Хоругви Кмітів
| Хоругви Кмітів • Chorągwie Kmitów | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Використання | 18 родів[1] |
Хору́гви Кмі́тів (пол. Chorągwie Kmitów) — герб шляхетський, відміна герба Радван. Альтернативна назва — Радван Щедрий (пол. Radwan Sowity). Походить з Поділля, де він з давніх часів вживався родом Вороничів[2], з якими рід Кмітів має спільних предків.
У червоному полі одна над іншою дві золоті церковні хоругви, розділені на три поля та підшиті бахромою, яка звисає донизу. У нашоломнику п'ять страусових пір'їн. Намет щита червоний, підбитий золотом.
Каспер Несецький наводить легенду про набуття цього гербу від предка роду Кмітів, який, переслідуючи ворожого хорунжого, вихопив з його рук дві хоругви та приніс як трофей до свого пана[3].
Северин Уруський зазначає, що найпершим знаком роду Кмітів була руська літера «ℳ», а потім — дві літери одна над іншою. Згодом з цього родового знаку утворився на зразок польських шляхетських гербів родовий герб Кмітів «Хоругви»[4]. З часом в назву герба було додане й ім'я роду.
Станіслав Коссаковський та Войцех Коялович вказували на те, що в нашоломнику герба повинно бути хвостове віяло павича, на тлі якого зображена 6-променева срібна зірка. Саме такий герб, за їх свідченнями, був на труні Лазара Кміти, сина Філона Кміти-Чорнобильського — воєводи смоленського. Також подібний герб зустрічається в родовідному дереві князів Полубінських[5].
-
Відбиток печатки Філона Кміти, 1565-1575 роки. -
Відбиток печатки Філона Кміти, 1585 рік.
- Хоругви Кмітів II. У нашоломнику хвостове віяло павича, на тлі якого зображено 6-променеву срібну зірку[6].
- Хоругви Кмітів III. У гербовому полі над хоругвами додатково розташовані дві срібні клямри у вигляді діагонального (Андріївського) хреста вістрями донизу[6].
- Бартош Папроцький також наводить варіант, в якому гербове поле розділене на чотири частини. В першій частині знаходиться герб Корчак, в третій — Леліва, в червертій — Одровонж, а в другій — Хоругви Кмітів[7].
-
Хоругви Кмітів II
Chorągwie Kmitów II -
Хоругви Кмітів III
Chorągwie Kmitów III -
Чотиридольний герб Кмітів Чорнобильських за Бартошем Папроцьким
Биковські (Bykowski), Волчкевичі (Wołczkiewicz), Волчковичі (Wołczkowicz), Ворловські (Worłowski), Грицькевичі (Hryckiewicz), Гричкевичі (Hryćkiewicz), Гришкевичі (Hryszkiewicz), Дешковські (Deszkowski), Кміти (Kmita), Олізари (Olizar), Редлери (Redler), Тиші (Tysza), Урановичі (Uranowicz), Церленковські (Cerlenkowski), Цимбалісти (Cymbalist, Cymbalista), Чорнобильські (Czarnobylski), Шиловичі (Szyłowicz)[1]
- ↑ а б Герб Хоругви Кмітів та список родів в «Гербовнику польському» Тадеуша Гайла: Хоругви Кмітів [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.], Хоругви Кмітів ІІ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Хоругви Кмітів ІІІ
- ↑ Bartosz Paprocki «Gniazdo Cnoty». — Kraków, 1578. — str. 1187 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kasper Nieciescki «Herbarz polski», tom 5. — Lipsk, 1840. — str. 123 [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Seweryn Uruski «Rodzina. Herbarz szlachty polskiej», tom 7. — Warszawa, 1910. — str. 30 [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Stanisław Kossakowski «Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich», tom 2. — Warszawa, 1860. — str. 279 [Архівовано 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] (пол.)
Ks. Wojciech Wiiuk Kojałowicz «Herbarz szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego zwany Nomenclator». — Kraków, 1905. — str. 308-310 (пол.) - ↑ а б Juliusz Ostrowski «Księga herbowa rodów polskich», cz. 1. — Warszawa, 1897. — str. 75 (зображення) [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (пол.),
Juliusz Ostrowski «Księga herbowa rodów polskich», cz. 2. — Warszawa, 1897—1906. — str. 44 (опис) [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.) - ↑ Bartosz Paprocki «Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584». — Kraków, Biblioteka Polska, 1858 — str. 852 [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 537. (пол.)
- Okolski Simone. Orbis Polonus [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1641. — T. 1. — P. 400—404. (лат.)
- Teodor Chrząński «Tablice odmian herbowych Chrząńskiego: tablice». — Poznań, Warszawa, 1909. — Tabl. XI [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Emilian von Żernicki-Szeliga «Der polnische Adel und die demselben hinzugetretenen andersländischen Adelsfamilien: General-Verzeichniss», vol. 1. — Hamburg, 1900. — s. 152 [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Герби білоруської шляхти. (укр.)
- Гербовник білоруської шляхти. (укр.)
- Польські та пов'язані з Польщею гербовники: Herbarze-1, Herbarze-2