Аннібале Карраччі

Аннібале Карраччі
Annibale Carracci
	Автопортрет, що знищено в роки 2-ї світової війни, старе фото.
При народженні	Annibale Carracci
Народження	3 листопада 1560; Болонья
Смерть	15 липня 1609 (48 років)
	Рим, Папська держава
Поховання	Римський Пантеон :
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історичний живопис, жанрове малярство і портретний живописd
Навчання	Лодовіко Карраччі
Діяльність	художник, художник-гравер, рисувальник, архітектурний кресляр, графічний дизайнер
Напрямок	бароко, академізм
Покровитель	кардинал Фарнезе
Вплив	Мікеланджело, Рафаель, Караваджо, маньєризм,
Вплив на	П'єтро да Кортона
Вчитель	Просперо Фонтана
Відомі учні	Antonio Marziale Carraccid
Твори	вівтарі, алегорії, пейзажі, портрети, побутові картини
Брати, сестри	Агостіно Карраччі
Родичі	Antonio Marziale Carraccid
Автограф
	Аннібале Карраччі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карраччі.

Аннібале Карраччі (італ. Annibale Carracci; *3 листопада 1560, Болонья — †15 липня 1609, Рим) — відомий художник і графік з Болоньї. Малював фрески, релігійні, побутові і міфологічні картини, іноді портрети.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1560 р. в місті Болонья. Навчання отримав у Лодовіко Карраччі, свого старшого двоюрідного брата. Довго і ретельно вивчав твори Рафаеля, Мікеланджело, Антоніо Корреджо, Веронезе, Тінторетто.

Один із засновників Болонської академії мистецтв (Accademia degli Incamminati, тих, хто на вірному шляху) у 1580-х роках.

У 1597 році отримав запрошення від кардинала Фарнезе в Рим, де виконав фрески в Палаццо Фарнезе на міфологічні теми. Працював разом з братом Агостіно і помічниками майже вісім років.

Збіднів і помер в Римі на 49 році життя. За заповітом, художника поховали в римському Пантеоні поряд з могилою його кумира — художника Рафаеля Санті.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Куди прямуєш, Господи?, Національна галерея, Лондон
Вівтар святого Луки, Лувр, Париж
Полювання, Лувр, Париж
Рибна ловля, Лувр, Париж
Венера та Адоніс, Художньо-історичний музей, Відень
«П'єта Фарнезе», Музей Каподімонте, Неаполь
Втеча Святої Родини в Єгипет, Рим
М'ясна крамниця,
Автопортрет на мольберті, Ермітаж
Вечірній пейзаж з рибалкамим, Ермітаж, Петербург
Пейзаж, Прадо, Мадрид
Геркулес на перетині шляхів, Музей Каподімонте, Неаполь
Вакханка, Уффіці, Флоренція

Малюнки і гравюри[ред. | ред. код]

Малюнок голови жінки
Орел Зевса викрадає Ганімеда, гравюра з фрески палацу фарнезе.
Ескіз-малюнок до портрета юнака
Малюнок чоловічої фігури.
Портрет африканської жінки з годинником, близько 1585^[6]

Релігійні образи́[ред. | ред. код]

Вознесіння Богородиці,ц.Санта Марія дель Пополо, Рим.
Куди прямуєш,Господи?,Нац.галерея, Лондон.
Оплакування Христа, Відень.
Оплакування Христа,(П'єта Фарнезе)

Фрески[ред. | ред. код]

Юпітер з дружиною Юноною.
Дарунок богині Діані.
Тріумф Вакха і Аріадни.

Джерела[ред. | ред. код]

Ротенберг Е. И. «Западноевропейское искусство 17 века», М. «Искусство», 1971
Под. ред. Кузьминой М. Т."История зарубежного искусства", М, «Искусство», 1971
Caudio Strinati, Annibale Carracci, Giunti, Firenze, 2001. ISBN 88-09-02051-0.
Silvia Ginzburg Carignani, Annibale Carracci a Roma, Donzelli, Roma, 2000. ISBN 8879895613.
Roberto Zapperi, Annibale Carracci, Einaudi, Torino, 1988.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118519255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ http://vocab.getty.edu/page/ulan/500115350
↑ http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12466547v
↑ ^а ^б ^в https://www.nga.gov/collection/artist-info.1096.html
↑ Waterhouse E. Italian Baroque Painting — Лондон: Phaidon Press, 1962. — С. 85.
d:Track:Q928675 d:Track:Q84 d:Track:Q3051533 d:Track:Q15136486
↑ Pick of the fair: Tomasso Brothers. Apollo Magazine (амер.). 8 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284_citetype_Q1982918_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118519255/_Record_#118519255]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #118519255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[[http://vocab.getty.edu/page/ulan/500115350_http://vocab.getty.edu/page/ulan/500115350]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://vocab.getty.edu/page/ulan/500115350

[[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12466547v_http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12466547v]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12466547v

[[https://www.nga.gov/collection/artist-info.1096.html_https://www.nga.gov/collection/artist-info.1096.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] а ^б ^в https://www.nga.gov/collection/artist-info.1096.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q15136486"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q3051533|Waterhouse&nbsp;E.]]</i>_[[:d:Q15136486|Italian_Baroque_Painting]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лондон|Лондон]]:_[[:d:Q928675|Phaidon_Press]],_1962._—_С.&nbsp;85.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q928675]][[d:Track:Q84]][[d:Track:Q3051533]][[d:Track:Q15136486]]</div>-5] Waterhouse E. Italian Baroque Painting — Лондон: Phaidon Press, 1962. — С. 85.
d:Track:Q928675 d:Track:Q84 d:Track:Q3051533 d:Track:Q15136486

[6] Pick of the fair: Tomasso Brothers. Apollo Magazine (амер.). 8 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Аннібале Карраччі

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]