Франсуа Келлерман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Франсуа Кристоф Келлерман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Келлерман
фр. François-Christophe Kellermann, duc de Valmy
Народження28 травня 1735(1735-05-28)[1][2][…]
Страсбург, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція[4]
Смерть23 вересня 1820(1820-09-23)[5] (85 років)
Париж, Франція[4]
ПохованняВальмі[6], Grave of Kellermannd[6][7][8] і Grave of Kellermannd
КраїнаФранція
ЗванняМаршал Франції
Війни / битвиНаполеонівські війни, Семирічна війна, Війна першої коаліції, Битва під Вальмі 1792, Revolt of Lyon against the National Conventiond і Battle of Epierred
Титулгерцог
ДітиФрансуа Етьєн Келерманd і Marguerite-Cécile Kellermannd
Нагороди
CMNS: Франсуа Келлерман у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келлерман.

Франсуа-Крістоф Келлерман (герцог де Вальмі, фр. François-Christophe Kellermann, duc de Valmy; 28 травня 1735, Страсбург — 23 вересня 1820, Париж) — французький воєначальник Революційних війн, при Наполеоні — почесний маршал Франції.

Народився у Стасбурзі, у 1752 був завербований до французького гусарського полку, у 1788 вже мав чин генерала. У 1792 Келлерман, який з захопленням сприйняв ідеї революції, був призначений головнокомандувачем мозельскої армії, з'єднався з Дюмур'є та 20 вересня витримав славетну канонаду у Вальмі, стримавши навалу прусських військ, що значно перевищували чисельність військ, що він ними командував. Був звинувачений у тому, що недостатньо енергійно переслідував прусські війська, що відступали, але був виправданий судом.

Похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116174919 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ а б C.-P. Arnaud Recueil de tombeaux des quatre cimetières de Paris — 1817.
  7. ↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 206.
  8. ↑ Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 177. — ISBN 978-2-85917-346-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсуа_Келлерман&oldid=38468062