Шишловський Олександр Андрійович

Олександр Шишловський
Народився	30 березня 1905(1905-03-30) Валк, Російська імперія
Помер	20 липня 1975(1975-07-20) (70 років) Київ, УРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Московський державний університет (1932)
Галузь	фізика (оптика)
Заклад	Державний оптичний інститут (1933—1938) Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1938—1975) Середньоазійський державний університет (1941—1944)
Посада	старший науковий співробітник, доцент, професор, завідувач кафедри оптики, декан фізичного факультету, науковий керівник
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1954)
Науковий керівник	Сергій Вавилов
Відомі учні	Михайло Лисиця, Іван Горбань, Михайло Білий, Ігор Шайкевич, Леонід Поперенко
Відомий завдяки:	дослідженням люмінесценції розчинів електролітів, парів органічних барвників, створенню перших в Україні спектральних лабораторій, заснуванню власної наукової школи металооптики та спектроеліпсометрії поверхні
Нагороди

Олександр Андрійович Шишловський (30 березня 1905, Валк — 20 липня 1975, Київ) — український фізик-оптик, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1954), професор. Дослідник люмінесценції розчинів електролітів, парів органічних барвників, організатор перших в Україні спектральних лабораторій, засновник власної наукової школи металооптики та спектроеліпсометрії поверхні.

Майже 40 років — професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1938—1975), засновник та багаторічний завідувач кафедри оптики, декан фізичного факультету. Автор близько 100 наукових робіт, учень професора Сергія Вавилова.

Життєпис

Народився 30 березня 1905-го року у місті Валк, Російська імперія.

У 1932-му році закінчив фізичне відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету, у 1936-му — аспірантуру при університеті під керівництвом професора Сергія Вавилова. Під час навчання деякий час працював асистентом кафедри фізики.

З 1933-го року — старший науковий співробітник Державного оптичного інституту у Ленінграді. Наприкінці 1930-х років здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук, захистивши дисертацію у напрямі прикладної фізичної оптики.

У 1938-му році, за пропозицією Сергія Вавилова, переїхав до Києва, де розпочав педагогічну та наукову діяльність у державному університеті імені Тараса Шевченка (КДУ). Через рік заснував кафедру оптики фізико-математичного факультету, яку очолював до кінця життя.

З 1941-го по 1944-й роки — доцент кафедри фізики Середньоазійського державного університету. З поверненням до Києва розпочав роботу з належної організації кафедри оптики, велику увагу приділяв студентам та молодим науковцям.

З 1950-го по 1951-й роки та з 1956-го по 1958-й роки — декан фізичного факультету. У 1954-му році здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, захистивши дисертацію на тему «Оптические исследования люминесцирующих растворов электролитов». Пізніше затверджений у вченому званні професора.

У 1956-му році, разом з доцентом Миколою Горбанем, заснував власну наукову школу металооптики та спектроеліпсометрії поверхні. Виступив педагогом, науковим керівником та консультантом близько 15-ти докторів та кандидатів наук, зокрема, Михайла Лисиці, Івана Горбаня, Михайла Білого, Ігоря Шайкевича, Леоніда Поперенка, Івана Конділенка, Василя Стащука тощо.

Могила Олександра Шишловського, Байкове кладовище

У 1963-му році виступив співзасновником Республіканської фізико-математичної школи-інтернату при КДУ. З 1965-го по 1970-й роки — її науковий керівник.

Автор близько 100 наукових робіт. Організатор перших в Україні спектральних лабораторій (разом з доцентом Олексієм Борбатом). Розробник питань оптики низькотемпературної плазми, досліджував геометричну оптику, побудову та розрахунки оптичних систем.

Член наукової ради з люмінесценції та комісії зі спектроскопії Академії наук УРСР, член редакційної колегії часопису «Журнал прикладной спектроскопии».

Помер у 70-річному віці 20 липня 1975-го року. Похований на Байковому кладовищі (північна частина ділянки № 33, 50°25′5.90″ пн. ш. 30°30′10.05″ сх. д.).

Науковий доробок (частковий)

• «Важнейшие приложения оптики в военном деле»: Доп. материал по оптике к стандарт. учебнику физики проф. И. И. Соколова «Курс физики», ч. 3 (курс 10 класса): Утв. НКП УзССР / Под ред. А. А. Шишловского. — Ташкент: Госиздат УзССР, 1943. — 24 с. : ил., черт.; 22 см.
• «Оптические исследования люминесцирующих растворов электролитов»: диссертация доктора физико-математических наук : 01.00.00. — Киев, 1954. — 286 с. : ил.
• «Джерела світла в науці і техніці» / Шишловський О. А.; Київ, Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР, 54 с.
• «Експериментальна оптика» / Шишловський О. А.; Київ, «Радянська школа» — 1959.- 656 с.
• «Прикладная физическая оптика»: [Учеб. пособие для ун-тов] — Москва: Физматгиз, 1961. — 822 с. : ил.; 23 см.
• «Корпускулярно-волновая структура вещества и излучения» — Киев: Изд-во Акад. наук УССР, 1962. — 27 с.; 20 см.
• «Оптические измерения» / Борбат А. М., Горбань Н. Я., Охрименко Б. А., Суббота-Мельник П. А., Шайкевич И. А., Шишловский А. А.; Киев: Техника. 1967. — 419 с.
• «Физика»: [Пособие для учащихся вечерних (сменных) и заоч. школ УССР] / С. У. Гончаренко, Л. Г. Гречко, М. И. Розенберг ; Под общ. ред. проф. А. А. Шишловского. — Киев: Рад. школа, 1969. — 22 см.
• «Физика»: [Пособие для вечерних (сменных) и заоч. школ УССР]. — Киев: Рад. школа, 1971. — 22 см. Ч. 2: Электричество. / И. Я. Кучеров, Н. Н. Новиков ; Под общ. ред. проф. А. А. Шишловского. — 1971. — 287 с. : ил.
• «Оптические свойства сплавов никель-железо в области междузонных переходов» // Шишловский А. А., Горбань Н. Я., Стащук В. С. и др.; Оптика и спектроскопия. 1973. -Т. ХХXV. — Вып.3, С.508-513.

Нагороди

• орден Леніна
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР