарат у якому використовується 35 мм плівка, взята з кінематографа. Це дало можливість отримувати невеликі негативи і друкувати великі зображення лише для знімків. Через 2 роки фотоапарати фірми «Leica» вийшли у масове виробництво. У 1935 р. компанія «Kodak» випустила кольорові фотоплівки «Кодакхром» в масове виробництво. Але ще тривалий час при друку їх необхідно було віддавати на доопрацювання після проявлення, де вже накладалися кольорові компоненти під час проявлення. У 1942 р. компанія «Kodak» почала випуск кольорових фотоплівок «Kodakcolor», які стали одними з популярних фотоплівок для професійних та аматорських камер наступні півстоліття. У 1963 р. переворот в друк фотографій внесли фотокамери «Polaroid», які давали можливість друкувати фотографію миттєво після отриманого знімка одним натисканням. Всього лише потрібно було почекати кілька хвилин, щоб на порожньому відбитку з'явилися контури зображень, а потім проступала цілком кольорова фотографія гарної якості. Ще наступні 30 років універсальні фотоапарати Polaroid стали займати провідні місця в історії фото, щоб поступитися епосі цифрової фотографії. У 1970-х рр.. фотоапарати стали комплектувати вбудованим експонометром, автофокусуванням, автоматичними режимами зйомки, в аматорських 35 мм камерах присутній вбудований фотоспалах. Пізніше до 80-х років фотоапарати почали забезпечуватися рідкокристалічними панелями, які показували користувачеві програмні установки і режими фотокамери. Ера цифрової техніки тільки починалася, а ера фотоплівок побачила власний кінець.

Застосування

[ред. | ред. код]

Професійна плівка має термін зберігання і зберігати її слід у холодильній камері звичайного домашнього холодильника. Плівка повинна знаходитися в пластиковій коробочці, і відкривати її слід не раніше, ніж через 1,5-2 години після того, як плівку дістали з холодильника. Інакше може утворитися небажаний конденсат. З часом, якість професійної плівки може погіршуватися. Тому її бажано використовувати «свіжою».

Звичайні плівки можна зберігати при кімнатній температурі. Якість такої плівки з часом довго не знижується за рахунок спеціальних домішок до емульсії.

Для прискорення прояви, підвищення чутливості плівки, застосовують активатори прояви-поліетиленгліколі, гідразин, спирти та ін. Щоб отримати дрібнозернисті зображення в проявники додають розчинники галлоідного срібла -тіосульфату і тіоцінати лужних металів у концентраціях від 0.5-5граммлітр і більше. Для прояву в підвищеній температурі в проявник додають дубителів і речовини, що зменшують набухання фотографічного шару: алюмокалієвий галун, сірчанокислий натрій, етиловий спирт і інші. Для видалення кальцієвої сітки в розчин проявника вводять водопом'якчувачі — трилон Б, гексаметофосфат натрію.

Проявка

[ред. | ред. код]

Універсальні, або нормальні проявники дають нормальний контраст з хорошою градацією тонів і опрацюванням деталей у різних експонованих ділянках зображення. Мають високу відновно-окисну і кислотно-основну буферність, стабільні в роботі: рН = 10-10,5. За швидкістю проявки універсальні для прояву відносяться до нормальних, час проявки в них становить 4 — 10 хвилин при t = 20 °C.

При необхідності оперативної проявки використовують швидку проявку. Одержуване в них зображення за своїми фотографічними характеристиками не поступається зображенню, проявленій в універсальних проявника. Швидкі проявники-активні, концентровані, мають лужну реакцію рН = 11,5-13. Тривалість проявки при температурі 20-45С становить від 40 до 120 секунд. Щоб уникнути виникнення вуалі при проявці, в швидкісних проявниках вводять активні проявляючі речовини (бензотріазол, фенілмерптетразол та ін.) Необхідно також пам'ятати що під час проявки при високій температурі необхідно сильне затвердіння. Ці проявники характеризуються дуже високим контрастом зображення.

Фірмові плівки

[ред. | ред. код]

Сьогодні в Україні є великий вибір фотоплівок багатьох виробників. Насправді, усі фотоплівки у світі виробляються на заводах лише декількох всесвітньо відомих виробників. Усі інші — лише пакують плівки, вироблені цими фірмами у свої касети та коробочки вже під власними фірмовими назвами. Такі плівки продаються дешевше, ніж фірмові, хоча всередині, як правило, фотоплівка, виготовлена одним з всесвітньо відомих виробників. Правда, іноді це може бути плівка, виготовлена за застарілими технологіями. Лише фотоплівки виробництва kodak та ORWO не продаються під іншими торговими марками.

Мікроплівка

[ред. | ред. код]

Мікроплівка — фотографічний чорно-білий матеріал для мікрофільмування креслень, графічної документації, відрізняється високою роздільною здатністю, великим коефіцієнтом контрастності. Зйомка на мікроплівку, читання мікрофільмів, дублювання здійснюється на мікрофільмуючих апаратах.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]