Франклін Чанг-Діас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франклін Рамон Чанг-Діас
англ. Franklin Ramon Chang-Diaz
Франклін Рамон Чанг-Діас
Дата народження5 квітня 1950(1950-04-05) (74 роки)
Місце народженняСША США
Alma mater:Університет Коннектикуту (1973), Массачусетський технологічний інститут (1978) і Hartford Public High Schoold
Місії:STS-61-C, STS-34, STS-46, STS-60, STS-75, STS-91, STS-111
Час у космосі:66 дні 18 годин 16 хвилини.
Нагороди:

Франклін Рамóн Чанг-Дíас (англ. Franklin Ramón Chang-Díaz; нар. 5 квітня 1950, Сан-Хосе, Коста-Рика) — американський інженер-механік, фізик, астронавт НАСА, який здійснив сім космічних польотів. Третій астронавт латиноамериканського походження[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Франклін Чанг-Діас народився в столиці Коста-Рики. Він є онуком китайського іммігранта, сім'я якого носила одну з найпоширеніших китайських прізвищ Чжан. У листопаді 1967 р. Франклін закінчив коледж Де Ла Сальє в Сан-Хосе, а після переїзду в США — середню школу в Гартфорді (Коннектикут) в 1969 році.

Подальше освіту здобував у Університеті Коннектикуту, де отримав ступінь бакалавра наук із механіки (1973). Паралельно з навчанням працював лаборантом на кафедрі фізики, беручи участь у виконанні експериментів по зіткненню атомів високих енергій.

Під час роботи над докторською дисертацією в Массачусетському технологічному інституті працював з тем, пов'язаних з керованим синтезом і проводив дослідження з конструювання та експлуатації термоядерних реакторів. У вересні 1977 роки захистив докторську дисертацію в галузі прикладної фізики плазми. З того ж року став працювати в Лабораторії ім. Чарлза Старка Дрейпера в Кембриджi, де займався розробкою систем управління для перспективних термоядерних реакторів і експериментальних установок з утриманням плазми. У 1979 році розробив нову концепцію введення паливних елементів в термоядерних установках з інерціальним утриманням плазми.

Робота в НАСА

[ред. | ред. код]

У травні 1980 р. Франклін Чанг-Діас був зарахований до загону астронавтів НАСА у складі 9-го набору як фахівець польоту. З липня 1980 р. по серпень 1981 р. проходив загальнокосмічну підготовку. Отримавши сертифікат фахівця, був призначений у відділ астронавтів НАСА. Займався перевіркою льотного програмного забезпечення в лабораторії електронного устаткування шатла.

У 1982—1983 роках був членом екіпажу підтримки та оператором зв'язку (CAPCOM) під час польоту STS-9. З жовтня 1983 р. по грудень 1993 р. виконував дослідження з перспективним плазмовим ракетам в «Центрі Плазми Массачусетського Технологічного інституту» (англ. MIT Plasma Fusion Center).

З жовтня 1984 по серпень 1985 року був керівником групи підтримки астронавтів у Космічному центрі Кеннеді у Флориді.

У січні 1989 року Ф. Чанг-Діас був призначений на пост керівника групи наукового забезпечення астронавтів. З грудня 1993 року і по теперішній час є директором «Лабораторії Перспективних Силових Установок» (англ. Advanced Space Propulsion Laboratory) в Космічному центрі Джонсона.

1. «Колумбія» STS-61-C

[ред. | ред. код]

Свій перший політ Франклін Чанг-Діас здійснив 12—18 січня 1986 р. на космічному човнику «Колумбія» (STS-61-C). Цей старт шатла виявився останнім перед тривалою паузою, що виникла у зв'язку з катастрофою «Челленджера» всього лише через півмісяця. Головним завданням місії було виведення на орбіту супутника «Сатком» (англ. Satcom-K1).

Спеціаліст польоту Ф. Чанг-Діас провів у польоті 6 днів 2 години 3 хвилини 51 секунду.

2. «Атлантіс» STS-34

[ред. | ред. код]

Другий політ Ф. Чанг-Діас скоїв 18—23 жовтня 1989 р. на шатлі «Атлантіс» STS-34. Головним завданням місії було виведення на орбіту міжпланетного зонда «Галілео», створеного для дослідження Юпітера і його супутників.

Чанг-Діас провів у польоті 4 доби 23 години 39 хвилин 20 секунд.

3. «Атлантіс» STS-46

[ред. | ред. код]

Третій політ Ф. Чанг-Діас скоїв 31 липня — 8 серпня 1992 р. на шатлі «Атлантіс» STS-46. Основними завданнями, поставленими перед екіпажем з 5 осіб, були виведення на орбіту супутника «EURECA» (англ. European Retrievable Carrier) та випробування американо-італійської системи прив'язного супутника «Прив'язаний супутникова система TSS-1» (англ. Tethered Satellite System). Остання задача була виконана лише частково: через те що трос застряг при розмотуванні, супутник віддалився від корабля лише на 260 м замість запланованих 20 км.

Тривалість польоту склала 7 діб 23 години 15 хвилин 3 секунди.

4. «Дискавері» STS-60

[ред. | ред. код]

Четвертий політ STS-60 проходив 3—11 лютого 1994 р. Це був перший політ за програмою «Мир — Шатл», і вперше до складу екіпажу входив космонавт з Росії Сергій Крикальов. Він проходив автономно, без стикування з орбітальною станцією, а головними завданнями місії є проведення експериментів на платформі «Wake Shield Facility» (з вирощування тонких плівок напівпровідників в умовах високоякісного вакууму), а також в орбітальному модулі «Спейсхеб».

Тривалість польоту склала 8 діб 7 годин 9 хвилин 22 секунди.

5. «Колумбія» STS-75

[ред. | ред. код]

П'ятий політ Ф. Чанг-Діаса (STS-75) відбувся 22 лютого — 9 березня 1996. У ході цієї місії американо-швейцарсько-італійський екіпаж «Колумбії» повторив невдалий 4 роками раніше експеримент з прив'язним супутником «TSS-1R». Цього разу супутник на тросі вдалося відпустити більш ніж на 19 км, проте потім він зламався і був залишений на орбіті. Серед інших завдань польоту були експерітменти за програмою «USMP-3» (англ. United States Microgravity Payload) та ін. У цьому екіпажі Чанг-Діас був керівником робіт з корисним навантаженням.

Тривалість польоту склала 15 діб 17 годин 40 хвилин 22 секунди.

У 1996—1997 роках обіймав посаду керівника відділення оперативного планування відділу астронавтів НАСА.

6. «Дискавері» STS-91

[ред. | ред. код]

Шостий політ Франкліна Чанг-Діаса (STS-75), в якому він знову брав участь як керівник робіт з корисним навантаженням, проходив 2—12 червня 1998 р. Ця місія шатла стала останньою експедицією до орбітальної станції «Мир» згідно зі спільною програмою «Мир — Шатл». Крім проведення дев'ятої та останньої стикування шатла з російським орбітальним комплексом, програма польоту STS-91 передбачала доставку і повернення вантажів, виконання різних експериментів. У ході польоту Чанг-Діас вперше опинився на борту орбітальної космічної станції «Мир». Серед членів екіпажу знаходився також російський космонавт Валерій Рюмін.

Тривалість польоту склала 9 діб 19 годин 53 хвилини 53 секунд.

7. «Індевор» STS-111

[ред. | ред. код]

Сьомий, і поки заключний у біографії Франкліна Чанг-Діаса політ у космос (STS-111) відбувся 5—19 червня 2002 р. Основним завданням була доставка на Міжнародну космічну станцію (МКС) 5-ї основної експедиції, частина «UF2» багатоцільового модуля постачання «MPLM»-«Леонардо», мобільної системи обслуговування «MBS», наукової апаратури і вантажів. Цього разу Чанг-Діас вперше побував на МКС. З її борту він здійснив спільно з французьким астронавтом Філіпом Перреном три виходи у відкритий космос тривалістю 7 год 14 хв, 5 год 00 хв, 7 год 17 хв.

Тривалість польоту склала 13 діб 20 годин 34 хвилини 52 секунди.

Здійснивши політ у 2002 році, Франклін Чанг-Діас став другою людиною, що побувала на навколоземній орбіті 7 разів. Двома місяцями раніше це досягнення був встановлено Джеррі Россом і з тих пір ніким поки не перевершено. Загальний наліт Чанг-Діаса на космічних кораблях становить 66 діб 18 годин 16 хвилин 40 секунд.

Одночасно з діяльністю, пов'язаною з пілотованими польотами, в 1993—2005 рр. Ф. Чанг-Діас був директором «лабораторії перспективних силових установок» (англ. Advanced Space Propulsion Laboratory) в Космічному центрі Джонсона. Звільнився з НАСА в липні 2005 року.

Післяполітна діяльність

[ред. | ред. код]

Після звільнення з НАСА Франклін Чанг-Діас заснував приватну компанію «Ракетна компанія Ад-Астра» (англ. Ad Astra Rocket Company), яка стала займатися розробкою технологій плазмових ракет. У результаті багаторічних досліджень і розробок був побудований електромагнітний прискорювач із змінним питомим імпульсом («VASIMR»), призначений для реактивного прискорення космічного апарату[2]. Завдяки цій системі ракета здатна досягати таких високих швидкостей, що, теоретично, може доставити пілотований корабель на Марс за 39 днів. В даний час Чанг-Діас-головний виконавчий директор компанії. У 2006 році була організована її філія в Коста-Риці.

Космічний корабель «VASIMR»

В 2005 р. знявся камео у фільмі «Далека синя височінь».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Три медалі НАСА «За виняткові заслуги»
  • Дві медалі НАСА «За видатну службу»
  • Сім медалей «За космічний політ»
  • Нагороджений також безліччю нагород в Коста-Риці, оголошений почесним громадянином Законодавчої асамблеї Коста-Рики. Його ім'я присвоєно, серед інших установ, Коста-риканському національному вищому технологічному центру.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має чотирьох дітей (дві доньки від першого шлюбу і дві доньки від другого з Пеггі Маргеріт Донкастер). Одна з доньок, Соня Чанг-Діас, є членом сенату штату Массачусетс.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Franklin Chang-Diaz: Astronaut and Rocket Scientist , Wired Science, листопад 2007
  2. ↑ [ http://www.nasa.gov/vision/space/[недоступне посилання з липня 2019] travelinginspace/future_propulsion.html Propulsion Systems of the Future ]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франклін_Чанг-Діас