Франческо Бартолоцці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франческо Бартолоцці
Народився25 вересня 1728(1728-09-25) або 21 вересня 1727(1727-09-21)[1]
Флоренція, Італія
Помер7 березня 1815(1815-03-07)[1]
Лісабон, Португалія
Країна Велика Британія[2]
Діяльністьхудожник-гравер, рисувальник, видавець, унаочнювач
Відомі учніCharles Taylord[3] і Samuel Freemand[4]
Знання мовіталійська[5][6]
ЧленствоКоролівська академія мистецтв і Академія витончених мистецтвd

Франче́ско Бартоло́цці (італ. Francesco Bartolozzi; 21 вересня 1727, Флоренція — 7 березня 1815, Лісабон) – італійський гравер, член Королівської академії мистецтв[7]. Найпродуктивніший період його творчості пройшов у Лондоні.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Бартолоцці народився у Флоренції. Спочатку навчався у свого батька, золотаря і срібляра. Але настільки перевершив його майстерність і вишуканість, що за його освіту взялись два флорентійських художники Іньяціо Г’юґфорд[en] і Джованні Доменіко Фереті[8]. Після трьох років навчання художнього мистецтва він вирушив до Венеції вивчати гравіювання, захопившись творами Джозефа Ваґнера [en][9]. У перших роботах Бартолоцці відчувався вплив Марко Річчі, Цуккареллі та інших барокових мистців. Згодом Франческо переїхав на короткий час до Рима, де він завершив серію гравюр, зроблених із фресок Доменікіно про житіє святого Ніла. Незабаром він повернувся до Венеції, а 1764 року вирушив до Лондона.

Бартолоцці прожив у Лондоні протягом майже сорока років. Він створив величезну кількість гравюр, зокрема за картинами Аннібале Карраччі, Карло Дольчі, Джовані Біттіста Чипріані [en] та Ангеліки Кауфман. Значну частину своїх робіт Бартолоцці передав до Шекспірівської галереї[en] Бойдела[en]

Незабаром після прибуття до Лондона, Бартолоцці призначили «гравером короля» з річним окладом в £ 300. 1768 року його обрали членом Королівської академії мистецтв, а 1802 року — президентом Товариства граверів [en].

1802 року Бартолоцці обійняв посаду директора Національної академії в Лісабоні, місті, де він помер. Його син Гаетано Стефано Бартолоцці (1757–1821) — гравер і батько відомої у ХІХ сторіччі англійської актриси і співачки Мадам Вестріс[en].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Антон Рафаель Менґс. Портрет Ф. Бартолоцці
    Антон Рафаель Менґс. Портрет Ф. Бартолоцці
  • Деталь гравюри, виконана технікою гравірування пунктиром
    Деталь гравюри, виконана технікою гравірування пунктиром
  • Королева Шарлотта пензля Вільяма Бічі, гравюра Бартолоцці.
    Королева Шарлотта пензля Вільяма Бічі, гравюра Бартолоцці.
  • Гравюра з картини Марії Косвей.
    Гравюра з картини Марії Косвей.
  • Джейн Мьютас, гравюра з картини Гольбейна
    Джейн Мьютас, гравюра з картини Гольбейна

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ http://www.aucklandartgallery.com/explore-art-and-ideas/artist/2518/
  3. ↑ http://www.oxforddnb.com/view/article/27021
  4. ↑ https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp10624/samuel-freeman?role=art
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ William Sandby. The history of the Royal Academy of Arts from its foundation in 1768 to the present time. — London: Longman, Green, Longman, Roberts, & Green, 1862. — Т. 1. — P. 88-91.
  8. ↑ Bartolozzi, Francesco // Encyclopædia Britannica Eleventh Edition. — Cambridge, England: University Press, 1911. — Т. 3. — P. 451.
  9. ↑ Michael Bryan. Dictionary of painters and engravers, biographical and critical. — London, 1849. — P. 55.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Бартолоцці

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франческо_Бартолоцці&oldid=40705892