Фрідріх фон Рабенау
Фрідріх фон Рабенау | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich von Rabenau | ||||||||||||||||
Народився | 10 жовтня 1884 Берлін, Німецький Райх | |||||||||||||||
Помер | 15 квітня 1945 (60 років) або 12 квітня 1945[1] (60 років) Флоссенбюрґ, Флоссенбюрг, Нойштадт-ан-дер-Вальднааб, Верхній Пфальц, Баварія ·повішення | |||||||||||||||
Громадянство | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||
Діяльність | військовий історик, богослов, архівіст, військовослужбовець, боєць опору | |||||||||||||||
Alma mater | HU Berlin | |||||||||||||||
Науковий ступінь | доктор філософських наук | |||||||||||||||
Знання мов | німецька[2] | |||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
Військове звання | Генерал артилерії | |||||||||||||||
Конфесія | євангелічна церкваd | |||||||||||||||
Рід | Рабенау[d] | |||||||||||||||
Брати, сестри | Karl Wilhelm Friedrich von Rabenaud | |||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||
Фрідріх фон Рабенау (нім. Friedrich von Rabenau; 10 жовтня 1884, Берлін — 14 або 15 квітня 1945, Флоссенбюрг) — німецький військовий діяч, генерал артилерії вермахту. Діяч антинацистського Опору. Теолог.
Молодший з трьох дітей гінеколога Фрідріха Людвіга Ебергарда фон Рабенау і його дружини Валлі, уродженої Небель. Дядько Райнгарда Гелена.
Спочатку хотів стати пастором, але в 1903 році поступив на службу фанен-юнкером в Імперську армію. Учасник Першої світової війни, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після завершення світової війни брав участь у війні за незалежність Латвії, воював проти Червоної армії.
Продовжив службу в рейхсвері, з 1922 по 1927 рік служив у військовому міністерстві. З 1927 по 1930 рік — командир 2-го дивізіону 1-го польового артилерійського полку в Кенігсберзі, потім — 1-й офіцер Генштабу в штабі командування 2-ї групи в Касселі. З 1932 по 1936 рік відвідував лекції з військової історії в університетах Бреслау і Мюнстера. В 1932 році призначений комендантом Бреслау, з 1933 року постійно конфліктував з керівником СА і поліції Едмундом Гайнесом. Ребенау постійно отримував анонімні погрози, які припинились лише після Ночі довгих ножів. Одночасно читав лекції в університеті Бреслау, за що в 1935 році став почесним доктором філософії. З 1934 по 1936 рік служив у інспекції 6-го військового округу. В 1936 році був уповноважений Людвігом Беком створити незалежний центральний архів німецької армії. На посаді «начальника армійських архівів» Рабенау контролював військові архіви Дрездена, Штутгарта і Мюнхена, пізніше також архіви Відня, Праги і Данцига. Він прагнув запобігти ідеологічному спотворенню інформації.
Глибокі християнські переконання Рабенау зробили його противником нацизму. Він чітко виразив свої антинацистські погляди у всіх своїх творах, через що більшість нових видань були заборонені, а решта (особливо біографія Ганса фон Зекта) були піддані глибокій цензурі. В 1937 році Рабенау підписав заяву 96 керівників протестантської церкви проти Альфреда Розенберга і його книги Protestantische Rompilger. При цьому він не вступив у жодну групу Опору, однак став зв'язковим між Людвігом Беком і Карлом Герделером, а також консультантом і членом гуртка Крайзау.
З 26 серпня по 29 вересня 1939 року — командир 73-ї піхотної дивізії, потім знову призначений начальником армійського архіву. На цій посаді він, прикриваючись службовими відрядженнями, намагався схилити на бік опору Вальтера фон Браухіча, Гайнца Гудеріана і Фрідріха Фромма. З 1941 року гестапо слідкувала за його телефоном і поштою. Учасник Польської кампанії, після якої піддав різкій критиці нелюдську війну Гітлера. Через це та релігійність Рабенау став непопулярним він був відправлений у резерв в 1942 році. Почав вивчати протестантську теологію в Берлінському університеті, за що в 1943 році був удостоєний звання Licentiatus theologiae. Написав докторську дисертацію на тему військового капеланства.
Християнські переконання Рабенау не дозволяли йому брати участь у вбивстві Гітлера, однак після провалу Липневої змови він був заарештований і 11 серпня 1944 року був поміщений разом із декількома іншими членами Опору в берлінську військову в'язницю. Звідти 13 січня 1945 року Рабенау перевели в концтабір Заксенгаузен, потім — у Бухенвальд і у Флоссенбюрг, де 14 або 15 квітня він був вбитий за особистим наказом Генріха Гіммлера. Приблизна дата смерті встановлена за телеграмою, яку штурмбаннфюрер СС Курт Штавіцкі відправив Ріхарду Глюксу і Генріху Мюллеру 15 квітня о 8:03.
Був одружений, мав двох дочок.
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Хрест Фрідріха (Ангальт)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Почесний доктор факультету філософії університету Бреслау (1935)
- Почесний викладач Мюнстерського університету (1935)
- Титул Licentiatus theologiae (11 листопада 1943)
- Wehr und Kultur. In: Berliner Illustrirte Zeitung. Sonderband Nr. 4685 v. 26. November 1936. Die deutsche Wehrmacht. Ullstein, Berlin 1936.
- Zur 90. Wiederkehr des Todestages des Generalfeldmarschalls von Boyen. In: Militärwissenschaftliche Rundschau. 3. Jahrgang 1938, Heft 1, Verlag E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1938.
- Zum 125. Todesjahr Scharnhorsts. In: Monatsschrift der Deutschen Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften. Mai 1938, Heft 4, Verlag E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1938.
- Die alte Armee und die junge Generation. Mittler, Berlin 1925.
- Operative Entschlüsse gegen einen an Zahl überlegenen Gegner. Mittler, Berlin 1935.
- Seeckt. v. Hase & Koehler, Leipzig 1938.
- Hans von Seeckt. Aus meinem Leben 1866—1917.
- Hans von Seeckt. Aus seinem Leben 1918—1936.
- Scharnhorst nach 1808–Seeckt nach 1918. Landesgeschichtliche Vereinigung für die Mark Brandenburg, Berlin 1939.
- Buch und Schwert. Rede anlässlich der Herbstveranstaltungen für das deutsche Schrifttum vom 18. Oktober 1940. Bibliographisches Institut, Leipzig 1940.
- Von Geist und Seele des Soldaten. Eher, Berlin 1940.
- Geistige und seelische Probleme im jetzigen Krieg. Eher, Berlin 1940.
- Vom Sinn des Soldatentums. Du Mont Schauberg, Köln 1941.
Також написав передмову для:
- Erinnerungen und Dokumente von Marschall Josef Pilsudski, Band III Militärische Vorlesungen. Essener Verlagsanstalt, Essen 1935–36.
- Weltrüstung von Michael Freund, Essener Verlagsanstalt, Essen 1936. aus: Liste der auszusondernden Literatur. (Berlin: Zentralverlag, 1946), Deutsche Verwaltung für Volksbildung in der sowjetischen Besatzungszone[18]
- Moltke. Ein Vorbild von Generaloberst v. Seeckt, 2. Aufl., Koehler & Amelang, Leipzig 1938.
- Ernste Laiengedanken. (Manuskript) Berlin 1943.
- 19 Laienpredigten. (Manuskript) Berlin 1943.
- Die Entwicklung der Grundzüge der deutschen Heeresseelsorge bis zum Jahre 1929 unter besonderer Berücksichtigung des 100.000 Mann-Heeres.(Licentiatenschrift) Berlin 1943.
- Kurt von Rabenau: Chronik der Familie von Rabenau. Teil III D, Haus Schertendorf, Luisenlund 1927.
- Wilhelm Vorberg: Friedrich v. Rabenau. Ein Lebensbild. Unveröffentlichtes Manuskript, o. O., ca. 1950.
- Reinhard v. Plessen: Soldat und Theologe. Zum 15. Todestag Generals d. Art. Dr.hc.Lic. Friedrich v. Rabenau. In: Deutsches Adelsarchiv. Nr. 4, 15. April 1960, S. 72–73.
- Hans-Wendel v. Rabenau: In Memoriam Friedrich v. Rabenau. In: Deutsches Adelsblatt. Nr. 4, 15. April 1985, S. 79 ff, Kirchbrak, 1985.
- Hans-Joachim Ramm: Christliche Elemente im militärischen Widerstand gegen Hitler. In: Beiträge aus der Ev. Militärseelsorge. 1/1992.
- Reinhard v. Plessen: Friedrich von Rabenau. Soldat im Widerstand aus christlicher Verantwortung. Selbstverlag, Celle 1994.
- Horst Mühleisen: Friedrich von Rabenau: Soldat, Archivar und Gelehrter. Zu seinem fünfzigsten Todestag. In: Archivalische Zeitschrift. 79 (1996), S. 127—140. [1]
- Hans-Joachim Ramm: Offizier, Christ und Akademiker. In: «…stets einem Höheren verantwortlich…» Christliche Grundüberzeugungen im innermilitärischen Widerstand gegen Hitler. Hänssler, Neuhausen 1996, ISBN 3-7751-2635-X, S. 241—249.
- Reinhard v. Plessen: Friedrich von Rabenau: Militär, Christ, Oppositioneller. In: Damals Nr. 6/1998, S. 35–38.
- Von der Kriegsschule zum Parlament. Historische Notizen zum Gebäudekomplex Am Havelblick 8. Hrsg. v. Präsident des Landtages Brandenburg. In: Schriften des Landtages Brandenburg. Heft 3/2000.
- Manfred Kehrig: Rabenau, Friedrich v.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, S. 67 f. (Digitalisat).
- Gerhard Ringshausen: Der Theologe und General Friedrich v. Rabenau. In: Ders.: Widerstand und christlicher Glaube angesichts des Nationalsozialismus.Lüneburger Theologische Beiträge, Band 3, 2. Aufl., Lüneburg 2008.
- Hans-Joachim Ramm: Mich trägt mein Glaube. Friedrich von Rabenau. General und Christ im Widerstand. Tagebuch einer Gestapohaft. Saarbrücken 2011, ISBN 978-3-8416-0218-3.
- Ines Reich: Potsdam und der 20. Juli 1944. Auf den Spuren des Widerstandes gegen den Nationalsozialismus. Begleitschrift zur Ausstellung des Militärgeschichtlichen Forschungsamtes und des Potsdam-Museums. Rombach, Freiburg im Breisgau 1994, ISBN 3-7930-0697-2, S. 87 f.
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ CONOR.Sl
- Народились 10 жовтня
- Народились 1884
- Уродженці Берліна
- Померли 15 квітня
- Померли 1945
- Померли 12 квітня
- Померли в концтаборі Флоссенбюрг
- Випускники Берлінського університету
- Доктори філософських наук
- Генерали артилерії (Вермахт)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Лицарі справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери військового хреста Фрідріха (Ангальт)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Угорщина)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Рабенау
- Німецькі військові історики
- Німецькі лютеранські богослови
- Німецькі архівісти
- Доктори наук Німеччини
- Почесні доктори
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Генерал-майори Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Рух Опору в Німеччині
- Страчені військовики
- Страчені в Третьому Рейху
- В'язні концтабору Заксенгаузен
- В'язні концтабору Бухенвальд